Житомирський апеляційний суд
Справа №273/1471/21 Головуючий у 1-й інст. Новицький Є. А.
Категорія ч.2 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В.
05 червня 2023 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року щодо нього за ч.2 ст.130 КУпАП,
Постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, у прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 07.06.2021 о 13.48 год. в м. Баранівка по вул. Дубрівське Шосе керував транспортним засобом ВАЗ 2106 з державними номерними знаками НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер відмовився від проходження огляду у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР України.
На прийняте судом рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Баранівського районного суду від 13 липня 2021 року, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП.
Посилається на те, що в матеріалах адміністративної справи відсутні достатні та беззаперечні, поза всякого сумніву, докази вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що суд розглянув справу у його відсутність, чим грубо порушив право на захист та право надати суду відповідні пояснення щодо обставин викладених в протоколі, а посилання суду на те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином є безпідставними, оскільки ніхто не повідомляв про дату розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Вказує, що складений протокол взагалі не відповідає протоколу який затверджений зазначеною інструкцією, а тому такий протокол не може бути допустимим доказом та мати юридичну силу. Суд не звернув уваги на те, що обставини, які відображені в протоколі не відповідають дійсним обставинам справи, які відображені на відеозйомці.
Посилається на те, що автомобіль до якого підійшли працівники поліції давно стояв і він в ньому сидів як пасажир, а відтак пропозиція з боку працівників поліції щодо проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння була протиправна і явно незаконна. Вказане підтверджується відеозаписом боді камери.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги як докази його вини у вчинені адміністративного правопорушення, протокол, відеоматеріали, а також покази свідків, оскільки із відеоматеріалів вбачається, що за кермом він не перебував і автомобілем не керував. Зазначених в протоколі свідків взагалі не було, що підтверджується відеоматеріалами. Вказує, що коли вийшов з автомагазину, щоб взяти з автомобіля сигарети, на прохання водія, до нього під'їхали працівники поліції і почали пропонувати пройти освідування на предмет алкогольного сп'яніння. Від проходження освідування відмовився, оскільки не вважав себе особою, яка може бути піддана приниженню освідуванням на стан алкогольного сп'яніння тому що він не водій і не причетний до руху автомобіля.
Посилається на те, що незважаючи на вимоги матеріальних та процесуальних норм права, які вказують на порядок та умови складення адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП, в складеному протоколі зазначено, що нібито водій ОСОБА_1 в м. Баранівка вул. Дубрівська керував т.з. ВАЗ 2106 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, однак відеоматеріали свідчать зовсім про інше.
Разом з тим просить поновити строк на оскарження постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року. Зазначає, що строк на оскарження пропущений ним з поважних причин, оскільки на розгляді справи був відсутній, а оскаржувану постанову отримав в канцелярії суду на його звернення 25 квітня 2022 року.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою надійшла до Житомирського апеляційного суду 17.05.2022року (а.с.25). Згідно ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
За неодноразовими клопотаннями ОСОБА_1 розгляд справи відкладався на інші дати з належним повідомленням про дату, час та місце розгляду наступного засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками та заздалегідь направленими до наступного судового засідання клопотаннями про перенесення розгляду справи. В подальшому Житомирським апеляційним судом задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення йому захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області. На адресу апеляційного суду від Регіонального центру надійшла відповідь в якій зазначено, що вищезазначена ухвала апеляційного суду надіслана до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за належністю.
Разом з тим на адресу апеляційного суду від Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшло роз'яснення в якому зазначено, що для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_1 потрібно особисто звернутися до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними документами.
Житомирським апеляційним судом на адресу ОСОБА_1 , яка зазначена, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в поданій ним апеляційній скарзі неодноразово направлялися рекомендованим листом судові повістки із зазначенням дати та часу розгляду справи, а також направлялися копії вищевказаних відповідей з центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Однак зазначені повідомлення повернулися до апеляційного суду як не вручені, оскільки адресат відсутній за вказаними адресами.
Крім того апеляційним судом неодноразово опубліковувалось на офіційному веб - сайті судової влади України оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду на розгляд його апеляційної скарги із зазначенням дати, часу. Однак на зазначені дати та час ОСОБА_1 не з'явився.
Відповідно до ч.5,6 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала апеляційну скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Враховуючи вказані вимоги закону, строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, процесуальну поведінку ОСОБА_1 та використані апеляційним судом всі можливості повідомити останнього про час та місце розгляду ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, підтверджуються матеріалами справи. Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року.
Відповідно до ст.245,278,280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи щодо відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду в суді першої інстанції та перевірені у судовому засіданні апеляційного суду, який визнає їх такими, що не спростовують висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги стосовно неналежної оцінки та не врахування судом першої інстанції усіх зібраних у справі доказів є неспроможними та спростовуються матеріалами справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції, дослідивши докази, дійшов до обґрунтованого висновку, що вони у їх сукупності та взаємозв'язку підтверджують вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності у скоєнні вказаного правопорушення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.
За змістом ч.2 ст.130 КУпАП, відповідальність наступає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених частиною 1статті 130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 14 квітня 2021 року, яка набрала чинності, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення передбачене вказаною статтею ( а.с.10-11).
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №091313 від 07.06.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 07.06.2021 о 13.48 год. в м. Баранівка по вул. Дубрівське Шосе керував транспортним засобом ВАЗ 2106 з державними номерними знаками НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер відмовився від проходження огляду у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР України.
Вказаний протокол складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року N1452/735 (далі Інструкція), посвідчений підписом посадової особи, яка складала протокол, складений у присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та містить їх підписи. Від підпису у протоколі, отримання його копії та дачі пояснень ОСОБА_1 відмовився. Будь-яких зауважень з приводу обставин, викладених у протоколі, будь хто з вказаних осіб не зазначив.
Зі скаргами на дії працівників поліції ОСОБА_1 не звертався, їх дії при складанні протоколу не були визнані неправомірними.
Також, апеляційний суд, враховуючи приписи ст.251 КУпАП, звертає увагу на те, що з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів, зокрема, з пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вбачається, що вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків, та засвідчили, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, як на місці зупинки так і в медичному закладі, на що останній відмовився.
Вказані обставини підтверджуються також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який наявний в матеріалах справи, з якого вбачається, що працівники поліції у присутності двох свідків пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, як за допомогою приладу «Драгер», так і у найближчому медичному закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився.
Посилання апелянта на те, що автомобілем він не керував, спростовуються вищенаведеним відеозаписом, з якого вбачається, що по дорозі рухаються два автомобілі, один з яких перебував на буксируванні, що також є керуванням транспортним засобом. Після того, як вказані автомобілі зупинились, з буксируючого авто вийшов чоловік, особу якого в подальшому встановлено як ОСОБА_1 , що останнім не заперечувалось.
Крім того факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №921093 від 07.06.21 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, за вчинення під час керування ним автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 07.06.2021року о 13.48, адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.ч.1,4 ст.126 КУпАП. Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що вказана постанова оскаржена та скасована, під час апеляційного розгляду не надано (а.с.7).
Наведені докази, в тому числі і відеозапис, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 , а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу та події адміністративного правопорушення є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про час та місце розгляду справи та розглянув справу у його відсутність, чим було порушені його права, передбачені ст.268 КупАП, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції на зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення адресу ОСОБА_1 направлялись судові повістки, однак повідомлення повернулися до суду першої інстанції не вручені, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
Враховуючи вищенаведену практику ЄСПЛ, вимоги ч.2 ст.268 КУпАП, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи, передбачених ст.38 КУпАП, та строків накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції дійшов до висновку про можливість провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , враховуючи, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, згідно ч.2 ст.268 КУпАП, не є обов'язковою.
В апеляційній скарзі не наведені інші, не досліджені судом докази, якими б спростовували висновки суду першої інстанції. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.
Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника.
Керуючись ст.ст. 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: