Дата документу 02.06.2023Справа № 554/4778/23
Провадження № 1-кс/554/6933/2023
Іменем України
02 червня 2023 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого клопотання старшого слідчого СВ ВП№2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023170440000509 від 01.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смірних Тимовського району Сахалінської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, малолітніх дітей на утриманні не має, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 строком на 60 днів.
Встановлено, що у провадженні ВП№2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170440000509 від 01.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, прохали застосувати запобіжний захід у вигляді тримання в межах строку досудового розслідування, та не визначати розмір застави. Вважають, що мають місце ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити, не застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити належну процесуальну поведінку. Звертали увагу суд на те, що саме протиправна поведінка потерпілого, призвела до тяжких наслідків, підозрюваний також перебуває у тяжкому стані внаслідок побиття його потерпілим. Підозра є необгрунтованою, оскільки вбачається інша кваліфікація дій підозрюваного, вона є вочевидь завищеною з огляду на те, що підозрюваний захищався від побиття його потепілим, вналідок чого у нього зламано 16 ребер, багаточисельні забої тощо.
Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.
Встановлено, що у провадженні слідчих ВП№2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170440000509 від 01.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ст. 115 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 01.06.2023 ОСОБА_6 близько 19:00 годин перебував поблизу приміщення продуктового магазину, що знаходиться по вул. Центральна в с. Коломацьке, Полтавського району, Полтавської області з метою вживання алкогольних напоїв із малознайомими чоловіками.
В подальшому, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин на підставі відмови останнього спільно вживати алкогольні напої із ОСОБА_7 між ними розпочалася сварка.
Під час сварки у ОСОБА_6 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , тому реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті людини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 дістав із передньої правої кишені штанів, в які був одягнений, кухонний ніж, взяв його до рук, та в подальшому наніс один удар ножем, котрий був зжатий руків'ям в правій руці, в життєво важливий орган - в район грудної клітини з лівої сторони потерпілому ОСОБА_7 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва з наскрізним пораненням нижньої долі лівої легені, лівого купола діафрагми. Лівобічний гемо пневмоторакс. Колото-різана рана лівої кисті.
Після цього, ОСОБА_6 , виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - заподіяння смерті ОСОБА_7 ,, викинув ніж в траву за межі приміщення магазину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілий залишився живий та особисто припинив протиправні дії ОСОБА_6 .
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 у тяжкому стані було доставлено до реанімаційного відділення КНП «1-а Міська клінічна лікарня» Полтавської районної ради.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразилися в закінченому замаху на умисне вбивство, тобто протиправне заподіянні смерті іншій людині за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
02.06.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що вручена 02.06.2023 року органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозра за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості».
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, на що вказує його обізнаність про покарання, яке йому загрожує, ставлення до загальноприйнятих правил в суспільстві та установлених законів України.
Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженню, шляхом здійснення психологічного та фізичного тиску на останніх, з метою зміни їх показів на його користь, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування, оскільки свідки є мешканці селища, де проживає підозрюваний та потерпілий.
Отже, у ході судового розгляду знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд враховує положення КПК України, а також тяжкий стан здоров'я підозрюваного внаслідок нанесення потерпілим тілесних ушкоджень. Про перебування підозрюваного у тяжкому стані учасники процесу змогли переконатися особисто, оскільки підозрюваний був доставлений у судове засідання у супроводі медичних працівників з метою надання йому невідкладної медичної допомоги, мав очевидні ознаки нанесення чисельних побоїв.
Суд бере до уваги те, що підорюваний раніше несудимий, характеризується задовільно. Хоча підозрюваний і не має місця реєстрації, але проживає у житловому будинку, який рахується за його померлим дідом.
Отже, суд приходить до висновку, що запобігти вказаним ризикам можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними стороною обвинувачення, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 11.05.2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;
-прибувати за кожною окремою вимогою до суду, слідчого та прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у провадженні.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 07.06.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1