Житомирський апеляційний суд
Справа №274/200/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
31 травня 2023 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2023 року,
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про перерахування строку попереднього ув'язнення з 21.14.2013 по 23.04.2015 та з 13.08.2020 по 14.01.2021 день за два.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2023 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Суд дійшов висновку, що заява засудженого задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_7 було зараховано увесь час попереднього ув'язнення з часу його затримання по день набрання законної сили вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області щодо ОСОБА_7 , який набрав законної сили 03.04.2015.
Не погоджуючись з ухвалою суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити його апеляційну скаргу та перерахувати строк попереднього ув'язнення з 21.14.2013 по 23.04.2015 та з 13.08.2020 по 14.01.2021 день за два.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив частково задовольнити апеляційну скаргу засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно до ст.370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вищезазначені вимоги КПК України судом першої інстанції не виконані.
Відповідно до положень ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Право обвинуваченого на захист є конституційною гарантією, яка закріплена положеннями ст.ст.59, 63 Конституції України, та є однією з основних засад судочинства, передбачених ст.129 Основного Закону.
Забезпечення права людини на захист закріплено у ст.11 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950.
Відповідно до вимог ч.3 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
Частиною 5 ст.539 КПК України, визначено, що в судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Як вбачається з матеріалів провадження №279/3248/14-к, ОСОБА_7 засуджений вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.11.2014 за ч.4 ст.187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, що є особистою власністю, за ст.115 ч.2, п.4,п.6,п.12 КК України на 12 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду Житомирської області від 03.04.2015 року вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.11.2014 року щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Таким чином, ОСОБА_7 у відповідності до норм ст.12 КК України, засуджено за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення.
При цьому, у відповідності до вимог ст.52 КПК України, участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів є обов'язковою.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів провадження №274/200/23, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст.52, 539 КПК України, належно не забезпечив участь захисника у судовому розгляді цього кримінального провадження, чим суттєво порушив право - засудженого ОСОБА_7 на захист, що на думку апеляційного суду, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування судового рішення.
З врахуванням того, що судом першої інстанції при розгляді провадження були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме - порушено право на захист засудженого, беручи до уваги, що такі порушення неможливо усунути в апеляційному порядку, ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.412, ст.415 КПК України підлягає скасуванню з направленням провадження на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.404, 407, 537 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: