Справа № 1-487/08
1-в/569/293/23
31 травня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого судді - області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення цивільного позову у кримінальній справі №1-487/08 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 358 КК України, -
Представник ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно постанови старшого слідчого Рівненської транспортної прокуратури ОСОБА_7 від 24 липня 2007 року про накладення арешту, та скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
В судове засідання представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 не з'явився, подав заяву у якій просив провести розгляд клопотання у його відсутності та задоволити з викладених у ньому підстав.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку про задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.
У провадженні Рівненського міського суду перебувала кримінальна справа № 1-487/08 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358, ч.1 ст.32, ч.3 ст.358 КК України.
По справі під час досудового слідства старшим слідчим Рівненської транспортної прокуратури ОСОБА_7 була винесена постанова від 24 липня 2007 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 із зазначенням того, що власником цієї квартири є ОСОБА_6 .
Постановою Рівненського міського суду від 15 травня 2008 року кримінальну справу відносно
ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України провадженням закрито у зв'язку з актом амністії від 19 квітня 2007 року. Цивільний позов ВАТ «Універсал-Банк» на суму 24677,17 грн залишено без розгляду. Вказана постанова суду набрала законної сили 23 травня 2008 року. При ухваленні постанови питання щодо скасування заходів забезпечення цивільного позову судом не вирішувалося.
За повідомленням Рівненського міського суду від 12 квітня 2023 року кримінальна справа № 1-487/08 про обвинувачення ОСОБА_6 знищена по закінченню терміну зберігання.
Оригінал чи копія постанови старшого слідчого Рівненської транспортної прокуратури ОСОБА_7 від 24 липня 2007 року про накладення арешту на квартиру по справі № 1-487/08 в архіві Рівненського міського суду відсутні.
Разом з тим, приймаючи до уваги ту обставину, що санкції інкримінованих як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_5 , злочинів, не передбачають додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна, та враховуючи, що у кримінальній справі ВАТ «Універсал-Банк» було заявлено цивільний позов, слід визнати, що арешт на квартиру накладався виключно з метою забезпечення цивільного позову.
Згідно договору купівлі-продажу від 18 травня 1994 року, посвідченого приватним нотаріусом приватної нотаріальної контори по м. Рівне та Рівненському районному нотаріальному округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 19, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_9 .
Право власності ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_1 30 травня 1994 року зареєстроване Державним комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним номером 43-234-8170. Реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно проведено не було.
Реєстрація права власності квартири АДРЕСА_1 .за ОСОБА_6 в державних реєстрах відсутня.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. На час своєї смерті ОСОБА_9 залишила заповіт, за яким все своє майно заповіла своєму онуку ОСОБА_10 .
ОСОБА_10 спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняв, зокрема, 15 червня 2007 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові вклади померлої.
На теперішній час ОСОБА_3 , який діє по довіреності від 17 січня 2023 року в інтересах свого сина ОСОБА_10 здійснюється процедура оформлення спадкових прав ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_1 , як на спадкове майно ОСОБА_9 .
Однак, завершити цю процедуру ОСОБА_3 не має можливості у зв'язку з накладеними на квартиру обмеженнями, відомості про які внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме ч. 3 п. 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст. 174, 539 КПК України до суду, що накладав арешт чи ухвалив вирок.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 звернула увагу на те, що вона вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства та вказала на таке:
«21.1. Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства..»
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Частиною дев'ятою статті 158 ЦПК України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту накладеного на вищевказане арештоване майно відпала потреба, тому в силу статті 174 КПК України клопотання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372 КПК України, суд, -
Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення цивільного позову у кримінальній справі №1-487/08 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 358 КК України - задоволити.
Скасувати заходи забезпечення цивільного позову, вжиті згідно постанови старшого слідчого Рівненської транспортної прокуратури ОСОБА_7 від 24 липня 2007 року про накладення арешту, та скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1