Справа № 372/2497/23
Провадження 1-кс-718/23
ухвала
Іменем України
06 червня 2023 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трипілля, Обухівського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 08.04.2022 Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 12.07.2022 Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
05.06.2023 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Відповідно до наданих суду матеріалів, у квітні 2023 року близько 09 години 00 хвилин, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території подвір'я, що находиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», із подальшим продовженням строку дії, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом пошкодження віконної рами, проник до будинку, який розташований на території даного подвір'я, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: бензопилу ланцюгову марки «DNIPROM» модель «DSG-45H», вартістю 4343,40 гривень (чотири тисячі триста дев'яносто чотири гривень 40 копійок).
Після чого ОСОБА_6 залишив місце скоєння злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на суму 4343,40 гривень (чотири тисячі триста дев'яносто чотири гривень 40 копійок).
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квітні 2023 року близько 09 години 00 хвилин, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, повернувся на територію подвір'я, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», із подальшим продовженням строку дії, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом пошкодження віконної рами, проник до будинку, який розташований на території даного подвір'я, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: велосипед марки «ТОТЕМ» вартістю 3166,67 гривень (три тисячі сто шістдесят шість гривень 67 копійок).
Після чого ОСОБА_6 залишив місце скоєння злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на суму 3166,67 гривень (три тисячі сто шістдесят шість гривень 67 копійок).
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
02 травня 2023 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111230001105.
31.05.2023 письмове повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України вручено його матері ОСОБА_8 , оскільки встановити місце знаходження ОСОБА_6 не представилось за можливе
Обґрунтованість підозри підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ніким не ос порена, а також узгоджується із наданими слідчому суді доказами, а саме: - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2023; протоколом огляду місця події від 23.04.2023; протоколом допиту потерпілого від 03.05.2023; протоколом пред'явлення речей для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_7 та довідкою до протоколу від 03.05.2023; протоколом огляду за участю потерпілого ОСОБА_7 від 03.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.05.2023; протоколом отримання речей та документів від свідка ОСОБА_9 від 02.05.2023; висновком експерта судової товарознавчої експертизи від 16.05.2023; протоколом (додатковим) допиту свідка ОСОБА_9 від 13.05.2023; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання заперечив просив обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечив, посилаючись на необґрунтованість клопотання, не підтвердження ризиків, недопустимість доказів.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.
Оцінюючи доводи, що підозрюваний необґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів, зокрема витягу з кримінального провадження, протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколу огляду місця події, протоколу допиту потерпілого, повідомлення про підозру, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний міг перебувати у час скоєння злочину на місці його вчинення, стороною захисту не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.
За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від суду та прокурора з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) та (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдова) слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_6 скоїв тяжкі злочини, за які передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі та у подальшому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може ухилятись від суду та органів досудового розслідування.
Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного та систематичність вчинення ним кримінальних правопорушень, дозволяє обґрунтовано припускати, що в разі визнання його винним у вчиненні злочину буде призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, без можливості застосування норм Закону про кримінальну відповідальність, які дозволяють особу від його відбування, усвідомлення чого може спонукати підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та у подальшому суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а тому незаконний вплив з боку підозрюваного на учасників кримінального провадження може призвести до зміни їх показів та перешкодити кримінальному провадженню таким чином, існують підстави вважати, що ОСОБА_6 може залякувати або вчиняти інші протиправні дії відносно потерпілого та свідків, спрямовані до їхньої відмови в подальшому давати показання стосовно обставин вчинених злочинів чи спотворення об'єктивної істини. Таким чином, вказана обставина свідчить про необхідність запобігання ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний вже притягувався до кримінальної відповідальності, що підкреслює небажання останнього ставати на шлях виправлення.
Окрім того, зважаючи на наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризиків, вважаю, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , окрім як застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має місця роботи, офіційних джерел доходу, неодружений, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків, а також те, що санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Крім того, вважаю неможливим обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.
Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, оскільки під впливом розуміння інкримінованого йому правопорушення ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування. Також у судовому засіданні підозрюваний підтвердив відсутність офіційного джерела доходів протягом тривалого часу, наявність попередньої судимості, невиконання умов попереднього вироку, а також періодичну відсутність за адресою реєстрації, іноді проживання за іншими неконкретизованими адресами.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та може уникати явки до органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.
До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.
Тому застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний ОСОБА_6 на час досудового розслідування.
За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, відсутність місця роботи та джерела доходів, а також розмір заподіяної шкоди, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що вказаний розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов'язки.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трипілля Обухівського району Київської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання.
Строк дії ухвали - до 04 серпня 2023 року включно.
Визначити розмір застави у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 грн. (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; банк отримувача Держказначейська служба України, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 04 серпня 2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;
- не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування із потерпілим, свідками по вказаному кримінальному провадженню, а також з особами, які брали участь в якості понятих та свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 серпня 2023 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1