Справа № 686/11353/23
Провадження № 1-кс/686/3809/23
06 червня 2023 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У скарзі зазначає, що 29.03.2023 ОСОБА_4 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України за фактами штучного створення доказів його вини, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності службовими особами ГУНП у Хмельницькій області.
Станом на 08.05.2023 ОСОБА_4 витягу з ЄРДР та результату розгляду заяви від 29.03.2023 не отримав.
Просить визнати бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 29.03.2023 та зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_4 від 29.03.2023.
Представник скаржника у судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд скарги у його відсутності; викладені у скарзі вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник органу досудового розслідування, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Із наданих копій матеріалів за зверненням ОСОБА_4 слідує, що 29.03.2023 останній звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому із заявою про вчинення службовими особами ГУНП у Хмельницькій області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
У заяві вказав, що ОСОБА_4 є інвалідом 3 групи, має ряд хронічних захворювань. На законних підставах, відповідно до лікарських призначень, безкоштовно отримував в ТОВ «Українська клініка трансформації» та у комунальному некомерційному підприємстві «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров'я», а також згідно лікарських рецептів купляв в аптечній мережі димедрол та метадон, який, згідно листків призначень, вживав по 100 мг на добу.
Лікарські засоби вживав одноособово, нікому із сторонніх осіб не продавав.
03.11.2022 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України, а 04.11.2022 року йому було вручено повідомлення про підозру, а 30.12.2022 року повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 321 КК України.
Уважає, що відносно нього працівниками поліції було вчинено провокацію, оскільки за період з 26 листопада 2021 року по 03 листопада 2022 року відносно ОСОБА_4 здійснювались негласні слідчі (розшукові) дії, в ході яких під контролем працівників поліції агентом було здійснено п'ять оперативних закупок димедролу і метадону. Всі закупки були проведені за ініціативою особи із зміненими анкетними даними ОСОБА_5 , який діяв за дорученням працівників правоохоронних органів в межах процедури оперативних закупок, неодноразово телефонував і наполегливо просив продати йому метадон, так як також лікується. Інших випадків продажу не було і поліцією не встановлено.
Посилається на положення ч. 3 ст. 271 КПК України, за змістом якої під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
Таким чином, повідомивши ОСОБА_4 про підозру у вчиненні тяжких злочинів, у поєднані із штучним створенням доказів вини, службові особи ГУНП у Хмельницькій області вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 372 КК України.
Вказана заява була зареєстрована у ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому 07.04.2023 за № 788зкп.
Листом за підписом керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому № 788зкп/14-01-01-1489/2023 від 12.04.2023 ОСОБА_4 було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР у зв'язку із відсутністю об'єктивних даних, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
На думку слідчого судді, заява ОСОБА_4 про вчинення уповноваженими особами СУ ГУНП у Хмельницької області кримінального правопорушення, передбаченого ст. 372 ч. 2 КК України, не містить конкретних фактичних даних, які б могли свідчити про можливе вчинення указаними службовими особами кримінальних правопорушень.
Ст. 372 КК України передбачено кримінальну відповідальність за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Зокрема, ч. 1 цієї статті встановлено, що притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, а ч. 2 ст. 372 КК України визначено, що за те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
З аналізу складів злочину, передбачених ст. 372 КК України, вбачається, що потерпілим у ньому виступає завідомо невинна особа.
Підставою для кримінального провадження за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності має бути встановлення факту безпідставності притягнення особи до кримінальної відповідальності - невинності особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), зазначеного у повідомленні про підозру. При цьому під невинуватістю особи слід розуміти відсутність в її діях події злочину як підстави кримінальної відповідальності (відсутність підстави кримінальної відповідальності - події злочину).
Таким чином, для наявності складу злочину «притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності» необхідно встановити: 1) відсутність у діях особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, події злочину; 2) усвідомлення слідчим, прокурором того факту, що в діях особи відсутня подія злочину; 3) здійснення повідомлення особі про підозру у вчиненні нею злочину, подія якого в її діях відсутня.
Відомо, що 30.12.2022 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021240000000609 від 04.11.2021 письмово повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.
На сьогодні на розгляді у Хмельницькому міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 321 КК України.
Оцінка поставлених у вину особі стороною обвинувачення дій, з якими закон про кримінальну відповідальність та кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість притягнення такої особи до відповідальності, а також оцінка зібраних у кримінальному провадженні №12021240000000609 від 04.11.2021 доказів, зокрема і тих, що здобуті під час проведення негласних слідчих дій у ході контролю за вчиненням злочину, в контексті їх допустимості з огляду на стверджуваний заявником у заяві про злочин факт провокації ОСОБА_4 на вчинення злочину з метою його подальшого викриття, належить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження у суді.
На сьогодні скаржником у заяві про злочин не наведено конкретних фактичних даних, які б указували, що подія кримінального правопорушення була очевидно відсутня, а уповноважені особи СУ ГУНП у Хмельницької області, повідомляючи ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, а у подальшому скеровуючи до суду обвинувальний акт відносно нього за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 321 КК України, завідомо усвідомлювали, що в діях ОСОБА_4 відсутня подія злочину, однак не зважаючи на це вчинили дії щодо притягнення його до кримінальної відповідальності.
Аргументи ОСОБА_4 про можливе вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення фактично ґрунтуються на його суб'єктивній незгоді із порядком проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні та порядком проведення слідчих та процесуальних дій, а зазначені у скарзі аргументи адвоката ОСОБА_3 про можливе вчинення слідчими кримінального правопорушення фактично ґрунтуються на його позиції як захисника у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень.
А тому представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив скаржнику у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки зазначені скаржником відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя