Справа № 368/347/23
Провадження № 2/368/296/23
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"02" червня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючий - суддя Закаблук О.В.
При секретарі судового засідання - Балацька В.В.
- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кагарлицький земельно - кадастровий центр», про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов'язання звільнити приміщення, суд, -
29.03.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Кагарлицький земельно - кадастровий центр», - про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов'язання звільнити приміщення, в прохальній частині якої позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 власністю, а саме нежитловим приміщенням загальною площею 42 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно- кадастровий центр» звільнити нежитлове приміщення загальною площею 42 кв. м., що знаходиться АДРЕСА_1 .
2. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр», код ЄДРПОУ 35433000 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:
- ОСОБА_1 (далі - Позивач) є власником 1/3 частини нежитлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Також власниками інших 2/3 частин вказаного вище нежитлового є, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
03.01.2008 р. між Позивачем, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» (далі - Відповідач) було укладено договір № 2 оренди нежитлового приміщення загальною площею 42 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 (далі-Договір).
Відповідно до п. 4.1. Договору строк оренди складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом прийому-передачі.
В день укладання Договору, тобто 03.01.2008 р. сторонами було також підписано акт прийому-передачі в оренду нежитлових приміщень, відповідно до якого Позивач, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передали, а Відповідач прийняв в тимчасове користування частину приміщення площею 42 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 .
Отже, строк оренди за п. 4.1. Договору почав рахуватись з 03.01.2008 р. та мав закінчитись 03.01.2009 р. Проте, в силу положень ст. 764 Цивільного кодексу України, у зв'язку з відсутністю заперечень наймодавців, після закінчення строку оренди Договір поновлювався на новий строк.
Відповідно до п. 5.1. Договору розмір орендної плати складає 420 гривень за І (один) місяць.
Відповідно до п. 5.2. Договору орендна плата сплачується в готівковому порядку кожному з Орендодавців рівними частинами наперед не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця.
Відповідно до п. 7.1. Договору Орендар, тобто Відповідач, зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.
Проте, в порушення положень п. 5.1., п. 5.2., п. 7.1. Договору Відповідач не належним чином не виконує взяти на себе за Договором зобов'язання щодо своєчасного та повному обсязі сплати орендної плати, зокрема:
- в порушення п. 5.2. Договору Відповідач сплатив орендну плату за 2019 рік в сумі 1352,40 гривень лише 14.11.2019 р., тобто з порушенням строків встановлених Договором (не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця).
В порушення п. 5.2. Договору Відповідач сплатив орендну плату за 2020 рік в сумі 1352,40 гривень лише 18.09.2020 р., тобто з порушенням строків встановлених Договором (не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця).
В порушення п. 5.2. Договору Відповідач сплатив орендну плату за 2021 рік в сумі 338,10 гривень лише 29.03.2021 р., в сумі 676,20 гривень лише 11.01.2021 р., в сумі 338,10 гривень лише 29.12.2021 р., тобто з порушенням строків встановлених Договором (не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця).
Крім цього, Відповідачем в порушення п. 5.2. Договору було сплачено орендну плату не в готівковому порядку, - на банківський рахунок Позивача.
Отже, всупереч положенням вищевказаного Договору оренди, у 2019 - 2021 роках Відповідач несвоєчасно та не в увстановленому порядку сплачував орендну плату за користування нежитловим приміщенням, що на думку Позивача є підставою для розірвання укладеного з Відповідачем договору оренди нежитлового приміщення.
У зв'язку з чим, Позивач звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом про розірвання договору № 2 оренди нежитлового приміщення від 03.01.2008 р.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 12.12.2022 р. у справі №368/793/22 позов задоволено та розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 2 від 03.01.2008р., укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» нежитлового приміщення загальною площею 42 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 .
Позивач неодноразово зверталась до директора Відповідача ОСОБА_4 з вимогою звільнити приміщення, окрім того, - Позивачем було направлено на адресу директора Відповідача ОСОБА_4 копію рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 12.12.2022 р.
Однак, Відповідач та директор, - ОСОБА_4 ігнорують законні вимоги Позивача та під різними приводами не звільняють приміщення.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним, права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97, - закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За вимогами статті 391 ЦК України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі N 918/317/17.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред 'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції У країни, ст. ст. 15, 16, 317, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174 - 175 Цивільного процесуального кодексу України, - позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого задовольнити позовні вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.
29.03.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/347/23, провадження № 2/368/293/23.
31.03.2023 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про залишення без руху позовної заяви та надано позивачеві строк для усунення недоліків, допущених при поданні позовної заяви.
13.04.2023 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 26.04.2023 року.
26.04.2023 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 10.05.2023 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 10.05.2023 року, позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - з'явився її представник, - адвокат Клапчук Ф.П.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 10.05.2023 року, представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Клапчук Ф.П. позовні вимоги підтримав, вважав за можливе провести підготовче судове засідання у відсутності представника відповідача, та вважав за можливе по результатах проведеного підготовчого судового засідання закрити підготовче провадження та призначити справу до слухання по суті.
Інших клопотань не заявляв.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 10.05.2023 року, представник відповідача по справі, - ТОВ «Кагарлицький земельно - кадастровий центр», - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Відповідач не надіслав на адресу відзив на позовну заяву в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження у справі, не надіслав на адресу суду письмових заяв про слухання справи у відсутності його представника, чи про відкладення слухання справи, відповідно, неявку представника ідповідача в підготовче судове засідання, яке відбулося 10.05.2023 року, суд визнав як неповажну, та, відповідно, - таку, яка не перешкоджала проведенню підготовчого судового засідання.
10.05.2023 року Кагарлицьким районним судом Київської області проведено підготовче судове засідання за участі представника позивача, без участі позивачки та представника відповідача, по результатах якого на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 год. 00 хв. 22.05.2021 року.
22.05.2023 року проведення судового засідання відкладено на 13 год. 00 хв. 02.06.2023 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.
В основне судове засідання, яке відбулося 02.06.2023 року, позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява - клопотання представника позивачки, - адвоката Клапчука Ф.П., в якій він просить суд слухати справу без участі його та його довірительки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить їх задовольнити, в разі неявки представника відповідача, повідомленого судом належним чином про день, час та місце слухання справи, - не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, та, відповідно, - не заперечує проти винесення заочного розгляду справи.
В основне судове засідання, яке відбулося 02.06.2023 року, представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Клапчук Ф.П. не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява - клопотання представника позивачки, - адвоката Клапчука Ф.П., в якій він просить суд слухати справу без участі його та його довірительки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить їх задовольнити, в разі неявки представника відповідача, повідомленого судом належним чином про день, час та місце слухання справи, - не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, та, відповідно, - не заперечує проти винесення заочного розгляду справи.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 10.05.2023 року, представник відповідача по справі, - ТОВ «Кагарлицький земельно - кадастровий центр», - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач не надіслав на адресу суду письмової заяви про відкладення слухання справи, чи про слухання справи у його відсутність, відповідно, неявку відповідача в судове засідання суд визнав такою, яка не є поважною, та, відповідно, такою, - яка не перешкоджає розгляду справи по суті, та є підставою для винесення судом заочного рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення заочного рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Що стосується винесення заочного рішення, то, відповідно, враховуючи вищевикладені обставини судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі Глави 11 ЦПК - «Заочний розгляд справи».
Згідно ст. 280 ЦПК України, - умови заочного розгляду справи:
1 Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
- відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
- відповідач не подав відзив;
- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з позиції представника позивача, яка висловлена в письмовій заяві, направленій на адресу суду, - позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, та, відповідно, винесення заочного рішення.
Представник відповідача, - ТОВ «Кагарлицький земельно - кадастровий центр», - будучи повідомленим належним чином про день, час та місце слухання справи, - в судове засідання не з'явився 4 (чотири) рази поспіль.
Відповідач не надіслав на адресу суду письмову заяву про неможливість прибуття в судове засідання його представниа, не повідомив про причини неявки представника, не надіслав заяву про відкладення слухання справи, не подав відзив на позовну заяву в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження у справі, не надіслав заяви про слухання справи у відсутності його представника, відповідно, - неявку представника відповідача в судове засідання, яке відбулося 02.06.2023 року, - суд визнає як таку, яка є неповажною, та такою, яка не перешкоджає розгляду справи по суті без участі представника відповідача, - з винесенням заочного рішення.
Згідно ст. 281 ЦПК України, - порядок заочного розгляду справи:
1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ст. 282 ЦПК України, - форма і зміст заочного рішення:
1. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Згідно ст. 283 ЦПК України, - повідомлення про заочне рішення:
1. Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, вручення судового рішення:
- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Підсудність.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, - пред «вляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як вбачається з матеріалів справи, - (позовна заява та додатки, - письмові доази). - спрі в даній справі виник сприводу нерухомого майна, - нежитлового приміщення, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно, враховуючи місце розташування нерухомого майна, сприводу якого виник спір, та положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду загальної юрисдикції першої інстанції, так як в даному випадку має місце виключна підсудність.
Сторони по справі:
- позивачем по даній справі є фізична особа особа, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка місто Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 17 грудня 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачем по даній справі є юридична особа, - ТОВ «Кагарлицький земельно - кадастровий центр», 09200, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 20а, р/р НОМЕР_3 , МФО 300614, КОД ЄДРПОУ 35433000.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права:
- Позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частини нежитлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Вищевказаний факт підтверджується:
- Договором купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22.12.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Кулініченком М.Г., та зареєстровано в реєстрі за № 2826;
- Витягом з Державного реєстру правочинів № 5005618 від 22.11.2007 року;
- Витягом «Про реєстрацію права власності на нерухоме майно» серії ССТ № 089922, яке видано 24.12.2007 року Кагарлицьким бюро технічної інвентаризації, номер витягу 24.12.2007 року.
Також власниками інших 2/3 частин вказаного вище нежитлового є фізичні особи, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
03.01.2008 р. між Позивачем, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» (далі - Відповідач) було укладено договір № 2 оренди нежитлового приміщення загальною площею 42 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 (далі-Договір).
Відповідно до п. 4.1. Договору строк оренди складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом прийому-передачі.
В день укладання Договору, тобто 03.01.2008 р. сторонами було також підписано акт прийому-передачі в оренду нежитлових приміщень, відповідно до якого Позивач, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передали, а Відповідач прийняв в тимчасове користування частину приміщення площею 42 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 .
Отже, строк оренди за п. 4.1. Договору почав рахуватись з 03.01.2008 р. та мав закінчитись 03.01.2009 р. Проте, в силу положень ст. 764 Цивільного кодексу України, у зв'язку з відсутністю заперечень наймодавців, після закінчення строку оренди Договір поновлювався на новий строк.
Відповідно до п. 5.1. Договору розмір орендної плати складає 420 гривень за І (один) місяць.
Відповідно до п. 5.2. Договору орендна плата сплачується в готівковому порядку кожному з Орендодавців рівними частинами наперед не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця.
Відповідно до п. 7.1. Договору Орендар, тобто Відповідач, зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.
Проте, в порушення положень п. 5.1., п. 5.2., п. 7.1. Договору Відповідач не належним чином не виконує взяти на себе за Договором зобов'язання щодо своєчасного та повному обсязі сплати орендної плати, зокрема:
- в порушення п. 5.2. Договору Відповідач сплатив орендну плату за 2019 рік в сумі 1352,40 гривень лише 14.11.2019 р., тобто з порушенням строків встановлених Договором (не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця).
В порушення п. 5.2. Договору Відповідач сплатив орендну плату за 2020 рік в сумі 1352,40 гривень лише 18.09.2020 р., тобто з порушенням строків встановлених Договором (не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця).
В порушення п. 5.2. Договору Відповідач сплатив орендну плату за 2021 рік в сумі 338,10 гривень лише 29.03.2021 р., в сумі 676,20 гривень лише 11.01.2021 р., в сумі 338,10 гривень лише 29.12.2021 р., тобто з порушенням строків встановлених Договором (не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця).
Крім цього, Відповідачем в порушення п. 5.2. Договору було сплачено орендну плату не в готівковому порядку, - на банківський рахунок Позивача.
Отже, всупереч положенням вищевказаного Договору оренди, у 2019 - 2021 роках Відповідач несвоєчасно та не в увстановленому порядку сплачував орендну плату за користування нежитловим приміщенням, що на думку Позивача є підставою для розірвання укладеного з Відповідачем договору оренди нежитлового приміщення.
У зв'язку з чим, Позивач звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом про розірвання договору № 2 оренди нежитлового приміщення від 03.01.2008 р.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 12.12.2022 р. у справі №368/793/22 позов задоволено та розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 2 від 03.01.2008р., укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» нежитлового приміщення загальною площею 42 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 .
Вищевказане рішення суду набрало законної сили 12.01.2023 року.
Позивач неодноразово зверталась до директора Відповідача ОСОБА_4 з вимогою звільнити приміщення, окрім того, - Позивачем було направлено на адресу директора Відповідача ОСОБА_4 копію рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 12.12.2022 р.
Однак, Відповідач та директор, - ОСОБА_4 ігнорують законні вимоги Позивача та під різними приводами не звільняють приміщення, - що є порушення законних прав та інтересів позивачки, - з огляду на наступні норми права:
- згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
- згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
- згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
- згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97,, - закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
- згідно ст. 391 ЦК України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі N 918/317/17.
- згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
- згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
- згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно, - судом встановлено, що має місце порушення відповідачем законних прав та інтересів позивачки (права власності позивачки), яке повинно бути захищене в судовомиу порядку, - шляхом винесення судового рішення.
Судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.
В матеріалах справи міститься квитанція 9299 - 5361 - 7935 - 5474 від 15.03.2023 року, з якої вбачається, що позивачкою ОСОБА_1 при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 992 (дев'ятьсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
В матеріалах справи міститься платіжна інструкція 0.0.2944788661.1 від 12.04.2023 року, з якої вбачається, що позивачкою ОСОБА_1 було доплачено судовий збір в розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 20 коп. судового збору.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, - позивачкою ОСОБА_1 при подачі позовної заяви було сплачено кошти в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору, - що становлять судові витрати, понесені позивачкою ОСОБА_1 при розгляді даної справи.
Доказів на підтвердження інших судових витрат, - позивачкою ОСОБА_1 , - до суду не подано.
Відповідно, враховуючи вищевикладені норми процесуального права, що стосуються розподілу судових витрат, та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що судові витрати слід стягнути з відповідача ТОВ «Кагарлицький земельно - кадастровий центр», - на користь позивачки, - ОСОБА_1 .
Відповідно, суд з урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 264 ЦПК України приходить до наступного висновку:
- обставини, якими обґрунтовувала позовну заяву позивачка ОСОБА_1 , - мали місце, так як підтвердилися в судовому засіданні належними та допустимими доказами;
- із встановлених обставин випливають відносини права власності, які регулюються нормами Конституції України, та нормами ЦК України;
- до встановлених правовідносин підлягають до застосування, зокрема, наступні норми права, - ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі N 918/317/17;
- зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, позов підлягає до задоволення;
- судові витрати, понесені позивачкою при розгляду даної справи, - слід стягнути з відповідача на користь позивачки;
- підстав до допущення судового рішення до негайного виконання на підставі положень ст. 367 ЦПК України, - судом не вбачаються;
- заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 918/317/17, ч. 1 ст. 30, ст.ст. 133, 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кагарлицький земельно - кадастровий центр», - про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов'язання звільнити приміщення, - задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні фізичною особою, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою місто Кагарлик Київської області, громадянкою України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 17 грудня 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), її власністю, а саме, - нежитловим приміщенням загальною площею 42 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - шляхом:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно- кадастровий центр», (09200, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 20а, р/р НОМЕР_3 , МФО 300614, КОД ЄДРПОУ 35433000), не пізніше, як через 1 (один) місяць з моменту вступу даного рішення в законну силу, - звільнити нежитлове приміщення загальною площею 42 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно- кадастровий центр», (09200, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 20а, р/р НОМЕР_3 , МФО 300614, КОД ЄДРПОУ 35433000), на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Кагарлик Київської області, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 17 грудня 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), кошти в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп., - судових витрат, понесених позивачкою ОСОБА_1 , - сплаченого судового збору при подачі позовної заяви.
Рішення може бути оскаржене на умовах та в порядку, який передбачено ст. 284 ЦПК України.
Згідно ст. 284 ЦПК України:
- заочне рішення може буте переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
- заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
- строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На підставі ч. 5 ст. 272 ЦПК України надіслати копію даного рішення сторонам по справі протягом двох днів з дня його складення.
Суддя: Закаблук О.В.