Справа №706/362/21
1-кс/705/650/23
06 червня 2023 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 , заявлений у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В провадженні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (справа №706/362/21; провадження №1-кп/705/540/23).
В ході розгляду справи, в судовому засіданні 11.05.2023 року обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про відвід головуючому судді ОСОБА_5 , оскільки вважає, що дії головуючого судді викликають сумнів у її неупередженості, так як тривалий час не було проведено підготовче засідання за відсутності об'єктивних причин неможливості провести таке судове засідання та не розглянуто його клопотання про повернення обвинувального акту, що на його думку свідчить про порушення його права на доступ до правосуддя.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява його захисника адвоката ОСОБА_6 , у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність обвинуваченого, вимоги заявленого відводу підтримує та просить задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не вбачав підстави, що викладені у заяві про відвід судді, обґрунтованими та при вирішенні питання про відвід покладався на розсуд суду.
Головуючий суддя ОСОБА_5 викликалася у судове засідання для розгляду заяви про її відвід, однак в засідання не прибула, додаткових пояснень щодо заявленого відносно неї відводу, не подала.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглядати заяву про відвід за відсутності осіб, які не з'явились.
Суд, вислухавши думку прокурора та врахувавши процесуальну позицію осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, вважає що заява про відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до вимог чинного законодавства України незалежність та неупередженість суду є однією з найважливіших ознак демократичної та правової держави. Це одна із основних засад судочинства в Україні, один із основоположних принципів організації та діяльності судових органів .
В Україні цей принцип реалізується в тому числі за допомогою встановлення у галузі процесуального права інституту відводу судді від участі у розгляді справи, оскільки відвід - це заява про недовіру складу суду, що розглядає справу, з підстав, зокрема, наявності сумнівів у його неупередженості та об'єктивності.
Регламентуючи нормами права цей процесуально-правовий інститут, необхідно керуватися єдністю принципів здійснення судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, а вони однакові для усіх видів судочинства. Саме відвід є законодавчо передбаченою процедурою, яка б гарантувала сторонам незалежність, неупередженість та об'єктивність судді у ставленні до кожного з них, а відтак, була б гарантією реалізації цих принципів.
Так, відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. Заяви про відвід (самовідвід) можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Під час розгляду заяви ОСОБА_4 про відвід судді судом встановлено, що останній висловлює недовіру до головуючого судді по справі посилаючись на не проведення суддею протягом значного терміну підготовчого засідання, а також не розгляд його клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, що вважає недотриманням розумних строків та позбавленням його доступу до правосуддя.
Отже заява про відвід зумовлена насамперед суб'єктивними внутрішніми переконаннями заявника щодо порядку розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням, що само по собі не може бути підставою для відводу та не вказує на наявність обґрунтованого сумніву, внаслідок якого суддя не може брати участі у кримінальному провадженні.
Відповідно до практики ЄСПЛ наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Розглядаючи суб'єктивні підстави, беруться до уваги особисті переконання та поведінка судді, тобто наскільки суддя неупереджений та безсторонній у даній справі. Об'єктивний критерій визначається забезпеченням судом та його складом відсутності будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Крім того, при вирішенні заявлених відводів та самовідводів необхідно приймати до уваги рішення Ради суддів України № 46 від 07 вересня 2017 «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів», судова процедура вважається справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності та відкритості.
Професіоналізм, незалежність та неупередженість суддів є неодмінною гарантією справедливого вирішення судових спорів.
Будь-яких посилань та зазначення фактичних обставин, які моли б свідчити про упередженість головуючого судді ОСОБА_5 й викликати сумнів щодо об'єктивного та безстороннього розгляду нею зазначеного кримінального провадження, на думку суду, заявником не надано. Заява про відвід фактично пов'язана з припущеннями заявника про нібито безпідставне затягування суддею розгляду кримінального провадження та не прийняттям процесуального рішення за його клопотанням. Вказані обставини суд розцінює як суб'єктивні внутрішні переконання заявника щодо подальшого розгляду справи та неможливості ухвалення головуючим суддею ОСОБА_5 законного рішення та не є достатніми для виникнення вказаного вище сумніву, внаслідок якого суддя не може брати участі у кримінальному провадженні.
На думку суду, самі по собі твердження заявника про недовіру судді ОСОБА_5 через неприйняття суддею рішення за його клопотанням та тривалим не проведенням підготовчого засідання не є такою обставиною, яка входить до визначеного ст. 75 КПК України переліку підстав для відводу судді та не є обставиною, яка може викликати сумнів в неупередженості головуючого судді та виключає участь судді у кримінальному провадженні в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, що узгоджується з позицією, висловленою в рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 (зі змінами, внесеними рішенням Ради суддів України № 13 від 01 березня 2019 року).
При цьому суд зазначає, що суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику, а право подавати скарги на дії судді можна віднести до одного із засобів контролю за діяльністю судді під час здійснення ним правосуддя, і в жодному разі можливість скористатися таким правом не є способом усунення певного судді від здійснення посадових обов'язків у конкретній справі за бажанням конкретних осіб і може бути розцінене як намагання здійснити тиск на суд при здійсненні правосуддя.
З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для задоволення заявленого обвинуваченим ОСОБА_8 відводу.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, суддя -
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 , заявлений у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1