Справа № 364/213/23
Провадження № 2/364/92/23
05.06.2023 , Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в смт Володарка, справу за позовом
ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: № тел. НОМЕР_2 )
представниця позивачки: Патківська Олена Валентинівна
( адвокат, діє на підставі ордера серії АІ № 1370901, свідоцтво серії КС № 5273/10, поштова адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв'язку: № тел. НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , № тел.: НОМЕР_5 )
про розірвання шлюбу,
28.03.2023 представниця позивачки звернулася до суду з названим позовом у якому зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.01.2021 уклали шлюб. У шлюбі в подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина проживає разом з матір'ю. Стосунки у позивачки з чоловіком розладналися, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен з сторін живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування. Сімейно-шлюбні стосунки припинили з березня 2022 року, не ведуть спільного господарства та проживають окремо.
Представниця позивачки, посилаючись на викладені обставини та на ст. ст. 105, 110 СК України, просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29.01.2021 Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), актовий запис № 111. Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище набуте у шлюбі.
Ухвалою від 03.04.2023 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судовий розгляд справи по суті призначено на 02.05.2023.
02.05.2023 судовий розгляд справи було відкладено на 05.06.2023 на 08:30, оскільки відповідач у справі не повідомлений судом про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду справи. Поштове відправлення направлене на адресу зазначену у позові повернулося без вручення, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» ( а.с. 22).
Станом на 05.06.2023 позивачка та її представниця, відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження та про розгляд справи судом у спрощеному провадженні без їх виклику. Позивачка повідомила суд, що їй відомо про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду справи ( а.с. 17, 18, 26). Відповідач про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду справи повідомлений шляхом надсилання на його номер телефону смс-повідомлень ( а.с. 21, 24).
Сторонам роз'яснено їх права передбачені ст. 278 ЦПК України, щодо порядку та строків подання відзиву, заперечень тощо.
Станом на час розгляду справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін до суду не надходило.
З огляду на зазначене суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проходить за відсутності учасників справи.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, взявши до уваги позицію позивачки викладену у позові, за відсутності відзиву, оскільки відповідач своїм правом про заперечення проти позову не скористався, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 29 січня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) зроблено актовий запис № 111 ( а.с. 8).
Подружжя має спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 9). Причиною розірвання шлюбу стала відсутність у подружжя спільних інтересів та різні погляди на життя, сімейні відносини та обов'язки. Шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, починаючи з березня 2022 року. Дитина проживає разом з матір'ю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступних міркувань.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Ст. 112 ч. 2 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Взявши до уваги викладене, обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, суд вважає, що позов слід задовольнити, оскільки добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача проти розірвання шлюбу, ту обставину, що подружжя проживає окремо з березня 2022 року, небажання сторін на примирення, суд вважає що причини, що спонукають ОСОБА_1 наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам як чоловіка так і дружини.
Вирішуючи питання судових витрат, які в цій справі складаються з судового збору, суд виходить з наступного. Пунктом 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Позивачка при зверненні до суду сплатила судові витрати у виді судового збору у розмірі - 1073,60 гривень, отже з відповідача на користь позивачки стягуються судові витрати у розмірі судового збору, визначеного державою для розгляду справ даної категорії, що складає - 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 141, 247, 258, 263, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований 29.01.2021 Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) , актовий запис № 111- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, у виді сплаченого судового збору у розмірі - 1073,60 гривень.
Рішення суду після набрання законної сили надіслати до Володарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ( 09301, Київська область, Білоцерківського району, смт Володарка, площа Миру, 2) (за місцем ухвалення рішення ) - для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Київського апеляційного суду.
Суддя Г. Л. Моргун