Справа № 953/3666/22
н/п 1-кп/953/702/23
"31" травня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
обвинуваченої - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
секретар судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні (дистанційному) в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000010 від 05.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України,-
1. Процедура.
1.1. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 01.02.2023 апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 19.07.2022 щодо ОСОБА_3 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023, кримінальне провадження передано для розгляду цьому складу суду.
2. Формулювання обвинувачення.
2.1. Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що, будучи директором ПАТ «ДИТОДЯГ» ЄДРПОУ 00309938, всупереч встановленому законом порядку, а саме: в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якими громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, вчинила проступок у сфері земельних відносин за наступних обставин.
Так, на території Київського району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 235, відповідно до відомостей ДП «Центр Державного земельного кадастру» Харківська регіональна філія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, розташована земельна ділянка загальною площею 1,1622 га., цільове призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробництва), на якій розміщено нежитлові приміщення загальною площею забудови 0,4220 га, у тому числі нежитлове приміщення Літ. Б-2 загальна площа забудови 0,0840 га, нежитлове приміщення Літ. В-1 загальна площа забудови 0,0080 га, нежитлове приміщення Літ.Е-1 загальна площа забудови 0,0110 га, нежитлові приміщення Літ. Ж-1, З-1, И-1, К-1, Л-1 загальною площею забудови 0,1310 га, нежитлове приміщення Літ. Г-2 загальною площею забудови 0,0560 га, нежитлове приміщення Літ.А-2 загальною площею забудови 0,0580 га, нежитлове приміщення Літ О-2 загальною площею забудови 0,0140 га, нежитлове приміщення Літ. Д-2 загальною площею забудови 0,0600 га, що належать на праві власності та знаходяться у використанні ПАТ «ДИТОДЯГ» ЄДРПОУ 00309938, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2004.
У період часу з 09.11.2011 по теперішній час, ОСОБА_3 , діючи з приямим умислом, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав для зайняття вказаної земельної ділянки, достовірно знаючи, що вона не має постійного або тимчасового права на зайняття, володіння, користування та розпорядження зазначеною ділянкою, площею 0, 7402 га, яка розташована біля нежитлових будівель Літ. Б-2, Літ. В-1, Літ.Е-1, Літ. Ж-1, З-1, И-1, К-1, Л-1, Літ. Г-2, Літ.А-2, Літ О-2, Літ. Д-2, загальною площею забудови 0,4220 га., за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 235, у комерційних цілях, з метою подальшого використання у підприємницькій діяльності ПАТ «ДИТОДЯГ» ЄДРПОУ 00309938, не маючи відповідних рішень державних органів та органів місцевого самоврядування, самовільно зайняла вказану земельну ділянку, обмеживши доступ до неї шляхом закриття доступу на її територію, порушивши таким чином інтереси Територіальної громади м. Харкова у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 Територіальній громаді м. Харкова згідно з розрахунком Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управлінням Держгеокадастру в Харківській області та відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. №963, спричинено значна матеріальна шкода на загальну суму 153 195,49 грн.
2.2. Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.
3. Вимоги клопотання.
3.1. У підготовчому судовому засіданні стороною захисту подано клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, установлених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
4. Позиції сторін.
4.1. Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, наведені в його обґрунтування.
4.2. Прокурор покладався на розсуд суду.
4.3. На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження, підготовче судове засідання проведено за відсутності уповноваженого представника потерпілого Територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
5. Релевантне законодавство.
5.1. Відповідно до статті 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Статтею 3 КПК України встановлено, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу, - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
6. Мотиви і оцінка суду.
6.1. Як установлено судовим розглядом та не заперечується сторонами кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме: у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, вчиненому у період з часу з 09.11.2011 по теперішній час.
Санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України визначається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Згідно ч. 2 та ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Законом України від 22.11.2018 № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який у відповідній частині набрав чинності окремими положеннями 01.07.2020, стаття 12 КК України викладена у новій редакції.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 КК України (у редакції, чинній з 01.07.2020) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Статтею 5 КК України унормовано, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Таким чином, станом на час розгляду даного клопотання, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України, класифікується як кримінальний проступок.
6.2. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
7. Висновки.
7.1. З огляду на те, що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_3 проступку (у період з 09.11.2011) минуло понад два роки, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За наведених обставин, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, підлягає закриттю.
8. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
8.1. Матеріали справи свідчать, що в рамках даного кримінального провадження прокурором в інтересах держави заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Отже, вирішити питання про заявлений цивільний позов під час закриття провадження не вбачається можливим, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Разом з тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, у зв'язку з чим, судом роз'яснено прокурору право звернення до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.
9. Мотиви ухвалення інших рішень та положення закону, якими керувався суд.
9.1. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
9.2. Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у разі закриття кримінального провадження з обвинуваченої особи не стягуються.
10. Заходи забезпечення кримінального провадження.
10.1.1. Запобіжний захід.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 286 КПК України, суд -
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 197-1 КК України на підставі статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000010 від 05.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України, - закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.
Цивільний позов прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000010 від 05.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України, поданого в інтересах держави до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя - ОСОБА_1