Справа № 638/10099/20 Номер провадження 11-кп/814/437/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
01 червня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12020220480001763 за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2021 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Райгородок Слов'янського району Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік виправних робіт.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
06 травня 2020 року ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Харкові, більш точного часу та місцезнаходження останнього під час досудового розслідування не встановлено, користуючись власним мобільним телефоном через програму системи миттєвих повідомлень «Telegram», замовив у не встановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб - канабіс, за який перерахував 700 грн. та отримав від останнього фотографію та адресу місця знаходження наркотичного засобу.
Після чого, в той же день, у вечірній час обвинувачений за вказаною адресою: буд. АДРЕСА_3 , знайшов три полімерних пакети з наркотичним засобом канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину, становить 7,8852 г., та поклав їх до правої кишені своїх брюк і став зберігати для власного вживання без мети збуту, та які в подальшому були виявлені та вилучені під час обшуку працівниками поліції.
У своїй апеляційній скарзі прокурор з урахуванням внесених змін просить звільнити ОСОБА_8 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Свої вимоги мотивував тим, що на момент розгляду апеляційної скарги закінчилися визначені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив звільнити обвинуваченого від призначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, п. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від відбування покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Санкції ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України зазначене діяння є кримінальним проступком.
Відповідно до обвинувального вироку, злочин вчинено ОСОБА_8 06 травня 2020 року та на час апеляційного перегляду оскаржуваного вироку минули строки давності, визначені п. 2 ч.1 ст. 49 КК України.
При цьому, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_8 не ухилявся від слідства та суду, а отже суд апеляційної інстанції визнає доцільним застосування положень ч. 5 ст. 74 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання.
Із заявою про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 до апеляційного суду не звертався.
Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду необхідно змінити, звільнивши ОСОБА_8 від покарання.
Керуючись ст.ст. 417 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2021 року, щодо ОСОБА_8 змінити.
Звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4