Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2907/23
01.06.2023 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Виноградівської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Виноградівської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з відповідачкою по справі - ОСОБА_2 , позивач зареєстрував шлюб - 23.05.1998 року, про що посадовою особою виконкому Фанчиківської сільської ради Виноградівського району, Закарпатської області в книзі реєстрації актів про одруження було зроблено відповідний актовий запис за №15. Від шлюбу у них нарождилося двоє дітей - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить службу у правоохоронних органах в м.Мукачево де і проживає, та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 21.03.2014 року. Восени 2022 (десь у листопаді 2022 року) сімейні відносини у них з відповідачкою почали відчутно погіршуватись, між ними почались сварки і непорозуміння. На протязі більше п'яти місяців не проживають разом, позивач проживає разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 в будинку по АДРЕСА_1 , а дружина ОСОБА_6 залишила сім'ю і переїхала в будинок до їх спільної квартири за адресою АДРЕСА_2 , де і проживає на даний час. З нею позивач та донька майже не бачаться, спілкуються виключно по телефону, і в процесі однієї з розмов відповідач ка повідомила, що у неї є інший чоловік і зберігати шлюб вона не бажає, а стосовно дитини повідомила, що хай донька залишається проживати з позивачем так як , вона має намір виїжджати за кордон.
За таких обставин позивач просить суд розірвати шлюб та визначити місце проживання неповнолітньої дочки разом з ним, як батьком дитини.
Також позивач заявив вимогу до відповідачки про стягнення аліментів на утримання дочки, домовленості про сплату яких між ними немає. Вказує, що відповідачка не надає жодної матеріальної допомоги (крім фруктів, овочів та подарунків), тому позивач одноособово утримує дочку. Враховуючи матеріальний стан відповідачки, її сукупний дохід, відсутність у неї на утриманні інших осіб, а також той факт, що вона постійного місця роботи не має, але має доходи, тому позивач пропонує стягувати з відповідачки аліменти щомісяця на утримання дитини в твердій грошовій сумі по 2000 (дві тисячі) грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в підготовче судове засідання засідання не з'явився, але подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка будучи належним чином, своєчасно повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з'явилася , але подала до суду заяву, згідно якої на розірвання шлюбу та стягнення з неї аліментів на утримання дочки вона згідна, визнає повністю вимоги позивача, в тому числі згідна щоб дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і надалі проживала разом з батьком, позивачем по справі.
Представник третьої особи в підготовче судове засідання також не з'явився , однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та долучення до матеріалів справи висновку, за яким орган опіки підтримує вимоги позивача в частині визначення місця проживання дитини разом з батьком.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачкою позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання нею позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачкою, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Так, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що 23.05.1998 року сторони зареєстрували шлюб, про що посадовою особою виконкому Фанчиківської сільської ради Виноградівського району, Закарпатської області в книзі реєстрації актів про одруження було зроблено відповідний актовий запис за №15, що стверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який набув повноліття та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 21.03.2014 року.
Сімейне життя у сторін не склалося. Причиною розірвання шлюбу стали різні погляди на сімейне життя та ведення господарства, відсутність взаєморозуміння, у зв'язку з чим з між сторонами з листопада 2022 року припинено шлюбно-сімейні відносини та спільне пролживання.
Шлюб носить формальний характер.
Позивач проживає разом з непоновлітньою дочкою в житловому будинку по АДРЕСА_1 , а відповідачка проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того між сторонами не досягнуто згоди щодо утримання неповнолітноьї дочки сторін, яка перебуває на матеріальному утриманні позивача.
Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до вимог ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя сторін.
У відповідності до ст.51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3, 4 ст.56 СК України).
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги наявність у сторін неповнолітньої дитини та обставини життя подружжя, з врахуванням того, що подальше збереження шлюбу між сторонами є недоцільним, оскільки у період з часу звернення позивача до суду та до розгляду справи у суді наміри позивача розірвати шлюб не змінилися, суд встановив справжнє прагнення позивача до розірвання шлюбу, відповідачка на розірвання шлюбу згідна, а відтак суд приходить до переконання, що розірвання шлюбу не суперечить інтересам сторін і їхніх неповнолітньої дочки, після цього не будуть порушені їх особисті та майнові права, у зв'язку із чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Позивач бажає, щоб дочка ОСОБА_7 і надалі проживала разом з ним.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Ч.1 ст.160 СК України також визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Висновком органу опіки та піклування Виноградівської міської ради про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 24.05.2023 за № 02-15/2018 встановлено, що в ході телефонної бесіди з ОСОБА_2 з'ясовано, що вона не заперечує тому, щоб після розлучення донька залишилась проживати зі своїм батьком, повністю довіряє йому в питанні вихованні дитини. Дану позицію жінкою викладено у заяві до органу опіки та піклування від 15.05.2023 року. Згідно наданої інформації Фанчиківським старостинським округом від 15.05.2023 року, ОСОБА_1 уродженець села Чайківка Радомишльського району Житомирської області. На території Фанчиківського старостинського округу проживає з 1998 року в будинку батьків дружини. За час проживання зарекомендував себе з хорошої сторони. Питання про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 16.05.2023 року. Прийнято рішення,письмовий висновок органу опіки та піклування згідно ст. 19 Сімейного кодексу України при участі в засіданні надати суду, де зазначити доцільним визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_1 за адресо АДРЕСА_1 . Враховуючи вищенаведене, орган опіки та піклування Виноградівської міської ради вважає доцільним визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батько ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Принципом 6 «Декларації прав дитини» від 20 листопада 1959 року визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Судом встановлено, що позивач має постійне місце проживання, має можливості матеріально утримувати дитину, аморальний спосіб життя не веде, проживає разом з дочкою, що підтверджено Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №10-19/38 від 04.05.2023.
Аналізуючи вищенаведені обставини та враховуючи вимоги норм сімейного законодавства, належні умови проживання за місцем проживання батька, що сприяють розвитку і належному вихованню дитини, суд вважає доцільним визначити місце проживання неповнолітньої дочки сторін з батьком, що повністю відповідає інтересам дитини.
За змістом ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто обов"язок утримувати дитину є рівним для обох батьків.
За вимогами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідачка працездатного віку і може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Підстав для звільнення відповідачки від обов'язку утримувати дочку, передбачених ст.188 СК України, не встановлено, а тому суд вважає, що відповідачка як мати зобов'язана брати участь в утриманні дитини.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача, як аліменти на дитину сторін, суд приймає до уваги встановлені у справі обставини, визнання позову відповідачкою, керуючись принципами законності, справедливості та розумності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення та з відповідачки слід стягувати аліменти на утримання дочки у розмірі по 2000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду із позовною вимогою про стягнення аліментів, відтак із відповідачки на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Шлюб, укладений 23 травня 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Виконавчому комітету Фанчиківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області за актовим записом № 15 - розірвати.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою : АДРЕСА_1 , та залишити доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на самостійному утриманні та вихованні батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 2000 (дві тисячі ) гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 05.05.2023 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко