ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2023Справа № 910/10272/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер"
про стягнення 47822,76 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер" про стягнення за несвоєчасну оплату електричної енергії за договором про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування від 21.01.2020 № 144, пені в розмірі 17563,87 грн., інфляційних втрат у розмірі 27831,89 грн. та трьох процентів річних у розмірі 2427 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що із матеріалів справи неможливо встановити дату отримання відповідачем від позивача документів на оплату електричної енергії, відтак розрахунки санкцій є безпідставними.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21.01.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір № 144 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Військсервіс-Волонтер» відшкодовує КЕВ м. Рівне, згідно з показниками лічильників або розрахунковим методом, виходячи з вартості встановлених енергопостачаючим підприємством тарифів споживання електроенергії вартість електричної енергії спожитої відповідачем у приміщеннях їдальні кожної військової частини в яких відповідач надає послуги з харчування військовослужбовців, на підставі договору від 29.12.2018 №286/2/18/174.
Згідно з п. 2.1 договору щомісячно, до 30 числа КЕВ м. Рівне та ТОВ "Військсервіс-Волонтер", згідно з показниками лічильників та розрахунками в тих військових частинах де немає лічильників складають та підписують Акт зняття показників лічильників у двох примірниках, який є підставою для розрахунку вартості спожитої електричної енергії, що підлягає відшкодуванню.
Відповідно до п. 2.2 договору останнім днем календарного місяця КЕВ м. Рівне оформлює та надає ТОВ "Військсервіс-Волонтер" рахунок-фактуру, акт зняття показників лічильників, акт відшкодування вартості електричної енергії, оформлені у відповідності до вимог чинних нормативних документів, які є підставою для проведення оплати по даному договору.
У пункті 3.2.1 договору встановлено, що ТОВ "Військсервіс-Волонтер" зобов'язано оплачувати вартість спожитої електричної енергії.
За змістом п. 3.2.3 договору ТОВ "Військсервіс-Волонтер" зобов'язано після отримання від КЕВ м. Рівне оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме рахунків-фактур, актів зняття показників лічильників та актів відшкодування вартості електричної енергії, протягом 10 банківських днів здійснювати оплату.
Відповідно до п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а його умови в силу ст. 631 ЦК України, діють з 01.01.2020 до 12.03.2020, а в частині розрахунків до їх здійснення.
12.03.2020 між сторонами укладено додаткову угоду до договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 144 від 21.01.2020, відповідно до якої строк його дії продовжено до 31.12.2020 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
31.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду до договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 144 від 21.01.2020, відповідно до якої строк його дії продовжено до 31.12.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У подальшому, 13.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування № 144 від 21.01.2020, відповідно до якої строк його дії продовжено до 31.03.2022 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відтак, КЕВ м. Рівне виставлено відповідачу рахунки № 228 від 31.01.2022 на суму 207 031,13 грн. (за січень 2022) та № 485 від 28.02.2022 на суму 214 305,66 грн. (за лютий 2022). До вказаних документів позивачем надано копії рекомендованих повідомлень про вручення відповідачу 17.02.2022 поштового відправлення № 3300105841978, 07.04.2022 поштового відправлення № 3300105892009.
З огляду на несплату відповідачем рахунків, керівник Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Рівне звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер" про стягнення 1 132 947,72 грн.
Позовні вимоги у межах справи № 910/3630/22 були обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договорів № 1 від 21.01.2020, № 2 від 21.01.2020, № 144 від 21.01.2020, № 145 від 21.01.2020, № 146 від 21.01.2020, № 147 від 21.01.2020 в частині оплати наданих послуг у встановлені такими договорами строки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 провадження у справі № 910/3630/22 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Як установлено судом при розгляді справи № 910/3630/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер" 08.06.2022, тобто після відкриття провадження у справі, сплатило на користь позивача-2 грошові кошти в розмірі 1 132 947,72 грн, що підтверджується долученими до відзиву справи платіжними дорученнями від 08.06.2022 № 49803 на суму 74 896,51 грн, 49802 на суму 214 305,66 грн, 49799 на суму 204,27 грн, 49801 на суму 247 521,59 грн, 49800 на суму 1 475,74 грн, 49798 на суму 7 110,60 грн, 49804 на суму 74 896,51 грн, 49805 на суму 442,75 грн, 49807 на суму 207 031,13 грн, 49806 на суму 74,28 грн, 49809 на суму 6 808,76 грн, 49808 на суму 298 179,92 грн. При цьому, такі оплати здійснені відповідачем з посиланнями на виставлені рахунки, які вказані прокурором в позовній заяві, за договорами № 1 від 21.01.2020, № 2 від 21.01.2020, № 144 від 21.01.2020, № 145 від 21.01.2020, № 146 від 21.01.2020, № 147 від 21.01.2020.
Оскільки оплата відповідачем рахунків відбулася із простроченням, КЕВ м. Рівне просило стягнути нараховану пеню в розмірі 17563,87 грн., інфляційні втрати в розмірі 27831,89 грн. та три проценти річних у розмірі 2427 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 4.4. договору за порушення термінів оплати позивач може в примусовому порядку стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день невідшкодування.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Із матеріалів справи слідує, що КЕВ м. Рівне виставлено відповідачу рахунки № 228 від 31.01.2022 на суму 207 031,13 грн. (за січень 2022) та № 485 від 28.02.2022 на суму 214 305,66 грн. (за лютий 2022). До вказаних документів позивачем надано копії рекомендованих повідомлень про вручення відповідачу 17.02.2022 поштового відправлення № 3300105841978, 07.04.2022 поштового відправлення № 3300105892009.
У свою чергу, заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог, відповідач жодних доказів на спростування викладених позивачем обставин не надав. Так, відповідач зауважив, що між сторонами укладено п'ять договорів, у зв'язку з чим з наданих доказів неможливо встановити які саме документи отримані.
Проте, відповідачем не наведено пояснень із відповідними доказами щодо отримання за вказаними поштовими відправленнями № 3300105841978, № 3300105892009 документів за іншими договорами, ніж за спірним договором від 21.01.2020 № 144.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Відтак, здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку про задоволення відповідних вимог у повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню нарахована за період з 04.03.2022 по 07.06.2022 на суму боргу 207031,13 грн. пеня в сумі 11457,62 грн., три проценти річних у сумі 1617 грн. та інфляційні втрати а розмірі 22045,64 грн., а також нарахована за період з 22.04.2022 по 07.06.2022 на суму боргу 214305,66 грн. пеня в розмірі 6106,25 грн., три проценти річних у сумі 810 грн. та інфляційні втрати в сумі 5786,25 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8; ідентифікаційний код 40887542) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (33001, м. Рівне, вул. Чернишова, буд. 8; ідентифікаційний код 08005801) пеню в розмірі 17563 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 87 коп., інфляційні втрати в розмірі 27831 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 89 коп., три проценти річних у розмірі 2427 (дві тисячі чотириста двадцять сім) грн., а також 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова