Справа № 526/2352/21
Провадження № 1-кп/526/20/2023
06 червня 2023 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
законного представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7
представника потерпілого адвоката - ОСОБА_8
представника цивільного відповідача адвоката - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч кримінальне провадження № 12021170560000310 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гречанівка Миргородського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, одруженого, не працює, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
09 липня 2021 року, близько 11 год. 10 хв. у м. Гадяч Миргородського району Полтавської області, водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом - колісним трактором марки «МТЗ» моделі «82.1» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , до якого ззаду був приєднаний причіп марки «ПТС-4,5» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Будька від вул. Тельмана. При під'їзді до автозаправної станції ТОВ «БВС ритейл» (поштова адреса: вул. Будька, 49, м. Гадяч) мав на меті змінити напрямок руху, звернувши через смугу зустрічного руху на територію АЗС.
У цей же час по вул. Будька, в зустрічному напрямку від с. Червоний Кут, рухався легкий (вантажопасажирський) автомобіль марки «RENAULT» моделі «KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 , в салоні якого перебували пасажири: ОСОБА_7 , яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_11 , яка знаходилася на задньому сидінні праворуч за пасажиром, що сидів попереду, малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перевезення якого на задньому сидінні за водієм здійснювалось при зрості 145 см, без використання дитячої утримуючої системи, що дає змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, як передбачено пп. «б» п.12.11 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 19.10.2001, в редакції постанов №876 від 01.10.2008 та №152 від 24.02.2021.
При зустрічному роз'їзді на рівнозначній дорозі зазначених вище автомобілів у місці асфальтованого під'їзду до автозаправної станції, водій ОСОБА_4 , виконуючи поворот ліворуч, всупереч вимог п.10.1, п.16,3 Правил дорожнього руху, не надав перевагу в русі автомобілю під керуванням ОСОБА_10 , допустивши частковий виїзд керованого транспортного засобу на смугу зустрічного напрямку. Водій ОСОБА_10 , не зумівши миттєво правильно зорієнтуватися в даній дорожній обстановці при порушенні вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 , одразу не вжив заходів до екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу аж до його повної зупинки, розраховуючи, що після подачі сигналів ОСОБА_4 той все ж таки зупинить керований транспортний засіб та надасть перевагу в русі.
Зрозумівши, що ОСОБА_4 не зупиняє транспортний засіб, ОСОБА_10 спрямував керований ним транспортний засіб правіше по ходу свого руху в напрямку під'їзду до АЗС, однак уникнути зіткнення транспортних засобів не зміг: під час руху сталося зіткнення лівою бічною частиною автомобіля марки «RENAULT» з правою частиною металевого ковша трактора марки «МТЗ» моделі «82.1», що був прикріплений спереду трактора.
Таким чином, безпосередньо через порушення вимог п.п.10.1, 16.13. Правил дорожнього руху сталося зіткнення транспортних засобів дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цієї пригоди, водій ОСОБА_10 був вимушений здійснити екстрене гальмування керованого автомобіля, під час якого при травмуванні з конструктивними елементами його салону отримав тілесні ушкодження малолітній пасажир ОСОБА_6 .
Відповідно до висновку експерта №221 від 29.07.2021, за результатами проведення судово-медичної експертизи, малолітній пасажир ОСОБА_6 отримав внаслідок ДТП тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забиття головного мозку, множинного перелому кісток лицевого скелету зі зміщенням відламків: Ле-Фор2, перелому дна орбіти, перелому лівої вилицевої кістки та переднього краю орбіти зі значним зміщенням, перелому кісток гратчастого лабіринту, двобічного перелому передніх стінок верхньо-щелепного синуса, відкритого перелому кісток носа з деформацією, двобічного гематосинусу, множинних забійно-рваних ран обличчя з дефектом м'яких тканин, які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Відповідно до висновків експертів №СЕ-19/117-21/8800-ІТ від 26.07.2021 та №СЕ-19/117-21/10552-ІТ від 13.09.2021, за результатами проведених судових інженерно-транспортних експертиз, за описаних вище обставин, водій ОСОБА_4 порушив правила безпеки дорожнього руху, діючи у невідповідності до п.10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.01.2001, а саме перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та всупереч вимог п.16.13 цих Правил, відповідно до яких перед поворотом ліворуч водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Недотримання цих вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_4 з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Суд визнає винним ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, а саме у тому, що ним були порушенні правила дорожнього руху, в результаті чого сталася дана дорожньо-транспортна пригода. Але окрім нього також правила дорожнього руху порушив і інший водій, що призвело до таких наслідків, а саме отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.
Законний представник потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 суду дала показання, що 09 липня 2021 року сталася ДТП по вул. Будька у м. Гадяч. За кермом автомобіля сидів її чоловік, сама вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, а на задньому сидів їх син та ОСОБА_11 . Коли вони вже заїжджали до міста Гадяч, вона почула удар, посипалось скло в автомобілі, у дитини було розірване обличчя і він не подавав ознак життя. Витягнувши сина з автомобіля відвезли його до Гадяцької ЦРЛ. Чотири дні син перебував у реанімації.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення прокурором надано наступні докази.
Рапорт старшого інспектора чергового ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_13 , в якому значиться про ДТП, яка сталася 09.07.2021, з участю трактора і автомобіля.
Заяву ОСОБА_10 батька малолітнього потерпілого ОСОБА_6 до ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинене ДТП, в результаті якого його син отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.07.2021, схему з фототаблицями до нього, в яких зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці до нього.
Протокол проведення слідчого експерименту від 15.07.2021 за участю ОСОБА_4 .
Протокол проведення слідчого експерименту від 20.08.2021 за участю іншого учасника ДТП ОСОБА_10 та схему до протоколу.
Висновок судово-медичної експертизи №221 від 29.07.2021, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи неповнолітнього ОСОБА_6 по представленій медичній документації у нього виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забиття головного мозку, множинного перелому кісток лицевого скелету зі зміщенням відламків: Ле-Фор2, перелому дна орбіти, перелому лівої вилицевої кістки та переднього краю орбіти зі значним зміщенням, перелому кісток гратчастого лабіринту, двобічного перелому передніх стінок верхньо-щелепного синуса, відкритого перелому кісток носа з деформацією, двобічного гематосинусу, множинних забійно-рваних ран обличчя з дефектом м'яких тканин.
Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, як з обмеженою, так і переважаючою контактуючою поверхнею, чи при ударі об такі, якими могли бути частини салону легкового автомобіля і могли утворитись при травматизації пасажира заднього сидіння легкового автомобіля 09.07.2021 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, при обставинах, які викладені в постанові та медичній документації і в своїй сукупності кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Висновок судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/117-21/8800-ІТ від 26.07.2021, відповідно до якого, у заданій дорожній обстановці, в діях водія трактора марки «МТЗ 82» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
В умовах заданої пригоди водій трактора марки «МТЗ 82» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП, шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України.
Висновок судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/117-21/10552-ІТ від 13.09.2021, в заданій дорожній обстановці в діях водія трактора марки «МТЗ 82» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
В умовах заданої пригоди водій трактора марки «МТЗ 82» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП, шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України.
Висновок експерта ОСОБА_14 від 26.07.2021 щодо порушення Правил дорожнього руху іншим водієм ОСОБА_10 ґрунтується лише на припущеннях, про що зазначає експерт, як у мотивувальній частині, так і у кінцевому висновку.
Дані припущення спростовуються іншим висновком експерта ОСОБА_15 від 13.09.2021, який у мотивувальній частині зазначив, що у зв'язку з відсутністю вихідних даних, які б давали змогу визначити віддалення автомобіля під керуванням ОСОБА_10 від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для нього, тому дати відповіді на питання чи маються в діях водія автомобіля ОСОБА_10 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникнення даної пригоди та насталими наслідками та чи мав водій автомобіля ОСОБА_10 технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді, експертним шляхом, не представляється за можливе.
Тому посилання сторони захисту на те, що іншим учасником ДТП водієм ОСОБА_10 також були порушені Правила дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП та потягли такі наслідки, не заслуговують на увагу.
Статтею 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до якої відноситься і сторона захисту.
Ініціювання стороною захисту проведення слідчих дій, у тому числі і проведення повторних експертиз, здійснюється шляхом подання слідчому відповідних клопотань. Постанова слідчого прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій може бути оскаржена слідчому судді.
Стороною захисту ні у ході досудового розслідування, ні під час судового розгляду кримінального провадження, будь-які клопотання щодо проведення додаткової експертизи чи витребування будь-яких інших доказів, з метою спростування висновків експертів, не заявлялись.
Окрім того, обвинувачений не оспорює висновки експертів в частині встановлення ними в його діях порушень правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дав показання, що у той день він, будучи водієм автомобіля, їхав із с. Червоний Кут до м. Гадяч. В автомобілі також знаходилися його дружина на передньому пасажирському сидінні, а на задньому сидінні сиділи його син, ОСОБА_11 та незнайомий хлопець. Заїжджаючи у місто, поряд із автозаправкою, він відчув удар з лівої сторони автомобіля. Вийшовши з автомобіля, став надавати допомогу сину. ДТП відбулося на смузі руху його автомобіля.
Свідок ОСОБА_11 дала показання, що 09.07.2021 вона їхала в автомобілі на задньому сидінні. Зліва від неї сидів малолітній ОСОБА_16 . Вона бачила, як їм назустріч їхав трактор. Потім відчули удар, після чого поїхали до лікарні, де їй також надавали медичну допомогу, оскільки був забій руки та порізи.
Свідок ОСОБА_17 дала суду показання, що раніше працювала в КП «Гадяч-житло» збирала сміття по місту. У той день вони з ОСОБА_4 на тракторі поїхали на автозаправку забрати сміття. Коли він повертав, почула стук, а потім крик жінки. У той час коли трапилося ДТП вона разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 сиділи на причепі.
Свідок ОСОБА_18 дала суду показання, що у той день, коли відбулося ДТП, вони з ОСОБА_4 на тракторі їхали на автозаправку. Разом із нею у причепі були ОСОБА_19 і ОСОБА_17 . Почули удар, коли трактор зіткнувся з автомобілем.
Свідок ОСОБА_19 дала суду показання, що у той день вона разом із ОСОБА_18 та ОСОБА_17 їхала у причепі трактора забирати сміття. Доїхавши до сирзаводу почула крик, після чого вона злізла з причепу і пішла до автозаправки.
Суд визнає вищезазначені докази належними та допустимими, які у своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обставиною, що пом'якшує обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої дитини.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує, як характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який хоча і є неумисним, але відноситься до тяжких, тяжкість наслідків, які наступили, спричинення малолітній дитині тяжких тілесних ушкоджень, думку законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , яка наполягала на суворій мірі покарання.
Окрім того, при обранні міри покарання обвинуваченому, суд також враховує його ставлення до вчиненого, а саме невідшкодування збитків до цього часу потерпілій стороні хоча б частково, тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати покарання, передбачене санкцією статті за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі, а також застосувати додаткове покарання, передбачене санкцією статті позбавлення права керувати транспортними засобами.
Що стосується терміну покарання, то при його визначенні, суд вважає слід врахувати, як ту обставину, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має похилий вік, а також пом'якшуючу вину обставину активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховуючи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому до набрання вироком законної сили будь-якого запобіжного заходу.
Законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 та Комунального підприємства «Гадяч-Житло» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, в якому представник потерпілого просить стягнути з КП «Гадяч-Житло» на користь ОСОБА_7 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 750 000 гривень, матеріальну шкоду (витрати на лікування, проїзд, харчування, медикаменти) в сумі 82531,38 гривень, матеріальну шкоду (вартість пошкодженого автомобіля) в сумі 66850 гривень, а також стягнути з КП «Гадяч-Житло» та ОСОБА_4 солідарно судові витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 36000 гривень, витрати на проведення експертизи у сумі 4200 гривень.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_7 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 висловив думку, що погоджується на відшкодування заподіяних витрат та має намір їх відшкодовувати у розмірі визначеному судом.
Представник цивільного відповідача КП «Гадяч-Житло» ОСОБА_9 у судовому засіданні не визнала позовні вимоги законного представника потерпілого про відшкодування витрат заподіяних злочином, з підстав їх недоведеності.
Свої вимоги ОСОБА_7 мотивує тим, що ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у трудових відносинах з КП « Гадяч-Житло» та керував трактором марки МТЗ 82 з причепом з д.н.з. НОМЕР_4 та д.н.з. НОМЕР_2 , які належали цивільному відповідачу.
Своє право, як потерпілого та законного представника потерпілого отримати відшкодування безпосередньо від особи, яка завдала шкоди без звернення до страхової компанії чи МТСБУ, позивач обґрунтовує тим, що Верховний Суд у справі №6-2808цс15 сформував правову позицію, відповідно до якої особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд ( ч.1 ст. 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї (ч.2 ст. 14 ЦК України). Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.
Внаслідок кримінального правопорушення син ОСОБА_7 - ОСОБА_6 отримав численні ушкодження обличчя: множинний перелом кісток лицевого скелету зі зміщенням відламків, множинні забійно-рвані рани обличчя з дефектом м'яких тканин, відкриту черепно-мозкову травму, забиття головного мозку, внаслідок чого йому було проведено численні оперативні хірургічні втручання на обличчі та голові. Окрім того, він став дитиною з інвалідністю, пережив значний стрес, має проблеми у спілкуванні, боїться сідати в автомобіль та має необхідність у майбутньому у проведенні хірургічних втручань.
Тілесні ушкодження завдали йому фізичних, моральних та душевних страждань, зокрема: порушено нормальний спосіб життя через неможливість продовження активного способу життя; дитина втратила можливість спілкуватись з однолітками, що завдає йому значних страждань. Події співпали з необхідністю ОСОБА_20 йти у школу до першого класу, але відвідування школи в нормальному режимі є неможливим. Його фізичний стан вимагає постійного нагляду лікарів та відвідування лікувальних закладів в місті Києві та в місті Полтава. Життя родини перетворилось в суцільні поїздки до лікарень та намагань заспокоїти і втішити свою дитину.
Дитина зазнає постійних страждань внаслідок оперативних втручань на обличчі та відчуття постійного болю. Він відчуває постійний дискомфорт перед оточуючими, оскільки після травм має шрами на обличчі та потребує ще ряд оперативних втручань з пластичної корекції обличчя.
Враховуючи відношення обвинуваченого ОСОБА_4 та позицію КП «Гадяч-Житло», які з моменту ДТП - 09.07.2021 та до цього часу не цікавились здоров'ям дитини та не надавали матеріальної допомоги на відшкодування витрат на його лікування, цивільний позивач ОСОБА_7 , яка діє в інтерсах малолітнього сина ОСОБА_6 , у заяві від 22.03.2023 збільшила позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди з 250 000 грн на 750 000 грн, які просила стягнути з КП «Гадяч-житло» на її користь.
Позовні вимоги завданої їй матеріальної шкоди позивач також збільшила у ході розгляду справи, а саме: з 54 280 грн до 82 531,38 грн, яка складається: з витрат на придбання медичних препаратів та устаткування - 45 800 грн, харчування під час перебування у медичних закладах -7 900 грн, витрат на поїздки до лікарень - 580 грн.
Матеріальні витрати за період, з 06.06.2022 по 17.06.2022, складаються з витрат на придбання ліків та витрат на обстеження, які становлять - 16 548,62 грн, витрат на проїзд - 4 398, 90 грн, інших витрат, пов'язаних з перебуванням у м. Києві - 7 303, 86 грн.
Також, позивач просить стягнути з КП «Гадяч-Житло» на її користь вартість пошкодженого автомобіля в сумі 66 850 грн.
Окрім того, стягнути на її користь солідарно з ОСОБА_4 та КП «Гадяч-Житло» судові витрати, пов'язані з наданням їй професійної правничої допомоги у сумі 36 000 грн та за проведення експертизи у сумі 4 200 грн.
Цивільний відповідач КП «Гадяч-Житло» 21.12.2021 надав відзив на позовну заяву ОСОБА_7 , в якому позовні вимоги цивільного позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав, з тих підстав, що на час ДТП в легковому автомобілі марки «RENAULT» моделі «KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 та яким керував водій ОСОБА_10 , було відсутнє дитяче автомобільне крісло (дитяча утримуюча система, спеціальні засоби, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки), в якому обов'язково повинен був перевозитись малолітній ОСОБА_16 , так як його зріст на момент ДТП був меншим за 145 см, чим порушено п. 21.11 ПДР України. Тобто водій ОСОБА_10 та його дружина ОСОБА_7 посадили малолітнього сина, зріст якого менший за 145 см на заднє сидіння автомобіля без належного обладнання.
Із експертного висновку вбачається, що водій ОСОБА_10 до моменту початку гальмування рухався з перевищенням швидкості 50,4 км/год, чим порушив п.п. 10.1, 12.3, 12.4, 12.9 ПДР України. Проте, якби він діяв відповідно до Правил дорожнього руху і здійснив екстрене гальмування, то можна було б уникнути зіткнення транспортних засобів, тому КП «Гадяч-Житло» вбачає і вину водія ОСОБА_10 у ДТП та в отриманні значних травм дитиною.
Період перебування потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у лікарні підтверджує лише один документ - це виписка з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого датована 29.07.2021, період лікування 12 днів - з 12.07.2021 по 29.07.2021 (м. Київ). Інших документів щодо перебування малолітньої дитини в лікарні позивачем не надано, як і не надано призначень лікарів на ліки. На багатьох фіскальних чеках є приписки, незастережні виправлення, що суперечить вимогам Закону України «Про нотаріат». Більшість фіскальних чеків мають неякісний текст, який неможливо прочитати. Так у квитках на автобус від 17.07.2021, 20.07.2021, 18.08.2021 немає даних маршруту, не вказано рейс, відправлення автобуса. У фіскальному чеку №8/165/1.10 від 18.07.2021 (м. Київ, вул. Драгоманова, 2-а) предметом продажу є цигарки, які не можуть бути враховані до суми позову. У фіскальному чеку ТОВ АТБ (м. Гадяч) від 31.07.2021 значиться корм 1.24 кг Reno - консерви для собак, сума 142,10 грн, що не є продуктами харчування для дитини. У фіскальному чеку ТОВ АТБ (м. Полтава) від 10.07.2021 вказана каструля на суму 166,60 грн. Тобто у зазначених чеках вказані товари, які не відносяться до ліків та продуктів харчування, тому вони не можуть братись до уваги. Що стосується відшкодування вартості експертизи, то відсутні документи про її вартість, надані експертною організацією. З цих підстав, цивільний відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог цивільного позивача.
Згідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Частиною 1 ст.128 КПК передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
При цьому, відповідно до ч. 5 вказаної норми процесуального закону, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України - юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа N 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 у день вчинення ним ДТП 09.07.2021 перебував у трудових відносинах з КП «Гадяч-Житло», а саме працював на посаді тракториста 4 кл. і виконував свої трудові обов'язки.
Таким чином, цивільну відповідальність за шкоду, завдану обвинуваченим ОСОБА_4 , несе юридична особа, з якою він перебуває у трудових відносинах - КП «Гадяч-Житло».
Батьками малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
За вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Суд вважає, що сам факт отримання малолітнім потерпілим ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, пов'язаними із значними пошкодженнями обличчя, внаслідок чого останній став дитиною з інвалідністю, є безумовним свідченням глибини та тривалості його моральних страждань, враховуючи те, що згідно з ч.1 ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер вчиненого злочину та його наслідки, глибину душевних страждань дитини через фізичний біль та страждання, як від перенесених операцій так і неможливість продовження активного способу життя, спілкування з однолітками, необхідність у подальшому у проведенні оперативних втручань з пластичної корекції обличчя.
Тому з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 в частині стягнення з відповідача КП «Гадяч-Житло» моральної шкоди підлягають до задоволення, але враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем, тобто у розмірі, який буде співмірним із заподіяною шкодою та наслідками, які наступили від злочину.
Законний представник потерпілого ОСОБА_7 просить стягнути з цивільного відповідача КП «Гадяч-Житло» на її користь матеріальну шкоду в сумі 82 531,38 грн, яка складається: з витрат на придбання медичних препаратів та устаткування - 45 800 грн, харчування під час перебування у медичних закладах -7 900 грн, витрат на поїздки до лікарень - 580 грн, матеріальних витрат за період з 06.06.2022 по 17.06.2022 на придбання ліків та витрат на обстеження, які становлять - 16 548,62 грн, витрат на проїзд - 4 398, 90 грн, інших витрат, пов'язаних з перебуванням у м. Києві - 7 303, 86 грн, вартість пошкодженого автомобіля в сумі 66 850 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положенням ч.5 ст.81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Зазначена норма передбачає загальні правила відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Разом з тим, для процесу відшкодування шкоди немає значення, чи була вона завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Правила відшкодування є однаковими для всіх випадків завдання шкоди здоров'ю.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
Позивачем суду надано виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого Дитячої клінічної лікарні №7 Печерського району м. Києва, згідно якого малолітній ОСОБА_6 перебував у стаціонарі з 17.07.2021 по 29.07.2021, де йому було проведено операцію та він приймав ряд ліків, а також призначено лікувальні рекомендації.
Також, надано виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого Дитячої клінічної лікарні №7 Печерського району м. Києва, згідно якого малолітній ОСОБА_6 перебував у стаціонарі з 06.06.2022 по 17.06.2022.
Позивачем ОСОБА_7 , на підтвердження витрат на лікування сина, поїздки до лікарень, витрати на харчування сина були надані ксерокопії чеків, рахунки фактури та інші розрахунки оплат, корінці квитків (т.1, а с. 65 - 93, т. 2 а.с. 216 - 239).
Суд, дослідивши зазначені докази, приходить до висновку, що вони є неналежними, оскільки не підтверджують, як необхідності понесення саме таких витрат, які значаться у рахунках та чеках, так і понесення їх саме позивачем, оскільки такі витрати мають бути доведені лікарняними призначеннями, довідками про їх придбання і рахунками про їх вартість.
Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на харчування потерпілого сина, суд вважає, що в цій частині вимоги позивача також не підлягають задоволенню, із-за відсутності належних доказів, оскільки з наданих позивачем чеків неможливо встановити, які продукти харчування були придбані саме для потерпілого ОСОБА_21 .
Ухвалою суду від 01.12.2021, у даному кримінальному провадженні, було призначено автотоварознавчу експертизу автомобіля марки «RENAULT» моделі «KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 для визначення пошкоджень, які автомобіль отримав під час ДТП та вартості його відновлювального ремонту. Проведення експертизи доручено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи».
Згідно звіту №1205, виконаного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «RENAULT» моделі «KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , станом на 09.07.2021, становить 66 850 грн.
Даний доказ є належним та допустимим, а тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 в цій частині підлягають до задоволення.
Цивільний позивач ОСОБА_7 просить стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_4 та цивільного відповідача КП «Гадяч-Житло» на її користь витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 36 000 грн, з яких 25 000 грн - гонорар, 2000 грн - вартість відряджень за два перших судових засідання, 9000 грн - вартість відряджень за шість інших судових засідань та витрати на проведення експертизи в сумі 4200 грн.
За змістом ч. 1 ст. 1190 ЦК солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.
Оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки з вини особи, яка, виконуючи трудові обов'язки, на відповідній правовій підставі керувала транспортним засобом, що перебував у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо особою, яка керувала транспортним засобом.
Таку правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 29 жовтня 2019 року у справі N 133/1041/17 (провадження N 51-2909км19).
Згідно ч.1, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з проведенням експертизи.
Відповідно до акту виконаних робіт ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» від 21.12.2021 (т.2 а.с. 155), ОСОБА_7 було сплачено 4200 грн за проведення незалежної оцінки з визначення матеріального збитку завданого пошкодженням автомобіля, які підлягають до стягнення з цивільного відповідача КП «Гадяч-Житло».
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_7 надала договір про надання професійної правничої допомоги № 20210719/1 від 19.07.2021, укладений між Адвокатським об'єднанням «Партнери» та ОСОБА_7 , в якому вказано, що розмір гонорару є фіксований - 25 000 грн, фактичні витрати щодо виконання Адвокатським об'єднанням зобов'язань за договором, у тому числі витрати на відрядження, не включаються у розмір гонорару та оплачуються клієнтом окремо, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання (т.1 а.с.59), додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги № 20210719/1 від 30.05.2022, згідно якої до розділу 4 договору внесені зміни, зокрема у п.4.4. вказано, що вартість одного відрядження до Гадяцького районного суду становить 1500 грн (т.2 а.с.240), ордер адвоката ОСОБА_8 (т.1 а.с.64), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.63), меморіальні ордери від 10.08.2021, 20.07.2021, 10.08.2021 про сплату гонорару на суму 25 000 грн.
Згідно журналів судових засідань адвокат ОСОБА_8 приймала безпосередню участь у судових засіданнях в Гадяцькому районному суді 21.10.2021, 01.12.2021, 30.05.2022, 13.09.2022, 27.09.2022, 30.11.2022, 31.01.2023, 28.02.2023, 08.05.2023, тому витрати понесені ОСОБА_7 на професійну правничу допомогу складають 38500 гривень (із розрахунку 25000 грн + 13500 грн (1500 грн х 9 судових засідань) = 38500), які також підлягають до стягнення з КП «Гадяч-Житло» на користь ОСОБА_7 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Згідно довідок Полтавського НДЕКЦ МВС України - витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні, складають 2231 гривня 06 коп., які, як було встановлено судом, не відшкодовані, а тому підлягають до стягнення з ОСОБА_4 на користь держави.
Питання речових доказів підлягає вирішенню, у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно ухвали слідчого судді Гадяцького районного суду від 14.07.2021 накладено арешт на колісний трактор марки МТЗ моделі 82.1 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , загальний легковий вантажопасажирський автомобіль марки «RENAULT» моделі «KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , причіп з саморозвантаженням марки 2 ПТС моделі 4,5 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який підлягає скасуванню, у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України.
Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Гадяч-Житло», ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Гадяч-Житло» на користь ОСОБА_7 матеріальні збитки в розмірі 66850 (шістдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень - вартість пошкодженого автомобіля, 4200 (чотири тисячі двісті) гривень - витрати на проведення експертизи, 38500 (тридцять вісім тисяч п'ятсот) гривень - витрати на правову допомогу, 500000 (п'ятсот тисяч) гривень - моральну шкоду.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 2231 гривня 06 коп.
Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Гадяцького районного суду від 14.07.2021, на колісний трактор марки МТЗ моделі 82.1 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , загальний легковий вантажопасажирський автомобіль марки «RENAULT» моделі «KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , причіп з саморозвантаженням марки 2 ПТС моделі 4,5 з реєстраційним номером НОМЕР_2 .
Речові докази: колісний трактор марки МТЗ моделі 82.1 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , загальний легковий вантажопасажирський автомобіль марки «RENAULT» моделі «KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , причіп з саморозвантаженням марки 2 ПТС моделі 4,5 з реєстраційним номером НОМЕР_2 - повернути та залишити власникам.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1