18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 травня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/149/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Хелис Н.М., за участі представників сторін: позивача (в режимі відеоконференції) - адвоката Гуйди Д.М., відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Громадської спілки “Українська ліга авторських та суміжних прав” до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15542 грн. 90 коп.,
Позивач - Громадська спілка “Українська ліга авторських та суміжних прав” звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-169/08/19-Н від 01.08.2019 року, 15542 грн. 90 коп. боргу, а також відшкодування судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язання щодо порядку і терміну сплати винагороди (роялті) за використання суміжних прав, обумовлених договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-169/08/19-Н від 01.08.2019 року.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 03.02.2023 року, 07.03.2023 року, 09.03.2023 року відкрито провадження у справі № 925/149/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін без виклику, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 09.05.2023 року; для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про повідомлення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебпорталу судової влади України; забезпечено проведення судового засідання у справі № 925/149/23 для представника Громадської спілки “Українська ліга авторських та суміжних прав” адвоката Гуйди Д.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.
Відповідач в судове засідання 09.05.2023 року не з'явилась, явку свого представника не забезпечила, письмовий відзив на позовну заяву не подала, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 року, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відповідно до даних Укрпошти про відстеження поштового відправлення № 1801605461766 особисто вручена відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 09.05.2023 року, в якому представник позивача приймав участь в режимі відеоконференції, позов з підстав та у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.
Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
01.08.2019 року між позивачем - Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав"(далі Суміжна ОКУ), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими правами та суміжними правами ( далі - Авторська ОКУ), Приватною організацією «Українська ліга авторських та суміжних прав» (далі - Авторська ОКУ), Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (надалі - Організація) та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як користувачем, укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-169/08/19-Н (надалі - Договір, а.с. 14-16), відповідно до п. 1.1 якого, користувач доручив Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Сторони погодили усі істотні умови даного договору, зокрема, домовилися про таке:
п. 1.2. - сторони цим договором передбачають особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав;
п. 3.1. - договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором;
п. 3.2. - договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором;
п. 3.3. - за договорами, зазначеними в пунктах 3.1 і 3.2 Договору, користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (далі також - "Єдиний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок Організації (Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"). Організацією може надсилатися Користувачу рахунок-фактуру в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу;
п. 3.4. - механізм розстрочки, передбачений Договором, діє таким чином: користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання Договору; режим розстрочки за загальним правилом за Договором діє без обмеження строку; в той же час, якщо користувач не сплачував єдиний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови повної оплати за весь строк дії ліцензійних договорів (умови повної оплати означають: оплату за весь строк у вигляді повної передплати, при чому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів як стосовно авторських прав, так і щодо суміжних прав); підставою для оплати у цьому випадку є сам Договір із додатками до нього;
п. 3.5. - отриманий Організацією від Користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування Суміжній ОКУ та на та Авторську ОКУ дотримуються Організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторська ОКУ;
п. 4.1. - договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатка №1 до Договору і є його невід'ємною частиною;
п. 4.3. - надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у додатках №1 і №2 до Договору. Строк дії Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток №1 і додаток №2 до Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав, визначені в додатку №3 до Договору; розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в додатку №3 та і в додатках №1 і №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок Організації встановлений Договором та додатком №3 до нього, при цьому порядок сплати винагороди роялті Організації (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно додатками №1 і №2 до Договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до Договору;
п. 5.1. - у разі виникнення заборгованості у Користувача за Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською ОКУ щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською ОКУ, окремо Суміжною ОКУ (Позивачем) до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною ОКУ, а також у разі досягнення домовленості між Авторською ОКУ та Суміжною ОКУ ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача;
п. 5.2. - в разі втрати Суміжною ОКУ (Позивачем) статусу акредитованої організації колективного управління, правовідносини між Суміжною ОКУ та іншими сторонами Договору можуть бути призупинені (або розірвані) в односторонньому порядку за рішенням Організації. При цьому суми винагороди (роялті), які на такий час знаходяться в Організації мають бути притримані і перераховані вже новій акредитованій організації в такій сфері.
01.08.2019 року до Договору сторонами укладено наступні додатки:
Додаток №1 - Про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (а.с. 17-19);
Додаток №2 - Про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права(а.с. 20-22);
Додаток №3 - Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права (а.с. 23-24);
Додаток №4 - Форма звіту (а.с. 25);
Додаток №45 - Угода щодо питань обробки персональних даних в процес взаємодії (а.с. 26).
В п. 3.1, 3.2 Додатків № 1 та 2, сторони погодили вид ліцензії (невиключна ліцензія), сферу та спосіб використання об'єктів права інтелектуальної власності (використання в комерційній діяльності Користувача суміжних прав та авторських прав шляхом їх публічного виконання), конкретні права, що надаються за договором.
Відповідно до Додатку № 3 до Договору об'єктом авторського права зазначено заклад «Кав'ярня «The Room», вул. Хрещатик, 188, м. Черкаси. Розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права становить 1617 грн. Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов основного договору та умов п. 3 Додатку № 3. Так, умовами п. 3 Додатку № 3 до Договору сторонами погоджено, що єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права сплачується Користувачем не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця, за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).
Відповідно до п. 3.1 і 3.2 Договору ліцензійні договори, що укладалися відповідачем є договорами, укладеними на 1 рік із автоматичною пролонгацією.
Згідно з п. 5.1 та 5.2 Додатків №1 та №2 до Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.07.2020 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.
Оскільки від відповідача не надходило належного повідомлення про припинення Договору у строк, передбачений Ліцензійними угодами, то зазначений Договір було пролонговано на 1 рік.
За розрахунками позивача відповідач має заборгованість за період з серпня 2021 року по липень 2022 року включно (третій рік дії Договору, який було пролонговано відповідно до умов Договору про правомірне використання), а також за четвертий рік Договору (який було пролонговано відповідно до умов Договору про правомірне використання) за період з липня 2022 року по липень 2023 року включно (повна передоплата за рік, оскільки не діє розстрочка):
1617 грн. х 7 (кількість місяців у третьому році дії договору, за які не здійснена оплата послуг) +362 грн. 80 коп. (залишковий борг за грудень 20221 року)= 11681 грн. 80 коп.
1617 грн х 12 (кількість місяців у четвертому році дії договору, за які не здійснена оплата послуг) = 19404 грн. Що разом становить 31085 грн. 80 коп. та з урахуванням п. 3.5. Договору дорівнює 15542 грн 90 коп.
Таким чином, предметом позову, що розглядається у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про примусове виконання обов'язку в натурі щодо сплати 50% розміру платежу за майнові права по Договору.
Спірні правовідносини сторін виникли із договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-169/08/19-Н від 01.08.2019 року та укладених до нього додатків, вимоги позивача витікають із прав та обов'язків сторін за цим договором.
Статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, п.п. 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Норми глави 16 розділу IV книги І ЦК України врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.
Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);
сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);
якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);
виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546);
неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549);
зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);
зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);
у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611);
боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.ч. 1, 3 ст. 612);
особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614);
у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615).
Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);
договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);
Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов'язань зокрема:
за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (ч.ч. 1-6 ст. 1109).
Закон України "Про авторське право і суміжні права"охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права, та визначає зокрема наступне:
організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку (ст. 1);
за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами (ч. 4, 5 ст. 32);
договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України. (ч. 2 ст. 33);
суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління. (ст. 45).
З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 01.08.2019 року сторонами укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-169/08/19-Н, в якому позивач є суміжною організацією колективного управління, а відповідач - користувачем. Предметом договору є зобов'язання оплати за використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єктів права інтелектуальної власності визначено в п. 3.3- 3.5 Договору; п. 2, 3 Додатку № 3.
Умовами п.п.2, 3 Додатку № 3 до Договору сторонами погоджено розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, який становить 1617 грн. щодо використанняч об'єкту авторського права з закладом «Кав'ярня «The Room» по вул. Хрещатик, 188, м. Черкаси. Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця, за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).
З урахуванням п. 3.5 Договору отриманий Організацією від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ в рівних частках (50% на 50%).
Оскільки відповідач в порушення п. 3.4 Договору не виконав належним чином обов'язок щодо сплати винагороду за Договором більше ніж 2 календарні місяці, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє і останній має сплатити за цей період винагороду у вигляді повної передоплати.
Заборгованість відповідача зі сплати винагороди за використання майнових прав щодо об'єктів суміжних прав у розмірі 15542 грн. 90 коп. у період з серпня 2021 року по липень 2022 року та серпня 2022 по липень 2023 року позивачем підтверджена належними і допустимими доказами, відповідачем не спростована, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання з оплати винагороди за використання майнових прав щодо об'єктів суміжних прав, допустив порушенням умов Договору, тому відповідає за його порушення у спосіб, визначений у договорі.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", ідентифікаційний код 42502769, місцзнаходження: 02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7 - 15542 грн. 90 коп. боргу, 2684 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.06.2023 року.
Суддя В.М. Грачов