Справа № 161/7617/23
Провадження № 1-кп/161/894/23
м. Луцьк 06 червня 2023 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022030580002505, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Забороль Луцького району Волинської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого на посаді охоронця ВНУ ім. Лесі Українки, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -
Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 10.12.2022 о 08 годині 24 хвилини, у м. Луцьку, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21063», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись ним у напрямку до вулиці Стрілецької автодороги вулиці Василя Мойсея, при наближенні до пішохідного переходу, який знаходиться навпроти будинку №2, рух по якому регулюється світлофором, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив безпечність, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, при поданні світлофором сигналу, що забороняє рух, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», при виявленні на пішохідному переході пішоходів, які рухалися справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати їм дорогу, у результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
Унаслідок порушення Правил дорожнього руху водій ОСОБА_7 спричинив пішоходу ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритого відламкового перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням, який відповідно до висновку експерта №07 від 06.01.2023 належить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, по скільки для загоєння перелому необхідний час більше 21-ї доби.
У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
п. 2.3. б) Для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
п. 8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;
п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як необережні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
06 червня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, а також погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченим, який беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, добровільно відшкодував витрати понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого, відшкодував потерпілому всі матеріальні і моральні збитки в повному обсязі та повністю примирився з ним. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Також в угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Так, згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Судом в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, а потерпілий ОСОБА_6 розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України. Суд переконався, що укладення угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердив про його примирення з потерпілим, просив затвердити угоду та вказав, що погоджується на призначення узгодженого сторонами угоди покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечив щодо затвердження вказаної угоди про примирення.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що завдані йому збитки обвинуваченим відшкодовані, вказав про примирення з обвинуваченим та просив затвердити угоду про примирення.
В судовому засіданні прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 заперечила щодо затвердження вказаної угоди про примирення.
Разом з цим, судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 65, 69 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості та примирення між сторонами угоди.
Таким чином, суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами угоди міри покарання.
Речові докази, згідно ст. 100 КПК України, відповідно, повернути за належністю законному володільцю, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати, згідно ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, - скасувати.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 471, 474, 475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення від 06.06.2023 у кримінальному провадженні №12022030580002505, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 - затвердити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Речові докази:
-автомобіль марки «ВАЗ-21063», р.н.з. НОМЕР_1 - повернути за належністю законному володільцю;
-диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 3 020 (три тисячі двадцять) грн. 48 коп. судових витрат за проведення інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/103-23/88-ІТ.
Арешт майна, згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.12.2022 - скасувати.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортним засобом застосовані щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити до набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1