Справа № 286/3422/22
25 травня 2023 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав , -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою і просить позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо його малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мотивуючи тим, що з 7 серпня 2015 року вона знаходилась з відповідачем по справі - ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання з відповідачем мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з нею.
В 2017 році вони припинили спільне проживання. Рішенням Овруцького районного суду від 20.05.2019 шлюб між нею та відповідачем розірвано.
З моменту припинення спільного проживання відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню сина. З 2017 року і до даного часу відповідач сина жодного разу не бачив та не намагається спілкуватися з ним. Тобто, він свідомо нехтує своїми обов'язками по відношенню до сина. Позов про стягнення аліментів до відповідача вона не подавала, оскільки будь-яких доходів відповідач не має, не мав та не має місця роботи. Добровільно будь-яких коштів на утримання сина відповідач не сплачує.
Син з народження хворіє на дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез з стійкими тяжкими руховими порушеннями та визнаний особою з інвалідністю. Однак, відповідач не цікавиться та не турбується про його стан здоров'я та повністю ігнорує його. Син регулярно обстежується та лікується. На медичні огляди, профілактичні щеплення завжди сина супроводжує вона. Вихованням та утриманням займається лише вона.
Син з 1 вересня 2022 року навчається в Бондарівському ліцеї Овруцької міської ради. Однак відповідач участі у навчально-виховному процесі не приймає, контакту із закладом, де навчається син, не підтримує, навчанням не цікавиться, батьківських зборів не відвідує.
Відповідач проживає в селі Велика Хайча з братом, зловживає спиртними напоями, не працює, перебивається підробітками. Вона вважає, що у зв'язку з тим, що відповідач свідомо ухиляється від своїх обов'язків по вихованню та утриманню сина, він повинен бути позбавлений батьківських прав .
Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених у позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі. При цьому зазначив, що позовні вимоги визнає. Щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина - ОСОБА_5 не заперечує.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Овруцької міської ради в судовому засіданні підтримала думку про доцільність задоволення позову, що є позицією органу опіки та піклування, яка висловлена і у висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .
Вислухавши пояснення позивача та її представника, представника третьої особи, показання свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч.2, 3 ст. 150 та ст. 180 СК України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.
Згідно із ч.ч.2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав закріплені в ч.1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Тлумачення п. 2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В п. 16 Постанови від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, що передбачені ст.166 СК України.
Частинами 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у справі № 753/2025/19 (постанова від 6 травня 2020 року).
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 23.12.2015 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.2, 12).
20.05.2019 рішенням Овруцького районного суду Житомирської області шлюб, зареєстрований 07.08.2015 виконавчим комітетом Норинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, між ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , актовий запис №5, було розірвано (а.с.3).
Згідно довідки виконавчого комітету Овруцької міської ради Житомирської області №743 від 12.12.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її чоловік - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).
Витяги з реєстру Овруцької територіальної громади від 02.11.2022 також підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11, 14).
29.11.2022 комісією у складі старости Норинського старостинського округу №9 Овруцької міської ради Сергійчука М.М., діловода Норинського старостинського округу Кисіль О.М., сімейного лікаря Бондарівської АЗПСМ Рабушей Н.В., директора Бондарівського ліцею Новицької О.А. було здійснено обстеження умов проживання та виховання дитини в сім'ї ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 .
Згідно вказаного акту обстеження умов проживання сім'ї сім'я проживає в приватному одноповерховому будинку, який складається з 3-х кімнат, кухні, веранди, коридору, ванної кімнати. В будинок підведена вода, каналізація. В будинку чисто та затишно. Під час обстеження встановлено, що ОСОБА_5 має належні умови для проживання, навчання та розвитку. Забезпечений одягом, взуттям, іграшками, харчовими продуктами, засобами особистої гігієни, канцелярським приладдям, отримує належний догляд. Дитина вихована та щира, легко іде на контакт з дорослими. Мати дитини - ОСОБА_1 належним чином виконує свої обов'язки по вихованню сина, піклується про стан його здоров'я, вчасно возить дитину на огляд до лікарів, шкідливих звичок не має. Батько дитини - ОСОБА_4 участі у навчанні та вихованні дитини не приймає, не цікавиться життям та станом здоров'я свого сина, не підтримує дитину матеріально (а.с.5).
Згідно консультаційного висновку спеціаліста КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради від 07.12.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хворіє на дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез з стійкими тяжкими руховими порушеннями. Дитині підлягає подовження соціальної допомоги по інвалідності. Враховуючи обмеження здатності до самостійного пересування, самообслуговування і потребу в постійному сторонньому догляді (а.с.6).
Посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.03.2022 підтверджує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю до 18 років «А» (а.с.13).
Довідка Бондарівського ліцею Овруцької міської ради від 23.11.2022 №575 свідчить, що ОСОБА_5 навчається в 1-му класі Бондарівського ліцею з 1 вересня 2022 року. Даний учень відноситься до категорії дітей з особливими освітніми потребами. Дмитро регулярно відвідує онлайн-заняття в закладі. Батьки дитини розлучені. Мати учня - ОСОБА_10 , постійно спілкується з вчителями, які працюють з класом, цікавиться життям дитини, піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батько дитини - ОСОБА_4 участі у навчально-виховному процесі не приймає, контакту із закладом, де навчається син, не підтримує, навчанням не цікавиться, батьківських зборів не відвідує (а.с.7).
З довідки №812 Бондарівської АЗПСМ від 15.11.2022 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на «Д» обліку в Бондарівській АЗПСМ з діагнозом: ДЦП із спастичним тетрапарезом, важкими руховими порушеннями. Еквінусна контрактура стоп. Пронаційна установка передпліч. Збіжна косоокість. Регулярно обстежується та лікується. На медичні огляди, профілактичні щеплення дитину завжди супроводжувала мати (а.с.8).
Характеристика, видана Овруцькою міською радою Житомирської області на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 07.12.2022 свідчить, що останній проживає разом з братом в с. Велика Хайча Коростенського району Житомирської області. ОСОБА_4 зловживає алкогольними напоями, офіційно не працює, перебивається підробітками. Компрометуючих даних на ОСОБА_4 старостинський округ не має (а.с.9).
Факт невиконання ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 підтвердили в судовому засіданні і свідки: ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 .
Так, ОСОБА_11 показав, що він є сусідом позивача і з 2016 року на прохання ОСОБА_13 на місяць возив дитину в лікарню в м. Житомир, а потім забирав. З дитиною була завжди мама. ОСОБА_14 він ніколи не бачив. Він ніколи не приходив до сина, хоча дитина дуже відкрита для спілкування. Відповідача можна побачити тільки в барі.
Свідок ОСОБА_12 , яка є подругою мами позивача, показала, що буває в гостях у позивача, на днях народження і відповідача ніколи там не бачила. За весь час вона бачила відповідача із сином лише один раз і то, мабуть, ще до їх розлучення. Він додому міг не приходити по 2-3 дні.
21.02.2023 виконавчим комітетом Овруцької міської ради було прийнято рішення №790 «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 » (а.с.24).
Виконавчий комітет Овруцької міської ради надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 №02-09/478 від 24.02.2023, в якому зазначили, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Овруцької міської ради, яке відбулося 16.02.2023 розглядалося дане питання. На засідання офіційними листами запрошено громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Мати хлопчика, повідомила членам Комісії, що гр. ОСОБА_4 не займається належним вихованням свого сипа, не утримує його матеріально, аліменти не сплачує. ОСОБА_15 проживає разом із мамою, яка займається вихованням, утримує його. ОСОБА_4 на засіданні комісії не з'явився, але написав заяву до служби у справах дітей Овруцької міської ради, що він не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Жодних перешкод у побаченні з дитиною батьку ніхто не чинив і не чинить.
Комісія 16.02.2023 прийняла рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітнього сипа, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тому, зважаючи на ухилення батька від виконання батьківських обов'язків та захищаючи права та інтереси малолітньої дитини, виконавчий комітет Овруцької міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно його малолітнього сина (а.с.25).
За положенням ч. 6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.
Оцінюючи обставини справи та досліджені докази у ній, суд, надаючи правову оцінку висновку виконавчого комітету Овруцької міської ради, вважає, що цей висновок є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, оцінюючи надані докази на підтвердження фактів та спірних правовідносин, норми діючого законодавства, що їх регулюють, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 самоухилився від виховання свого малолітнього сина, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, добровільно відмовляється від їх виконання, тому розрив з ним сімейних відносин відповідає інтересам дитини і відповідно до ст. 164 СК України ОСОБА_4 слід позбавити батьківських прав щодо його малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Від сплати судового збору позивача звільнено на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України , суд -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав щодо його малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. в дохід держави.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець
Повне рішення виготовлено 5 червня 2023 року.