Справа № 643/6270/21 Номер провадження 33/814/233/23Головуючий у 1-й інстанції Афанасьєв В.О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
05 червня 2023 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 18 жовтня 2021 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень.
Згідно постанови судді, 28.03.2021 о 04-40 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21121», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пров. Писемському, 1 в м. Харкові з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» № 6810, у присутності двох свідків, результат 0,49 проміле.
Крім того, 11.04.2021 о 23-00 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21121», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Гвардійців-Широнінців, 22 Б в м. Харкові в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» № 6810 ARBL 0568, у присутності двох свідків, що підтверджується тестом № 2657 від 11.04.2021, результат огляду становить 0,70 проміле.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 08.06.2021 об'єднані в одне провадження.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про те, що під час розгляду справи суд першої інстанції грубо порушив вимоги п.3 ст. 278 КУпАП та провів розгляд без участі ОСОБА_1 .
Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а двигун автомобіля взагалі був вимкнений.
Одночасно апелянт в своїй апеляційній скарзі просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Московського районного суду м.Харкова від 18 жовтня 2021 року.
ОСОБА_1 та його захисник Захаров О.С., будучи належним чином повідомленими про час, дату й місце апеляційного розгляду, у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про причини своєї неявки до суду не повідомляли, жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду не надсилали. За таких обставин вважаю за можливе апеляційний розгляд справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 проводити за відсутності учасників справи.
З огляду на те, що ухвалення постанови відбулось за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а в матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання ОСОБА_1 копії судового рішення, як вказує апелянт, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Московського районного суду м.Харкова від 18 жовтня 2021 року є не пропущеним.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції в своїй постанові зазначив, що в судове засідання ОСОБА_1 не з'являвся, а правопорушення передбачене с. 130 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених ч.2 ст.268 КУпАП, розгляд яких слід проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Перевіркою матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 знав про перебування справи щодо нього в провадженні суду, про що свідчить його заява про ознайомлення з матеріалами справи, належним чином був повідомлений про її розгляд, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, рухом справи не цікавився, що свідчить про недобросовісне відношення до своїх процесуальних обов'язків.
За таких обставин вважаю, що судом не були порушені права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП, та така обставина не тягне за собою беззаперечне скасування постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Більше того, ОСОБА_1 була надана можливість брати участь у суді апеляційної інстанції, оскільки останній був повідомлений про час та місце розгляду справи, навести усі доводи та надати докази на свій захист й довести свою правову позицію. Між тим, ОСОБА_1 не скористався наданими йому процесуальними правами.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.
За приписами пп. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не заперечує факт перебування в стані алкогольного сп'яніння під час події, однак заперечує факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення, зокрема щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 115122 від 28 березня 2021 року та серії ДПР18 524144 від 11 квітня 2021 року зафіксовано порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР України.
Вказані протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оформлені компетентною особою в межах повноважень, наданих їй, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Із наявних актів огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляди ОСОБА_1 28 березня та 11 квітня 2021 року проводилися за допомогою приладу Alcotest 6820.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатами проведеного тексту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 0, 49 % та 0,70 % проміле.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується іншими долученими матеріалами, направленнями на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.03. та 11.04.2021, відповідно до яких вказані ознаки алкогольного сп'яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці та вказано про позитивні результати проведеного огляду; рапортами працівників патрульної поліції.
А також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 28.03.2021 року у їх присутності пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», результат огляду 0,49 проміле. Крім того, відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 11.04.2021 погодився у присутності свідків пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820, результат огляду- 0.70 % проміле.
За змістом статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Більше того, ОСОБА_1 особисто у своїх письмових поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 115122 зазначив, що з протоколом згоден.
Судом досліджено диск з відеозаписом події від 28.03 та 11.04.2021 року, долученого до матеріалів справи з якого вбачається, що хоча сам рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не зафіксовано на відеозаписі, проте факт керування транспортним засобом підтверджується відеозаписом з бодікамери працівника поліції.
Так, відеозапис містить в собі як візуальну складову запису, так і звукову, під час проведення запропонованого ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Крім того, ОСОБА_1 особисто у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 524144 від 11 квітня 2021 року зазначив, що був у стані алкогольного сп'яніння, але на дорогу не виїжджав, тільки припаркував автомобіль на паркувальне місце.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем «ВАЗ 21121», державний номерний знак НОМЕР_1 , є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що працівниками поліції забезпечено та дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці за його згодою у присутності двох свідків, як того вимагають положення статті 266 КУпАП. Окрім того, факт проходження тестування засвідчено свідками.
Крім того, за змістом самого протоколу ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із своїми правами, передбаченими ст.63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, погодився з даними протоколу та підписав його без жодних зауважень.
Також, без зауважень підписана роздруківка технічного приладу «Drager Alkotest 6820. Окрім того, згода ОСОБА_1 з результатом огляду засвідчена його особистим підписом і в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Викладені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апелянта не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, та, відповідно, правильну кваліфікацію його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.293, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 18 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко