Дата документу 06.06.2023Справа № 554/3613/22
Провадження № 1-кп/554/17/2023
06 червня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170001004 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макарове, Золочівського району Харківської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, судимого
06 листопада 2003 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, звільненого від відбування покарання на мідставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
17 червня 2005 року Ленінським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
04 березня 2008 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ст. 353 КК України до 1 року позбавлення волі;
04 грудня 2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 353 КК України до 4 років позбавлення волі;
03 березня 2014 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
20 травня 2016 року Ленінським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
18 липня 2017 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України до 7 років позбавлення волі
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта середня, незаміжньої, не працюючої, судимої
10 червня 2021 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
На розгляді Октябрського районного суду м. Полтави перебувають матеріали вищезазначеного кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , мотивуючи його тим, що ризики, зазначені в ст. 177 КПК України, які існували як під час досудового розслідування, так і на час обрання відносно кожного з обвинувачених запобіжного заходу на цей час не зникли та не зменшилися. Крім того, зазначила, що підозра останніх у вчиненні інкримінованого правопорушення є обґрунтованою. Посилалася на характер вчиненого злочинного діяння, спосіб його скоєння, характеристику особи кожного з обвинувачених, їх поведінку як до, так і під час скоєння злочинів та вважала, що в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу є всі підстави, що вони можуть переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисники обвинувачених заперечували проти задоволення клопотань прокурора, вважаючи їх необґрунтованим, а ризики прокурором не доведеними, у зв?язку з чим просили змінити обрані щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на більш м?який, не пов?язаний з триманням під вартою.
Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в ст. 178 КПК України.
Перевіряючи наявність обгрунтованої підозри обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, суд вважає, що сукупність матеріалів судового провадження на данному етапі розгляду кримінального провадження до моменту з?ясування істини у справі, є достатньою, оскільки обгрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризику ухилення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від суду з метою уникнення покарання за вчинене, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує кожному з них в разі визнання винними у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, суд приймає до уваги доводи прокурора про можливість впливу обвинувачених на свідків в цьому кримінальному провадженні, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань, а також про наявність ризику вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, з огляду на той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 є неодноразово засудженим за корисливі злочини та має не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, а ОСОБА_7 , будучи судимою за корисливі злочини, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого в період іспитового строку, що в своїй сукупності свідчить про схильність обвинувачених до протиправної діяльності.
На підставі наведеного, суд вважає, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з мотивів, наведених прокурором, зважаючи при цьому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо кожного з них, не зникли та продовжують існувати й на цей час, так як сам факт їх перебування в умовах ізоляції, на думку суду, не міг відмінити або змінити настільки, що зникла суспільна небезпечність вчиненого діяння або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ними аналогічних дій.
При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 травня 2022 року кожному з обвинувачених було обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 2 481,00 гривень), а відтак, вважає за необхідне визначити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заставу саме в такому розмірі, вважаючи що це буде достатнім для виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з визначенням розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовольнити.
Обраний щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 серпня 2023 року, кожному.
Визначити обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620,00 грн, кожному.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, обвинуваченого, за якого вона була внесена, з-під варти - звільнити.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений, відносно якого вона була внесена, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі України без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до вимог ст. 182 КПК України, в разі невиконання покладених обов'язків, застава буде внесена в дохід держави та зарахована до Державного бюджету України.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження, а також направити уповноваженій службовій особі Державної Установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 17 годині 06 червня 2023 року.
Суддя ОСОБА_8