Справа № 548/115/23 Номер провадження 11-кп/814/1772/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
29 травня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Хорольським районним судом Полтавської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022170590000374, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2023 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого 13.12.2022 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 125 КК України до 160 годин громадських робіт, визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Хорольського районного суду від 13.12.2022 у вигляді громадських робіт строком 160 годин більш суворим покаранням за цим вироком, визначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців.
Початок строку відбування покарання відповідно до ст. 58 КВК України встановлено обчислювати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирався.
Згідно з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 06.11.2022 близько 23 години в стані алкогольного сп'яніння перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , де на ґрунті неприязних відносин наніс удар ногою у взутті в область сідниць своєї дружини - потерпілої ОСОБА_9 , яка в цей час лежала на ліжку. Коли потерпіла підвелася і стала вибігати з будинку, наздогнав її і наніс удар правою ногою у взутті в область правої сідниці потерпілої, в результаті чого остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 1-го поперекового хребця та правої лобкової кістки.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду змінити в частині призначення покарання та призначити за ч. 1 ст. 122 КК України покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Не оспорюючи фактичні обставини справи вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, вказує, що місцевий суд не в повній мірі взяв до уваги усі обставини справи та дійшов хибного висновку про неможливість застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК України.
Просить врахувати, що ОСОБА_7 визнав свою провину в повному обсязі, щиро розкаявся, просив пробачення у потерпілої, загладив свою провину та відшкодував їй усю спричинену шкоду, що було встановлено в суді першої інстанції, позитивно характеризується за місцем свого проживання, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча обвинувачений офіційно не працевлаштований, але він постійно виконує роботу по найму, в основному - ремонт та будівництво, є головним годувальником у родині, тому якщо батько буде відбувати реально покарання, то, по суті, родина, в тому числі неповнолітня дитина, залишиться без джерел для існування, потерпіла пробачила чоловіка та просила суд застосувати відносно нього іспитовий строк.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу, подану в інтересах останнього, та просили її задовольнити з наведених у ній підстав. Потерпіла ОСОБА_9 висловилася про необхідність задоволення апеляційної скарги через те, що вона примирилася із обвинуваченим, а також те, що вона матеріально залежна від нього та внаслідок ув'язнення ОСОБА_7 , вона перебуватиме у скрутному матеріальному становищі. Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважав вирок суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін. Також прокурор звернув увагу на вимушеність позиції потерпілої, яка перебуває у матеріальній залежності від обвинуваченого.
Мотиви суду.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції у повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило короткочасний розлад здоров'я - є правильним та учасниками судового провадження не оспорюється у апеляційних скаргах.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який ніде не працює, хоча і є працездатний, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а обставинами, що обтяжують покарання, суд визнав вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
При цьому суд дійшов переконання, що через систематичність вчинення обвинуваченим щодо потерпілої насильницьких дій, підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України немає.
Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції. Так, ОСОБА_7 , перебуваючи під слідством за вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України за спричинення своїй дружині ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, продовжив вчиняти щодо неї протиправні дії, спричинивши цього разу тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та перебуваючи при цьому в момент вчинення кримінального правопорушнення в стані алкогольного сп'яніння.
Судом правильно враховано як обставину, що вказує на неможливість застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 69, 75 КК України - систематичність вчинення протиправних насильницьких дій щодо ОСОБА_9 дій
На підтвердження цьому колегія суддів враховує наявні у матеріалах кримінального провадження наступні документи: ухвалу про закриття кримінального провадження від 23.11.2016, якою кримінальне провадження №12016170330000580 щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.125 КК України закрито у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_9 від обвинувачення; ухвалу про закриття кримінального провадження від 30.07.2021, якою кримінальне провадження №12021175590000200 щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України закрито у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_9 від обвинувачення; вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 13.12.2022, яким ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.125 КК України до громадських робіт за заподіяння потерпілій ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. При цьому колегія суддів не враховує заяву потерпілої про її примирення з обвинуваченим, оскільки ця заява є вимушеною, так як потерпіла ОСОБА_9 повідомила, що матеріально залежна від обвинуваченого ОСОБА_7 , а отже зауваження прокурора з цього приводу є слушним.
Суд апеляційної інстанції не враховує позитивну характеристику на обвинуваченого, оскільки вона надана старостою виконкому Хорольської міської ради ОСОБА_11 , який попередньо у цьому ж провадженні надавав негативну характеристику на обвинуваченого. Через відсутність об'єктивності в позиції особи, яка надала характеристики, колегія суддів не враховує жодної із них, а інших характеристик суду не надано.
Колегія суддів враховує, що на утриманні обвинуваченого ОСОБА_7 перебуває неповнолітня донька та він не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, проте на правильність ухваленого рішення вказані обставини не впливають.
Нових обставин, які б переконали колегію суддів у протилежному висновку ніж той, до якого дійшов суд першої інстанції при кваліфікації дій обвинуваченого та призначенні йому покарання, в ході апеляційного розгляду колегії суддів наведено не було.
З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_7 , як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4