Справа № 568/786/23
Провадження № 1-кс/568/121/23
06 червня 2023 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
слідчий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
02.06.2023 р. до Радивилівського районного суду Рівненської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, просить зобов'язати уповноважену особу ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, внести відомості до ЄДР досудових розслідувань про кримінальне правопорушення.
В судове засідання призначене на 05.06.2023 р. скаржник не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою про виклик в суд та оголошенням на офіційному сайті Судова влада.
Враховуючи, що ст. 306 КПК України передбачена обов'язкова участь особи, яка подала скаргу, суд дійшов висновку про відкладення судового засідання на 06.06.2023 р.
В судове засідання 06.06.2023 р. скаржник повторно не з'явився, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою про виклик в суд, довідкою про відправку смс-повідомлення та оголошенням на офіційному сайті Судова влада.
Представник ВП Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області в судові засідання призначені на 05.06.2023 р. та 06.06.2023 р. не з'явився.
Згідно з ч. 4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суди, як і інші органи державної влади, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п'ятої статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування врегульовано статтею 306 КПК України.
Частиною третьою статті 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Чинне законодавство не передбачає можливості розгляду судом скарги за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про такий розгляд (якщо в судовому засіданні не бере участі його захисник чи представник).
Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні визначений статтею 135 КПК, частиною першою якої передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник належним чином повідомлений про судові засідання з розгляду скарги, однак в судові засідання двічі не з'явився. Така процесуальна поведінка скаржника призводить до порушення розумних строків розгляду скарги.
Чергове відкладення розгляду скарги призводить до порушення строку, встановленого частиною другою статті 306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Отже, норми КПК України не містять вказівки щодо дій слідчого судді у разі неявки особи, яка звернулась зі скаргою, на судове засідання з розгляду такої скарги.
В узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) висловився про доцільність залишення скарги без розгляду в разі неприбуття в судове засідання скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд. Мотивуючи таку позицію, ВССУ звернув увагу на те, що залишення скарги без розгляду не позбавляє скаржника права повторно звернутися з такою скаргою в суд.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.
Так, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи що скаржник двічі не прибув у судове засідання для розгляду її скарги, слідчий суддя, враховуючи вимоги КПК України щодо обов'язкової участі скаржника у розгляді скарги та положення ч. 6 ст. 9 КПК України, приходить до висновку про можливість залишити скаргу без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 26, 303, 306 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1