532/1356/22
2-а/532/2/2023
30 травня 2023 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
судді - Омельченко І.І.,
з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Пелих О.В.,
відповідачі:
- Департамент патрульної поліції,
- сержант поліції поліцейський роти № 4 батальйону 1 управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Полтавській області Турівненко Олег Ігорович,
представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Детюк Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції поліцейського роти № 4 батальйону 1 УПП в Полтавській області Турівненка Олега Ігоровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Встановив:
25 серпня 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції поліцейського роти № 4 батальйону 1 УПП в Полтавській області Турівненка Олега Ігоровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 16 серпня 2022 року після розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було вручено копію постанови серії ЕАР № 5759560 від 16.08.2022 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В постанові вказано, що ОСОБА_1 08.08.2022 року в с. Супрунівка, вул. Київська, 7Б, керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 99 км/год, перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортним засобом у населеному пункті на 49 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач уважає, що дана постанова є помилковою, оскільки, крім того, що вказаного правопорушення він не вчиняв, ще й саме по собі збирання доказів та притягнення його до відповідальності відбулося з грубими юридичними вадами. Частиною 2 статті 279 КУпАП передбачено, що при розгляді справи досліджуються докази. Проте такі докази як відео з бодікамери 468867, 468834 та фото з Trucam, які додані до постанови, при розгляді справи не досліджувалися.
Таким чином, позивач прохав суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАР № 5759560 від 16.08.2022 року, а справу закрити; стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним по даній справі судові витрати.
23 вересня 2022 року представник відповідача Департаменту патрульної поліції Детюк Д.С. подала відзив на адміністративний позов. Представник відповідача вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим з наступних підстав.
Під час несення служби в с. Супрунівка, вул. Київська, 7Б Полтавського району Полтавської області екіпажом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008425) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 99 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортним засобом у населеному пункті на 49 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Після чого інспектор підійшов до водія, пояснив суть правопорушення. Інспектор попросив пред'явити документи, зазначені п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4а ПДР України. Водій виконав законну вимогу та надав запитувані документи для перевірки. За результатом розгляду справи винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП. До постанови в якості доказу долучено фото та відео, відзняті за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008425), на якому зафіксовано швидкість транспортного засобу, максимальну допустиму швидкість, місце вчинення правопорушення, а також відеозапис із нагрудної відеокамери (бодікамери) патрульних.
Під час розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Під час розгляду справи не було жодних обмежень в користуванні правами. Позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку із залученням адвоката. Інспектор Дубина К.В. дане клопотання задовольнив та призначив розгляд справи на 16.08.2022 року. Позивача та його представника було ознайомлено з відеозаписом з лазерного вимірювача швидкості TruCam та свідоцтвом про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/24066.
При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення були дотримані всі вимоги чинного законодавства України, порушень позивача не допущено. На виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем надано належні та допустимі докази для доведення наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення. В свою чергу, позивач не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, не додає до позову жодних доказів, які б свідчили про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Отже, представник відповідача прохав суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
24 жовтня 2022 року представник позивача - адвокат Пелих О.В. подав відповідь на відзив, де зазначив наступне. До відзиву було додано, зокрема, диск з відеозаписами. Вказані відеозаписи можна умовно розділити на три. Один, яким зафіксовано нібито перевищення автомобілем швидкості; другий, на якому нібито зафіксовано водія автомобіля після перевищення швидкості; третій - зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення. В такій послідовності вони повинні бути згідно логіки хронології подій та часу. Проте, як вбачається з вказаних відео, події відбувалися не в логічній хронології, а в іншій. Згідно часу, вказаного у відео, спочатку відбулася відеофіксація нібито водія автомобіля, після перевищення швидкості, а потім відеофіксація нібито перевищення автомобілем швидкості. За загальновідомими фізичними властивостями часу таке є неможливим. Причинами такого може бути, наприклад, несправність техніки, якою було здійснено відеофіксацію; стороннє суб'єктивне недолуге втручання в цілісність відео файлів або ж якийсь умисел. Але щоб не було причиною, за таких умов відеодокази все одно не можуть вважатися достовірними і на підставі них не можна встановити дійсні обставини справи. В оскаржуваній постанові мається вже якийсь третій час перевищення швидкості, відмінний від вказаних у відео. Таке положення речей ще додатково вказує на незаконність оскаржуваної постанови і на необхідність її скасування.
31 жовтня 2022 року представник відповідача Департаменту патрульної поліції Детюк Д.С. подала заперечення на відповідь на відзив. Представник відповідача зазначає, що до відзиву на позовну заяву додано диск DVD-R. На даному носії інформації збережено два відеозаписи, належним чином завірені ЕЦП. Відеозапис під назвою «1659964774_f3200_0808_131934» відзнятий за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008425). Саме за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam було встановлено порушення водієм п. 12.4 ПДР України. Після чого було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно розпочато розгляд справи. Відеозапис під назвою «08.08.2022, 16.08.2022» містить відео з нагрудних камер з розглядом справи від 08.08.2022 року (в день зупинки транспортного засобу) та від 16.08.2022 року (розгляд справи в приміщенні УПП в Полтавській області ДПП). Відповідно наявна хронологія подій: 1. Відеозапис під назвою «1659964774_f3200_0808_131934» (факт порушення); 2. Відеозапис під назвою «08.08.2022, 16.08.2022» (розгляд справи).
У даному випадку до постанови додається фото і відео з лазерного вимірювача швидкості TruCam, а також відео з нагрудних камер, що слугує беззаперечним доказом вини позивача. Вказаного доказу достатньо для доведення вини позивача «поза розумним сумнівом». Дані відеозаписи містять інформацію щодо предмета доказування (на відео та фото чітко зафіксовано факт порушення, а на відео з нагрудних камер поліцейських - розгляд справи). Ці відео та фото зафіксовано на технічні засоби, що мають функції відеозапису і використовується органами Національної поліції для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку. Доказ є достовірним, за допомогою нього можна встановити дійсні обставини справи, а саме наявність факту порушення ПДР України з боку водія автомобіля. На виконання вимог ч. 3 ст. 77 КАС України, даний доказ був покладений в основу прийняття рішення щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи міститься копія постанови, надана позивачем, де в п. 7 зазначається «Додається відео з бодікамери 468867, 468834, відео та фото з TruCam».
Таким чином, дотримано всі вимоги чинного законодавства та в постанові міститься посилання на відеозапис як на додаток до постанови, а тому прохали повністю відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 25 серпня 2022 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.10-11).
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи в його відсутність. Позов підтримує повністю. При розгляді справи прохав суд врахувати, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність будь-яких обмежувальних швидкість руху дорожніх знаків, про що ОСОБА_1 заявлялося при розгляді поліцейським справи про адміністративне правопорушення.
Відповідач сержант поліції поліцейський роти № 4 батальйону управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Полтавській області Турівненко О.І., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач Департамент патрульної поліції, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Детюк Д.С. при поданні відзиву прохала проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 5759560 від 16.08.2022 року, складеної поліцейським 1 бат. 4 рота УПП в Полтавській області сержантом поліції Турівненком Олегом Ігоровичем, вбачається, що ОСОБА_1 08.08.2022 року о 13:19:00 в с. Супрунівка, вул. Київська, 7Б, керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 99 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху транспортним засобом у населеному пункті на 49 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП стороною відповідача надано суду диск DVD-R, на якому містяться два відеозаписи: «1659964774_f3200_0808_131934»; «08.08.2022, 16.08.2022».
Статтею 279 КУпАП чітко встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, який розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У ч. 3 ст. 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З відеозапису під назвою «08.08.2022, 16.08.2022» видно, що 08.08.2022 року позивач заявив клопотання про залучення адвоката, яке поліцейським було задоволено та призначено розгляд справи на 16.08.2022 року. 16.08.2022 року відбувся розгляд справи за участю позивача та його захисника. Представник поліції представився, проінформував позивача про суть вчиненого ним правопорушення, під час спілкування з поліцейським позивач висловлював свої доводи по суті вчиненого правопорушення. Позивачу було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також працівником поліції було роз'яснено позивачу можливість оскарження постанови протягом 10 днів.
Не зважаючи на викладене вище, суд вважає, що при розгляді справи 16.08.2022 року поліцейський не в повній мірі дослідив докази на підтвердження перевищення позивачем швидкості руху транспортного засобу на 49 км/год у населеному пункті.
У пункті 7 оскаржуваної постанови вказано «Додається відео з бодікамери 468867, 468834, відео та фото з TruCam».
Судом встановлено, що при розгляді справи 16.08.2022 року поліцейський ознайомив позивача та його захисника з відеозаписом з лазерного вимірювача швидкості TruCam, що підтверджується відеозаписом під назвою «08.08.2022, 16.08.2022».
Проте, всупереч ч. 2 ст. 279 КУпАП, згідно якої, при розгляді справи про адміністративне правопорушення на засіданні досліджуються докази, 16.08.2022 року працівником поліції не були досліджені відео з бодікамери 468867, 468834 та фото з Trucam.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Слід зазначити, що в таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
З огляду на це, оскаржувана постанова є такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не встановлено з яких саме міркувань виходив поліцейський, яким чином давав оцінку, кваліфікував дії та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності.
У матеріалах справи наявний фотознімок (а.с.32), здійснений сертифікованим приладом TruCam ІІ, серійний номер ТС008425, на якому зафіксовано, що автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_1 , нібито рухався зі швидкістю 99 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті село Супрунівка Полтавського району Полтавської області на 49 км, чим порушив пункт 12.4 ПДР.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України, в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52 (пункт 1.10 ПДР).
Стороною відповідача надано відповідні листи Служби автомобільних доріг у Полтавській області від 25.01.2021, 28.09.2021 рр. (а.с.44-46), якими надано інформацію від підрядної організації ТОВ «ОНУР Конструкціон Інтернешнл», що здійснює експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, зокрема щодо наявності та фактичної адресної прив'язки місця встановлення дорожніх знаків 5.45, 5.47 «Початок населеного пункту» та 5.46, 5.48 «Кінець населеного пункту», а також 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» з табличками 7.2.1 «Зона дії» в с. Супрунівка Полтавської області.
Суд звертає увагу на те, що дорожніх знаків 5.45, 5.47 з назвою «Початок населеного пункту», 5.46, 5.48 з назвою «Кінець населеного пункту» не існує в чинних Правилах дорожнього руху України.
При цьому, дорожній знак 5.70 має назву «Зміна схеми руху», який означає, що за ним тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки. Яке значення має наявність чи відсутність такого дорожнього знаку для контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів, сторона відповідача суду не повідомила.
Відповідно до підрозділу 5 розділу 33 ПДР, до інформативно-вказівних знаків відносяться дорожні знаки, зокрема:
5.49 «Початок населеного пункту» позначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах;
5.50 «Кінець населеного пункту» позначає місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах;
5.51 «Початок населеного пункту» визначає найменування і початок населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах;
5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» позначає ділянки дороги, де можливе здійснення контролю за порушення ПДР за допомогою спеціальних технічних та /або електронних засобів.
Таким чином, стороною відповідача не надано суду актуальної, достовірної інформації стосовно наявності дорожніх знаків, зокрема 5.49, на момент винесення оскаржуваної постанови.
У ході розгляду даної справи необхідно встановити чи здійснювався позивачем рух на транспортному засобі зі швидкістю, що перевищує 49 кілометрів на годину, та саме в межах населеного пункту, який позначений дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту».
З наданих стороною відповідача відеозаписів «1659964774_f3200_0808_131934» та «08.08.2022, 16.08.2022» не можливо прослідкувати та встановити факт наявності дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту» на початку населеного пункту село Супрунівка Полтавського району Полтавської області, яким би мав керуватись позивач, оскільки наявність забудови населеного пункту в межах якої рухався автомобіль позивача може свідчити, що це дійсно є населений пункт, але не можливо без наявності дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту» визначитись, чи діють вимоги ПДР, що визначають порядок руху в населених пунктах чи такі вимоги не діють, оскільки міг бути знак 5.51«Початок населеного пункту».
Пунктом 8.2.1 ПДР України передбачено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Крім того, оскільки регіон в якому зафіксовано адміністративне правопорушення був наближений до зони бойових дій та знаходився під загрозою ворожого наступу, тому для ускладнення такого наступу з доріг вилучалися або зафарбовувалися знаки, які позначали початок чи кінець населених пунктів і суду не надано доказів, що станом на 08.08.2022 року дані знаки були наявні і позивач не виконав їх вимоги та перевищив обмеження швидкості руху встановлене даними дорожніми знаками.
Таким чином, з огляду на викладене вище, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту» в зоні дії якого міг би перебувати автомобіль позивача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням ч. 2 ст. 77 КАС України та є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю, оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 496,20 грн., а тому оскільки позов задоволено повністю, понесені ним судові витрати необхідно компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись статтями 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд,-
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції поліцейського роти № 4 батальйону 1 УПП в Полтавській області Турівненка Олега Ігоровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕАР № 5759560 від 16.08.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень за ч. 1 ст. 122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнути із Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 496,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 .
відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
відповідач - поліцейський роти № 4 батальйону 1 УПП в Полтавській області сержант поліції Турівненко Олег Ігорович, юридична адреса: 38751, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В Полтавського району Полтавської області.
Суддя