Справа № 638/6564/21 Номер провадження 22-ц/814/982/23Головуючий у 1-й інстанції Яковлева В.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
06 червня 2023 року м.Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дорош А.І., Дряниця Ю.В.,
секретар Владіміров Р.В.,
з участю представника позивача - адвоката Гринишина Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту»
на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2021 року, постановлену суддею Яковлевою В.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту», треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Науменко Оксана Миколаївна, про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним договору та визнання права власності,
05.05.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «ФК «Маніту», у якому просить:
- здійснити поділ спільної сумісної власності подружжя, визнавши за нею право власності на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір іпотеки №PML 708/029/2008 від 19.02.2008, укладений між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Маніту», та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Науменко О.М., зареєстрований в реєстрі за №217.
10.11.2021 представник позивача - адвокат Гринишин Є.В. звернувся в суд із клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої просить доручити судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса». На вирішення експертам поставити питання: «Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у лівій нижній частині заяви від 19.02.2008, що була посвідчена ПН ХМНО Науменко О.М. Корнієнко Л.В. чи іншою особою?»
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.12.2021 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гринишина Є.В. - задоволено.
Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено таке питання:
- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у лівій нижній частині заяви від 19 лютого 2008 року, що була посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Науменко Оксаною Миколаївною, зареєстрованої в реєстрі за №216 ОСОБА_1 чи іншою особою?
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покладено на позивача.
Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Надано експертній установі з метою проведення експертизи матеріали цивільної справи №638/6564/21 (провадження №2/638/4144/21).
Попереджено осіб, які безпосередньо проводитимуть судову почеркознавчу експертизу про кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 КК України.
Роз'яснено сторонам, що відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На час проведення даної експертизи провадження по цій справі зупинено.
Указана ухвала вмотивована нормами ст.104 ЦПК України та висновком районного суду, що для встановлення певних обставин справи необхідні спеціальні знання.
ТОВ «ФК «Маніту» оскаржило ухвалу районного суду в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду про призначення експертизи і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд допустив порушення вимог ст.ст.104, 107 ЦПК України щодо порядку збору та надання експертам матеріалів, які надаються для дослідження. Тоді як за відсутності оригіналу договору та вільних, умовно вільних експериментальних зразків почерку ОСОБА_1 посадова особа експертної установи не зможе об'єктивно виконати свої службові обов'язки та затягне розгляд справи.
Вважає, що суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.12 ЦПК України, залишивши поза увагою заперечення товариства проти призначення експертизи, що, на думку останнього, ставить під сумнів неупередженість та об'єктивність судді першої інстанції.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Маніту» на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.12.2021; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.01.2023 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням учасників справи.
У суді апеляційної інстанції представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, наполягаючи на законності оскаржуваного судового рішення.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що 05.05.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «ФК «Маніту», треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Науменко О.М., про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним договору та визнання права власності./а.с.3-9 т.1/
В обґрунтування вимог позову зазначає, що із 1979 року перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу, за спільні кошти, ними набуто кооперативну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за відповідачем.
19.02.2008 між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Маніту», укладено договір іпотеки №PML 708/029/2008, яким забезпечено кредитне зобов'язання їх сина ОСОБА_3 . Предметом іпотеки визначена указана квартира. Позивач згоди на укладення такого правочину не надавала та просить визнати його недійсним, здійснивши поділ спільної сумісної власності подружжя, визнавши за нею право власності на частину спірної квартири.
10.11.2021 представник позивача - адвокат Гринишин Є.В. звернувся в суд із клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи. Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що із наданого представником ТОВ «ФК «Маніту» відзиву на позов та доданих до нього документів убачається, що позивачка подала на ім'я приватного нотаріуса ХМНО Науменко О.М. заяву за реєстровим номером №215, за змістом якої ОСОБА_1 надала згоду чоловіку ОСОБА_2 на передачу в іпотеку спірної квартири. Позивач заперечує факт підписання нею такої заяви та просить призначити судово-почеркознавчу експертизу, поставивши на вирішення експертам питання: Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у лівій нижній частині заяви від 19.02.2008, що була посвідчена ПН ХМНО Науменко О.М. ОСОБА_1 чи іншою особою?/а.с.1-2 т.2/
02.12.2021 представником ТОВ «ФК «Маніту» подано до суду заперечення щодо заявленого клопотання./а.с.39-42 т.2/
Задовольняючи клопотання та призначаючи по справі почеркознавчу експертизу, районний суд виходив із того, що предметом спору у справі є визнання недійсним договору іпотеки. Позивачка оспорює підпис, зроблений у заяві про надання згоди чоловіку на передачу в іпотеку квартири згідно такого договору. Оскільки для проведення судової почеркознавчої експертизи потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, суд дійшов висновку, що у справі необхідно призначити судово-почеркознавчу експертизу.
Апеляційний суд із такими висновками районного суду погоджується, оскільки вони ґрунтуються на правильно застосованих нормах процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують та зводяться до довільного тлумачення норм процесуального закону на власну користь.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно із положеннями статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення експертизи для встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування позову ОСОБА_1 , із якими остання пов'язує порушене право, а саме, відсутність її волевиявлення на укладення договору іпотеки та підписання згоди на укладення такого правочину, для чого необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
У відповідності із вимогами ст.ст.12, 43, 81, 83, 89 ЦПК України учасник справи повинен подавати усі наявні у них докази в порядку та строки.
В рішеннях Європейського суду з прав людини висловлено принципи, у відповідності до яких європейська конвенція з прав людини та основоположних свобод не передбачає правила для розгляду доказів (Mantovanelli v. France (Мантованеллі проти Франції), §34). Прийнятність доказів і порядок їх розгляду, у першу чергу, регулюються національним законодавством і національними судами (Garcia Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28). Теж саме стосується і доказової цінності свідчень і зобов'язання доказування (Tiemann v. France and Germany (Тіманн проти Франції і Німеччини) (dec.)). Національні суди також оцінюють релевантність представлених доказів (Centro Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy (Сентро Європа 7 С.Р.Л. проти Італії» та Ді Стефано проти Італії) [ВП], § 198).
Однак, завданням Суду відповідно до Конвенції є визначення справедливості провадження загалом, враховуючи порядок прийняття доказів (Elsholz v. Germany (Ельсгольц проти Німеччини) [ВП], § 66). Таким чином, Суд має визначити чи були докази представлені таким чином, що не суперечить гарантії справедливого судового слухання (Blucher v. the Czech Republic (Блюхер проти Чеської Республіки), § 65). Тоді як завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (Van de Hurk v. the Netherlands (Ван де Гурк проти Нідерландів), §59).
Із огляду на викладені принципи та норми процесуального закону, ОСОБА_1 , реалізувала належне їй право обґрунтування позову доказами, яким є і висновок експертизи, яка призначається саме ухвалою місцевого суду.
Доводи апеляційної скарги, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд допустив порушення вимог ст.ст.104, 107 ЦПК України щодо порядку збору та надання експертам матеріалів, які надаються для дослідження, колегія суддів відхиляє.
Так, за змістом ч.1 ст.107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
При постановленні оскаржуваної ухвали сторони не були присутні, своєї думки, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи не висловили, і відповідне питання судом не вирішувалось. Разом із цим не надання експертній установі оригіналів досліджуваних документів та вільних зразків підпису особи на момент постановлення оскаржуваної ухвали не тягне за собою її скасування як незаконної та може бути в подальшому вирішено з урахуванням думки експерта з цього питання.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо неупередженості та об'єктивності суду зводяться до незгоди із оскаржуваною ухвалою. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали районного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375,381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту»- залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 06.06.2023.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді А.І. Дорош
Ю.В. Дряниця