Рівненський апеляційний суд
Іменем України
01 червня 2023 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 квітня 2023 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, строком 60 днів до 19 червня 2023 року.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , практику Європейського суду з прав людини, доводить, що стороною обвинувачення не надано переконливих доказів, які б підтверджували існування ризиків, на які вказує прокурор у клопотанні. Зазначає, що ОСОБА_6 раніше не судимий, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, що, з врахуванням принципу презумпції невинуватості, дає підстави для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або інший альтернативний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_7 , підтримані обвинуваченим ОСОБА_6 , доводи прокурора, яка просить залишити ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
Як вбачається з матеріалів судового провадження та клопотання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні за попередньою змовою групою осіб особливо тяжкого та тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України.
При розгляді апеляційної скарги прокурор зазначила, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 вже обирався більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який у зв'язку з недотриманням ним своїх процесуальних обов'язків було змінено на цілодобовий домашній арешт, в подальшому - і на утримання під вартою, а 27.04.2023 року до Рівненського міського суду щодо ОСОБА_6 скеровано обвинувальний акт за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням службових обов'язків, що не заперечується учасниками провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з твердженням сторони обвинувачення про те, що існують ризики здійснення ОСОБА_6 дій, передбачених частиною першою статі 177 КПК України, і, зважаючи на той факт, що судовий розгляд кримінального провадження не завершено, не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 строком на 60 днів до 19 червня 2023 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3