Справа № 210/2799/23
Провадження № 3/210/1348/23
іменем України
"02" червня 2023 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Криворізького районного Управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
В провадження судді надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАВ №835640 від 25.05.2023 року, 25 травня 2023 року об 11:20 годин громадянка ОСОБА_1 , 1981 року народження ухилилась від виконання батьківських обов'язків, згідно ст. 150 СК України, по відношенню до доньок: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме залишала часто без батьківського нагляду дітей, що неповнолітня ОСОБА_2 почала систематично зловживати алкогольними напоями. Також громадянка ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем та має антисанітарні умови проживання (відсутня ванна, туалет, брудно, безлад).
Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
02.06.2023 року ОСОБА_1 надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що вину не визнає, алкоголь не вживає, дітей залишила 25.05.2023 року вдома, так як вимушена була шукати інше житло. Просила закрити провадження про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП не є обов'язковою.
Дослідивши адміністративний матеріал суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 184 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктом правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Суб'єктом даного правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх заміняють.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Виходячи з наведеного, ухилення від виконання батьківських обов'язків (об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП) може проявлятись у різних формах.
Згідно з протоколом серії ВАВ №835640 від 25.05.2023 року, громадянка ОСОБА_1 , 1981 року народження ухилилась від виконання батьківських обов'язків, згідно ст. 150 СК України, по відношенню до доньок: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме залишала часто без батьківського нагляду дітей, що неповнолітня ОСОБА_2 почала систематично зловживати алкогольними напоями. Також громадянка ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем та має антисанітарні умови проживання (відсутня ванна, туалет, брудно, безлад), чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
Суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП та не містить всіх ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону даного правопорушення. Зокрема, не зазначено, яку саме норму законодавства, передбачену ст. 150 СК Ураїни порушено.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суд виходить з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.
Для того, щоб процесуальні документи, такі як протокол про адміністративне правопорушення в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, вони мають відповідати нормам адміністративно-процесуального законодавства та відповідати нормативно встановленій процесуальній формі.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.
Всупереч положенням ст. 256 КУпАП, в протоколі складеному відносно ОСОБА_1 зазначено, що остання ухилилась від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання доньок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак допротоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 835640 від 25.05.2023 року не долучено об'єктивних доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 , .невиконання нею обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя, освіти та виховання малолітніх доньок.
Також до матераілів справи не долучено жодного належного та достовірного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 веде аморальний образ життя та зловживає алкоголем.
Суд звертає увагу, що умови проживання залежать від майнового стану особи, що не є ознакою неналежного виконання батьківських обов'язків, тому суд не вбачає в діях ОСОБА_1 умислу на ухилення віл виконання батьківських обов'язків, отже відсутня суб'єктивна сторона правопорушення.
Крім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 05.09.2016 року ОСОБА_1 , остання є інвалідом 2 групи з дитинства.
Згідно характеристики голови квартального комітету №21 ОСОБА_4 від 01.06.2023 року на ОСОБА_1 , остання проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дітьми тимчасово, буде переїжджати в другий будинок. ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства, не працює, живе за рахунок пенсії та дитячих. Старається, щоб у дітей все було, для навчання дівчат є сматрфони, щоб навчалися онлайн, живуть скромно, ОСОБА_1 спиртними не зловживає. Скарг від сусідів та родичів на поведінку ОСОБА_1 не надходило.
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст. ст. 34, 35, 41, 184, 245, 280, 283 КУпАП,суд, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв'язку відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя: Р. Є. Скотар