іменем України
Справа №377/337/23
Провадження №2/377/166/23
05 червня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
27 квітня 2023 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій, посилаючись на статтю 51 Конституції України, частину першу статті 24, статті 110-113 СК України, просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 106.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона з відповідачем перебуває у шлюбі, який зареєстрований 23 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 106. За час шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є те, що з січня 2023 року шлюбні відносини між нею та відповідачем фактично припинені через різні погляди на життя і сімейні стосунки. Вони не ведуть спільне господарство, спільний бюджет в них відсутній. За вказаних обставин збереження сім'ї та подальше спільне життя з відповідачем неможливе та суперечить її інтересам. Просила не надавати їм строк для примирення. Вказала, що спільна дитина після розірвання шлюбу залишається проживати разом з нею.
Ухвалою судді від 10 травня 2023 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 05 червня 2023 року.
Позивачка ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибула, про дату, часу і місце судового засідання повідомлена належним чином. У матеріалах справи знаходиться її клопотання, в якому вона просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності, також зазначив, що на час розірвання шлюбу син проживає разом з позивачкою, майновий спір відсутній.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 23 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 23 серпня 2014 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, про що 23 серпня 2014 року складено відповідний актовий запис за № 106. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_5 , дружині - ОСОБА_5 (а.с.6).
Під час шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є відповідач, матір'ю-позивачка, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, копія якого долучена до матеріалів справи ( а.с.7).
Як вбачається із змісту позовної заяви, підставою для розірвання шлюбу є те, що з січня 2023 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені через різні погляди на життя і сімейні стосунки, вони не ведуть спільне господарство, спільний бюджет у них відсутній. За вказаних обставин збереження сім'ї та подальше спільне життя позивачки з відповідачем неможливе і суперечить її інтересам. Спільна дитина сторін після розірвання шлюбу залишається проживати разом з позивачкою.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частиною другою статті 18, статтею 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливе.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки та відповідача.
Ураховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною другою статті 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається із змісту позовної заяви, дитина сторін син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишається проживати разом з позивачкою. Вказані обставини відповідач не заперечує. Крім того, у поданій до суду заяві відповідач зазначив про відсутність майнового спору з позивачкою ( а.с.22).
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У позовній заяві позивачка зазначила, що після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище ОСОБА_5 .
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ID квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 32528798800006801210 від 27 квітня 2023 року позивачка при поданні позову сплатила судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.1,2).
Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то на користь позивачки з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 536 гривень 80 копійок, інша частина судового збору, сплаченого позивачкою при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на її користь.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 106.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини ОСОБА_5 .
Головному Управлінню Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок, сплачений при поданні позову згідно з ID квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 32528798800006801210 від 27 квітня 2023 року, яка зберігається в матеріалах цивільної справи №377/337/23 (провадження №2/377/166/23).
Стягнути з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536 гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 05 червня 2023 року.
Суддя Н. С. Бабич