Справа № 686/12372/23
Провадження № 1-кс/686/4543/23
05 червня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Нетішин Хмельницької області, українки, громадянки України, одруженої, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованої та жительки за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у кримінальному провадженні № 12023240000000095,
встановив:
Слідчий СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищення, схову або спотворення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні слідчий і прокурор подане клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрювана і її захисник заперечили щодо задоволення клопотання.
Просять застосувати відносно ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, зазначаючи про сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину, відсутність ризику переховування та необхідність догляду і виховання за малолітньою дитиною..
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
22.02.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023240000000095, зареєстроване кримінальне провадження з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 189, 1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України.
01.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, а саме про те, що ОСОБА_6 з метою власної наживи, будучи притягнутою до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме вимоги ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними» та ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу психотропних речовин, обіг яких обмежено, включених до списку ІІ таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», на території України без передбаченого Законом дозволу забороняється, достовірно знаючи, що метадон є наркотичною речовиною, обіг якої обмежено маючи корисливий мотив, направлений на незаконний збут метадону, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, починаючи з травня 2023 року підшукувала осіб для незаконного придбання, незаконного зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних на території міста Нетішин Шепетівського району Хмельницької області за заздалегідь визначену грошову винагороду.
Так, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів в м.Нетішин Хмельницької області ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (дата, час, місце, особа), але не пізніше 11.05.2023 незаконно придбала 3 таблетки (пігулки) «Метадон-ЗН», в яких містилося 0,0747245 г. наркотичного засобу метадону (фенадону) та незаконно зберігала у невстановленому досудовим розслідуванням місці до 11.05.2023.
Так, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів в м.Нетішин Хмельницької області ОСОБА_6 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки за 300 грн., 11 травня 2023 року , в період часу з 14 год. 43 хв. до 14 год. 48 хв. в приміщенні будинку по АДРЕСА_1 , незаконно збула особі із зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , 3 таблетки (пігулки) «Метадон-ЗН», в яких містилося 0,0747245 г. наркотичного засобу метадону (фенадону), досягнувши при цьому раніше поставленої мети, а саме незаконного збуту наркотичних засобів
Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, метадон (Таблиця ІІ Список № 1) віднесено до наркотичних речовин, обіг яких обмежено.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, незаконному зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України ОСОБА_6 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
Продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів в м.Нетішин Хмельницької області ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (дата, час, місце, особа), але не пізніше 19.05.2023 незаконно придбала 3 таблетки (пігулки) «Метадон-ЗН», в яких містилося 0,0749235 г. наркотичного засобу метадону (фенадону) та незаконно зберігала у невстановленому досудовим розслідуванням місці до 19.05.2023.
Продовжуючи виконання злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів в м.Нетішин Хмельницької області ОСОБА_6 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки за 300 грн., 19 травня 2023 року , в період часу з 11 год. 19 хв. до 11 год. 25 хв. в приміщенні будинку по АДРЕСА_1 , незаконно збула особі із зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , 3 таблетки (пігулки) «Метадон-ЗН», в яких містилося 0,0749235 г. наркотичного засобу метадону (фенадону), досягнувши при цьому раніше поставленої мети, а саме незаконного збуту наркотичних засобів
Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, метадон (Таблиця ІІ Список № 1) віднесено до наркотичних речовин, обіг яких обмежено.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, незаконному зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України ОСОБА_6 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням про кримінальне правопорушення;
- висновками експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів;
- матеріалами НСРД проведених в рамках кримінального провадження, за результатами проведення яких, зафіксовано обставини збуту наркотичних засобів;
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження № 12023240000000095 з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність № 12023240000000095. до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду цього клопотання є достатньою для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Згідно зі статтею 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Отже, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років,а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для себе наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, зможе вчинити дії на ухилення від органу досудового розслідування.
А тому слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду існує.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрювана ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує, у тому числі не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що підозрювана не працює, зі слів кошти отримує від підробітку з надання послуг манікюру, що приносить дохід у розмірі 3000-4000 грн. на місяць.
Досліджуючи відповідно до п.6 ч.1 ст.178 КПК України відомості про особу підозрюваної, зокрема її репутацію, слідчий суддя зазначає, що підозрювана натепер притягнута до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.307 КК України та відносно неї перебуває обвинувальний акт у суді.
А тому ризик вчинення аналогічного кримінального правопорушення та продовження зайняття злочинною діяльністю слідчий суддя вважає доведеним.
Отже, ОСОБА_6 може здобувати аналогічні заборонені речовини та збувати їх.
А тому існує ризик незаконного зберігання ОСОБА_6 наркотичних засобів, у тому числі з метою збуту.
За приписами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Не оцінюючи надані докази причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення доказів за стандартом переконання «поза розумним сумнівом» щодо винуватості ОСОБА_6 , слідчий суддя при обранні запобіжного заходу враховує всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, соціальні зв'язки ОСОБА_6 , її вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання та малолітньої дитини на утриманні.
Із наведеного слідує, що підозрювана має соціальні зв'язки, проте була викрита у причетності до тяжкого злочину.
За таких обставин, аргументи захисника про те, що ОСОБА_6 має соціальні зв'язки, зокрема усвідомлену відповідальність за виховання малолітньої дитини, які дозволяють стверджувати про те, це буде для неї стримуючим приписом від ризиків, зокрема переховування, вчинення іншого, аналогічного кримінального правопорушення, за встановлених обставин, слідчий суддя відхиляє.
Необхідність піклування про дитину та відповідальність за її виховання не стримали підозрювану від причетності у межах цього кримінального провадження до вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного зі збутом наркотичних засобів за наявності усвідомлення про майбутній розгляд судом іншого кримінального провадження, про обвинувачення її у збуті наркотичних засобів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
За приписами п.4 ч.2 ст.183 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вагомість доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення щодо кількох епізодів збуту наркотичних засобів , поведінка підозрюваної після обвинувачення у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення та продовження зайняття протиправною діяльністю свідчать про легковажне ставлення ОСОБА_6 до можливих наслідків розслідування кримінального провадження відносно неї.
З огляду на викладене,слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
При цьому альтернативні, більш м'які запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання за встановлених обставин, не будуть дієвими, щоб запобігти зазначеним ризикам у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Сторона обвинувачення у клопотанні не зазначає розмір застави, який на її думку забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі застування ініційованого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор висловився про необхідність визначення застави у максимально можливому розмірі відповідно до тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільну небезпеку кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2684 грн.) - 120780 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
При цьому, визначаючи такий розмір застави,слідчий суддя враховує, що застосована раніше до підозрюваної застава у іншому кримінальному провадженні у сумі 52000 грн. не стримала її від причетності до кримінального правопорушення.
Також слідчий суддя врахвує як і загальний соціально-економічний стан країни у зв'язку із війною проти росії, так і майновий стан підозрюваної, яка не працює, проте обґрунтовано причетна до вчинення кримінального правопорушення, яке має високу суспільну небезпечність.
З урахуванням наведених обставин, саме такий розмір застави не буде непомірним для підозрюваної, водночас у разі її сплати стане достатнім стримуючим приписом від порушення покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Строк запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваної у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 02 серпня 2023 року.
Визначити заставу в розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 120780 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У в разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- не відлучатися із м. Нетішин без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утриматись від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала діє по 02 серпня 2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя