Провадження № 11-кп/821/416/23 Справа № 711/2273/22 Категорія: ч.1 ст. 185, ч. 2 ст.15 ч.2ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 червня 2023 року Колегія суддів Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-суддіОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора обвинуваченого в режимі відеоконференції з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор»ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження №12022255330000305 за апеляційною скаргою прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2022 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Черкаси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -
засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 1 ст. 185 КК України, до 6 місяців арешту;
- ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі;
- ч. 4 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою змінено на домашній арешт, без застосування засобу електронного контролю, до вступу вироку в законну силу.
Роз'яснено ОСОБА_7 положення ч. 5 ст. 181 КПК України.
Покладено на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язано: не залишати цілодобово місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 (крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану); повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.07.2022 ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 18.02.2022, близько 13-06 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Файно Маркет», що знаходиться за адресою: вул. Руставі 13, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна крадіжку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину, помістивши під власний одяг, викрав чуже майно, що на праві власності належить ТОВ «Вересень Плюс», а саме: одну пляшку алкогольного напою віскі «Джек Деніелс», об'ємом 0,7 л., вартість якого, відповідно до акту інвентаризації товарів на складі № 12075 від 18.02.2022 складає 609 грн. 99 коп., та з місця вчинення злочину зник, чим завдав ТОВ «Вересень Плюс» матеріальної шкоди на вказану вище суму.
Також ОСОБА_7 , повторно, 18.02.2022, близько 18-13 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Файно Маркет», що знаходиться за адресою: вул. Руставі 13, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, крадіжку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину, помістивши до власного рюкзака, який знаходився на його плечах, викрав чуже майно, що на праві власності належить ТОВ «Вересень Плюс», а саме: одну пляшку алкогольного напою віскі «Джек Деніелс» об'ємом 0,7 л. та одну пляшку алкогольного напою віскі «Джеймсон» об'ємом 0,5 л., вартість яких, згідно із актом інвентаризації товарів на складі № 12078 від 18.02.2022, складає 609 грн. 99 коп. та 449 грн. 99 коп. відповідно, та, в подальшому, направився до виходу із магазину «Файно Маркет» через касову зону, де виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив протиправне діяння з причин, що не залежали від його волі, оскільки відразу був зупинений охоронцем магазину «Файно Маркет», у зв'язку з чим не отримав реальної можливості скористатись чи розпорядитись викраденим майном.
Крім того ОСОБА_7 , повторно, 20.04.2022, близько 10-10 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Файно Маркет», що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна 35, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна - крадіжку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину, помістивши під власний одяг, викрав чуже майно, що на праві власності належить ТОВ «Вересень Плюс», а саме: одну пляшку алкогольного напою віскі «Погіс», об'ємом 0,7 л., вартість якого, відповідно до акту інвентаризації товарів на складі № 120178 від 20.04.2022, складає 705 грн. 79 коп., та з місця вчинення злочину зник, чим завдав ТОВ «Вересень Плюс» матеріальної шкоди на вказану вище суму.
ОСОБА_7 , повторно, 24.04.2022, близько 15-13 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Файно Маркет», що знаходиться за адресою: вул. Чехова 110, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна крадіжку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину, помістивши під власний одяг, викрав чуже майно, що на праві власності належить ТОВ «Вересень Плюс», а саме: одну пляшку алкогольного напою віскі «Погіс», об'ємом 0,7 л., та віскі «Погіс» односолодовий, об'ємом 0,7 л., вартість яких, відповідно до акту інвентаризації товарів на складі № 12173 від 25.04.2022, складає 629 грн. 99 коп. та 749 грн. 99 коп. відповідно, та з місця вчинення злочину зник, чим завдав ТОВ «Вересень Плюс» матеріальної шкоди на загальну суму 1379 грн. 98 коп.
Крім того ОСОБА_7 , повторно, 26.04.2022, близько 14-35 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Файно Маркет», що знаходиться за адресою: вул. Одеська 20, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна крадіжку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину, помістивши під власний одяг, викрав чуже майно, що на праві власності належить ТОВ «Вересень Плюс», а саме: одну пляшку алкогольного напою віскі «Джек Деніелс», об'ємом 0,7 л., вартість якого, відповідно до акту інвентаризації товарів на складі № 12093 від 28.04.2022, складає 609 грн. 99 коп., та з місця вчинення злочину зник, чим завдав ТОВ «Вересень Плюс» матеріальної шкоди на вказану вище суму.
Також ОСОБА_7 повторно, 02.05.2022, близько 12-00 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Файно Маркет», що знаходиться за адресою: вул. М. Залізняка 7, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна крадіжку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину, помістивши до поліетиленового пакету, викрав чуже майно, що на праві власності належить ТОВ «Вересень Плюс», а саме: одну пляшку алкогольного напою віскі «Dubliner lrish Wiskey», об'ємом 0,7 л., вартість якого, відповідно до акту інвентаризації товарів на складі № 12101 від 04.05.2022, складає 535 грн. 89 коп., та з місця вчинення злочину зник, чим завдав ТОВ «Вересень Плюс» матеріальної шкоди на вказану вище суму.
ОСОБА_7 , повторно, 04.05.2022, близько 13-35 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Файно Маркет», що знаходиться за адресою: вул. Чехова 110, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна крадіжку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину, помістивши під власний одяг, викрав чуже майно, що на праві власності належить ТОВ «Вересень Плюс», а саме: одну пляшку алкогольного напою «Текіла San Jose Silver», об'ємом 0,7 л., вартість якої, відповідно до акту інвентаризації товарів на складі № 21115 від 05.05.2022, складає 400 грн. 09 коп., та з місця вчинення злочину зник, чим завдав ТОВ «Вересень Плюс» матеріальної шкоди на вказану вище суму. Своїми протиправними діями ОСОБА_7 завдав ТОВ «Вересень ПЛЮС» матеріальної шкоди на загальну суму 4241 грн. 73 коп.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу в якій, не заперечуючи доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , просив вирок суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 6 місяців арешту, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі, ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття 5 років позбавлення волі, без застосування положень ст. 75 КК України. У решті - вирок суду залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вирок суду щодо ОСОБА_7 не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 50,65 КК України.
Суд першої інстанції правильно призначив покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 185 КК України - 6 місяців арешту, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі, ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України - остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Разом з тим, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд першої інстанції прийшов до помилкового переконання, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
Судом першої інстанції недостатньо враховано ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, рівень суспільної небезпечності та залишено поза увагою, що вчинене ОСОБА_7 посягає на приватну власність потерпілого, а також не встановлено достатніх обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого.
Визнання ОСОБА_7 своєї вини під час досудового розслідування та судового розгляду під тиском зібраних у провадженні доказів не вказують на активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, а лише свідчать про усвідомлення ним невідворотних наслідків у вигляді понесення покарання за скоєне.
Також судом першої інстанції залишено без уваги корисливий мотив вчинення злочину, особу обвинуваченого, його спосіб життя, а при наданні оцінки даним, що характеризують особу обвинуваченого, не враховано, що ОСОБА_7 ніде не працює та, вчиняючи кримінальні правопорушення, намагався поліпшити своє матеріальне становище за рахунок чужого майна, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів, за які відбував покарання у виді позбавлення волі, під час воєнного стану в України вчиняв крадіжки не продуктів харчування, а елітних алкогольних напоїв, що свідчить про бажання наживи, а не про необхідність у продуктах харчування задля виживання.
ОСОБА_7 неодноразово надавалася можливість стати на шлях виправлення, оскільки він звільнявся умовно-достроково з місць позбавлення волі, призначалося покарання, яке не пов'язане з позбавлення волі, та останній раз 14.11.2017 застосовувався Закон України «Про амністію».
Зазначені судом першої інстанції підстави для застосування положень ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7 є загальними, не носять виключний та особливий характер, не знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і особи винного і не дають підстав для звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03.11.2022 апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишено без задоволення, а вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Не погодившись з вказаною ухвалою апеляційного суду, прокурор, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_6 подала касаційну скаргу.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03.11.2022 стосовно ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Своє рішення Верховний Суд мотивував тим, що апеляційний суд в порушення вимог ст.ст. 94, 370, 419 КПК України належно не перевірив і не проаналізував усіх доводів апеляційної скарги прокурора та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора в частині безпідставного застосування вимог ст. 75 КК України при призначенні обвинуваченому покарання з випробуванням, просила вирок суду в цій частині скасувати; думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, та просили вирок місцевого суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Вказаним вимогам закону вирок районного суду відповідає не в повній мірі.
Так, висновки районного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні судом першої інстанції у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження та ніким в апеляційному порядку не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно.
Призначене ОСОБА_7 покарання за кожне вчинене ним кримінальне правопорушення як окремо, так і на підставі ст. 70 КК України остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі, відповідає вимогам ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України, та також ніким з учасників судового провадження не оспорюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому колегія суддів перевіряє оскаржуваний вирок лише в частині призначеного ОСОБА_7 покарання з застосуванням вимог ст. 75 КК України .
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зі змісту ст. 75 КК України вбачається, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 4 ст. 185 КК України), особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, неодружений, на утриманні дітей не має, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, перебуває на спеціальному обліку у лікаря нарколога, посередню характеристику, пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів, відсутність обтяжуючих покарання обставин, прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, остаточно визначивши йому покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Разом з тим, суд першої інстанції враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, застосувавши вимоги ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.
На думку колегії суддів, рішення про звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд першої інстанції прийняв без належних для цього підстав, адже вирок ухвалено з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, без належним чином обґрунтованої можливості виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства та без розмежування підстав для призначення покарання у виді позбавлення волі та для звільнення від його відбування.
Крім того, судом першої інстанції не зазначено, які саме обставини свідчать про можливість виправлення ОСОБА_7 без відбування призначеного йому покарання.
Фактично судом першої інстанції при вирішенні питання про можливість застосування положень ст. 75 КК України при призначенні ОСОБА_7 покарання не в повному обсязі враховано те, що обвинувачений вчинив умисні кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, один з яких, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, кількість епізодів, загальну вартість викрадених товарів, які не є товарами першої необхідності, а є елітними алкогольними напоями, які обвинувачений перепродавав з метою власного збагачення. При цьому взагалі не враховано, що 5 епізодів з 7 ОСОБА_7 вчинено під час воєнного стану та після початку здійснення стосовно нього досудового розслідування за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень та дані про те, що ОСОБА_7 хоча і є особою, яка в силу ст. 89 КК України є не судимою, однак будучи засудженим, йому неодноразово надавалася можливість стати на шлях виправлення, оскільки він звільнявся умовно-достроково з місць позбавлення волі, призначалося покарання, яке не пов'язане з позбавлення волі та останній раз 14.11.2017 застосовувався Закон України «Про амністію».
Повторно дослідивши характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що рішення районного суду про призначення йому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з випробувальним іспитовим терміном є безпідставним і невмотивованим, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання, є підставою для скасування вироку в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягає застосуванню.
Тому вирок суду в частині призначення обвинуваченому покарання з застосуванням вимог ст. 75 КК України слід скасувати, ухваливши в цій частині новий вирок, та вважати його засудженим за: ч. 1 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту; ч. 2 ст. 15 ч. 2, ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
При цьому колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні відсутня така пом'якшуюча покарання обвинуваченого обставина, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яка безпідставно була врахована судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому, з огляду на наступне.
Активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, враховуючи положення п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», передбачає надання особою органам досудового розслідування будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин.
Посилаючись у вироку суду на активне сприяння ОСОБА_7 розкриттю кримінального правопорушення, суд першої інстанції не зазначив у чому саме полягала його активність та ініціативність у сприянні правоохоронним органам, оскільки активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 не надавав будь-якої допомоги органам досудового розслідування, оскільки вчинені ним кримінальні правопорушення були очевидними та припинені завдяки втручання працівників поліції, докази вчинення ним кримінального правопорушення були встановлені працівниками поліції без будь-якого сприяння з боку підозрюваного, тому активне сприяння у розкритті злочину, як пом'якшуюча покарання обставина, відсутня.
Дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 свідчать про те, що він має постійне місце проживання, непрацевлаштований, неодружений, перебуває на спеціальному обліку в лікаря нарколога, посередньо характеризується.
Також, колегія суддів враховує, що відповідно до даних вимоги УИАП НП в Черкаській області ОСОБА_7 хоч і є особою несудимою, однак йому неодноразово надавалася можливість стати на шлях виправлення, оскільки він звільнявся умовно-достроково з місць позбавлення волі, призначалося покарання, яке не пов'язане з позбавлення волі та останній раз 14.11.2017 застосовувався Закон України «Про амністію».
На ряду з цим, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, один з яких, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, кількість епізодів, загальну вартість викрадених товарів, які не є товарами першої необхідності, а є елітними алкогольними напоями, які обвинувачений перепродавав з метою власного збагачення, кількість епізодів злочинної діяльності - 7, 5 з яких ОСОБА_7 вчинено під час воєнного стану та після початку здійснення стосовно нього досудового розслідування за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у виді 5 років позбавлення волі реально колегія суддів вважає справедливим, таким, що відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а також таким, що не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогам захисту основоположних прав особи.
Даних про те, що за станом здоров'я обвинувачений ОСОБА_7 не може відбувати покарання пов'язане з реальним позбавленням волі, матеріали кримінального провадження не містять і стороною захисту не надано.
Початок строку відбування покарання слід рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 05 червня 2023 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбутого покарання підлягає зарахуванню термін попереднього ув'язнення з 18.05.2022 по 27.07.2022, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В решті - вирок суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, п. 3 ч. 1 ст. 407, 409,413, 418, 420, п. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання з застосуванням вимог ст. 75 КК України.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 вважати засудженим за :
- ч. 1 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту;
- ч. 2 ст. 15 ч. 2, ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту постановлення вироку, тобто з 05 червня 2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбутого покарання підлягає зарахуванню термін попереднього ув'язнення з 18.05.2022 по 27.07.2022, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В решті - вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Вирок суду може бути оскаржений до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
Головуючий
Судді