Рівненський апеляційний суд
06 червня 2023 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , приватний підприємець до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Не погодившись із вказаною постановою суду, 12 квітня 2023 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій ним апеляційній скарзі, просить поновити строк на апеляційне оскарження покликаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо з постанови серії ЕАС №6718601 від 22.03.2023 року, а з її змістом його захисник ознайомився лише 06.04.2023 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги стосовно причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
_____________________________________________________________________________ Справа № 569/1907/19 Суддя в суді І інстанції - Діонісьєва Н.М.
Провадження № 33/4815/347/23 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржнику виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 було відомо про складання стосовно нього адміністративних матеріалів за ч. 3 ст. 130 КУпАП. Доказів про їх сфабрикування не встановлено.
Також не встановлено, що строк оскарження пропущений ОСОБА_1 внаслідок особливих і непереборних обставин.
Для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ і прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал "Судова влада України" і "Єдиний державний реєстр судових рішень", за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, стадії її розгляду.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду і у визначений ст.294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами та з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до яких, початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , була подана до суду першої інстанції з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення, без поважних причин пропуску цього строку, а тому ОСОБА_1 слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2019 року.
Таким чином, за відсутності законних підстав для поновлення ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження постанови місцевого суду, його апеляційна скарга підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 289, 294, Рівненський апеляційний суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2019 року.
Повернути ОСОБА_1 його апеляційну скаргу на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з пропуском строку, встановленого для подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.