Справа № 346/944/20
Провадження № 1-кп/346/98/23
06 червня 2023 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, непрацюючого, розлученого, з середньою освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей, депутатом та інвалідом не являється, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України. Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин. 02.02.2020 року близько 18.00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_6 , прийшли додому до своєї знайомої ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_3 , де вже перебував ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та обвинувачений ОСОБА_4 стали вживати спиртні напої, які із собою принесли останні. Під час розпивання, спиртних напоїв, близько 04.00 год. 03.02.2020 року ОСОБА_7 поскаржилась обвинуваченому ОСОБА_4 що ОСОБА_5 спричинив їй тілесні ушкодження. Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 вирішив поквитатися з ОСОБА_5 , тому між ними двома в подальшому виникла словесна суперечка, яка супроводжувалась нецензурною лайкою. У ході словесної суперечки, обвинувачений ОСОБА_4 , сидячи поруч з ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, протиставляючи себе загальновизнаним у суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, маючи намір самоутвердитись за рахунок приниження іншої особи, використовуючи малозначний привід, у присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з хуліганських спонукань умисно наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя зліва, від чого останній впав на ліжко, на якому сидів. Не маючи наміру припиняти свої хуліганські дії, обвинувачений ОСОБА_4 , бажаючи довести до кінця свій протиправний умисел, прагнучи настання негативних наслідків щодо здоров'я потерпілого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з особливою зухвалістю, у присутності сторонніх осіб, в подальшому піднявся на ноги та наніс ОСОБА_5 кулаком правої руки ще один удар в ділянку обличчя зліва. Вчинення хуліганських дій обвинуваченим ОСОБА_4 було припинено тільки після втручання ОСОБА_6 . Внаслідок хуліганських дій обвинуваченого ОСОБА_4 , які супроводжувалися насильницькими діями щодо ОСОБА_5 , потерпілому спричинено моральні страждання і заподіяно тілесні ушкодження.
Окрім того, 03.02.2020 року приблизно о 04.00 год. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_7 , що знаходиться по АДРЕСА_1 , під час вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_5 , маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, керуючись малозначним приводом, умисно наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя зліва, від якого потерпілий впав на ліжко, на якому сидів. Не маючи наміру припиняти свої протиправні дії, обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи, що його поведінка носить суспільно небезпечний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я потерпілого та бажаючи їх настання, не дочекавшись поки останній підведеться, піднявся на ноги та умисно наніс потерпілому ще один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя зліва. Унаслідок заподіяних ударів, обвинувачений ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому кута нижньої щелепи зліва зі зміщенням відламків, що згідно висновку експерта № 41 від 14.02.2020 року відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи. У вчиненому щиро розкаюється, вказав, що більше такого вчиняти не буде, просив суд суворо не карати.
Суд, роз'яснивши учасникам судового провадження зміст ст. 349 КПК України, з'ясувавши при цьому, що сторона обвинувачення та сторона захисту правильно розуміє зміст цих обставин, а показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та з'ясувавши, що немає сумніву у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку та, визнавши відповідно до її змісту недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 296, ч.1 ст.122 КК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України, відноситься відповідно до критеріїв класифікації, вказаних в ст.12 цього Кодексу, до кримінального проступку. Таким чином, у зв'язку з тим, що з дня вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, минуло більше трьох років, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у частині притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 296 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України. Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Тому обвинуваченого можливо звільнити від кримінальної відповідальності у частині притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 296 КК України на підставі ст.49 КК України, в зв'язку з чим кримінальне провадження у частині притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 296 КК України підлягає закриттю.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Щодо особи обвинуваченого встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При призначенні покарання, суд враховує, що вчинений обвинуваченим злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно із ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. А тому, з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, і які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (нетяжкого злочину), та з врахуванням особи винного, зокрема, те, що обвинувачений, є раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає за можливе застосувати ч.1 ст. 69 КК України та призначити обвинуваченому покарання, перейшовши до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.122 КК України, а саме у виді арешту, оскільки таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні. Витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 370, 371, 373, 374, 284-288КПК України, ст.49, 69 КК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.296 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в частині притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.296 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, застосувавши ч.1 ст.69 КК України, - у виді арешту на строк 3 (три) місяці.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1