Справа № 674/674/23
Провадження № 2/674/308/23
02 червня 2023 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Шафікової Ю.Е.,
за участю секретаря Проценко Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маківської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-
Позивачка звернулась в суд із позовом до Маківської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в якому просила встановити факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0252333 виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 26 жовтня 1996 року №338-р належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 1,80 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності агрофірми «Україна» с.Маків, Дунаєвецького району, Хмельницької області, як за спадкоємцем за заповітом, яке належало ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0252333.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Позивачка спадщину прийняла в установлений законом строк. 21 березня 2023року представник позивачки ОСОБА_4 звернулась до державного нотаріуса Дунаєвецької державної нотаріальної контори Магери Н.Ф. за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_3 , однак отримала відмову, оскільки у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ХМ №02523333 є неоговорені і не скріплення печаткою виправлення імені власника правовстановлюючого документа на право на земельну частку (пай), крім того оригнал сертифікату втрачено.
Позасудовим шляхом встановити вказаний факт та право на земельну ділянку неможливо, тому позивачка просила задовольнити її позов, встановивши означений юридичний факт у судовому порядку та визнати за нею право на земельну ділянку в порядку спадкування.
Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 01 травня 2023 року у зазначеній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та справу призначено до підготовчого засідання.
В підготовче судове засідання позивачка не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - Маківської сільської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача, позов визнав.
Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що поданий позов слід задовольнити з огляду на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок в АДРЕСА_1 , на який позивачка вже отримала свідоцтво про право на спадщину та земельна частка (пай), що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0252333.
ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_1 , про що свідчить заповіт від 05.10.2006 року посвідчений секретарем Маківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області Лігоцькою Н.В., зареєстрованим у реєстрі.
До майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Дунаєвецькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу 641-2007.
Як вбачається з матеріалів означеної спадкової справи, єдиним спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 є позивачка. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 успадкувала житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями в АДРЕСА_1 . Разом із цим, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №34/02-31 від 21.03.2023 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_3 , оскільки у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ХМ №02523333 є неоговорені і не скріплення печаткою виправлення імені власника правовстановлюючого документа на право на земельну частку (пай), крім того оригінал сертифікату втрачено.
Про втрату сертифікату на земельну частку (пай) серії ХМ № 0252333 на ім'я ОСОБА_2 свідчить оголошення у газеті «Дунаєвецький вісник» № 17(12235) від 27 квітня 2023 року. Наведена обставина стала підставою для звернення позивачки до суду з даним позовом. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав є визнання права.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Пунктом 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що з урахуванням положень частини першої статті 15та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно дост. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Згідно положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Нормами ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.
Щодо вимоги позивачки про встановлення факту належності правовстановлюючого документа слід зазначити наступне.
У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Як визначено в п. 12Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно листа ВСУ «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК (в редакції до 15.12.2017 року) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для позивачки важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Згідно свідоцтва про смерть померла « ОСОБА_3 », а сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0252333 виданий ОСОБА_2 та кульковою ручкою виправлено ім 'я власника на « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та не проставлено печатку «виправленому вірити».
Відповідно до витягу з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Дунаєвецькою райдержадміністрацією по агрофірмі «Україна с.Маків - ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0252333.
28 лютого 1995 року Агрофірмі «Україна» с.Маків було видано Державний акт на право колективної власності на землю та в додатку №1 в списку громадян-членів КСП, сільськогосподарського кооперативу або товариства за №366 значиться « ОСОБА_2 », котра проживає в с.Маків.
Той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 це одна і та сама особа і їй належав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0252333, підтверджується випискою з погосподарських книг виконкому Маківської сільської ради за 1980-2007 роки погосподарського номера за адресою: АДРЕСА_1 , довідкою Маківської сільської ради від 19 січня 2023 року №20 та поданими заявами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які зазначили, що є односельчанами та сусідами позивачки і їм достовірно відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 це одна і та ж особа.
У зв'язку з наведеним, позивачка позбавлена можливості реалізувати у повній мірі своє право успадкувати земельну ділянку, а тому встановлення факту належності померлій вказаного правовстановлюючого документу безпосередньо породжує для позивачки юридичні наслідки.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 315, 318, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маківської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженці с.Маків Дунаєвецького району Хмельницької області, юридичний факт - факт належності ОСОБА_3 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0252333 виданого на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 26 жовтня 1996 року №338-р на ім'я ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с.Маків Дунаєвецького району Хмельницької області, право на земельну частку (пай) розміром 1,80 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності агрофірми «Україна» с.Маків, Дунаєвецького району, Хмельницької області, як за спадкоємцем за заповітом, яке належало ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0252333.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
- позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- відповідач - Маківська сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, місце знаходження: с. Маків вул. Воздвиженська,22, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40134461.
Суддя Ю. Е. Шафікова