Номер провадження: 11-кп/813/1476/23
Справа № 521/5838/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023231030000094 від 15 січня 2023 року, -
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року було задоволено клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_9 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України продовжений строк тримання під вартою в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» на 60 днів до 07 липня 2023 року включно.
Розмір застави визначений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Одеси від 17 січня 2023 року - залишений без змін.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що суд в оскарженій ухвалі формально зазначив про те, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, проте свої висновки взагалі не обґрунтував жодними доказами.
Обвинувачений зазначив, що не має наміру переховуватись від суду, оскільки все своє життя він проживає у м.Херсон, в якому має власне житло, проживає разом з матір'ю, двоюрідною сестрою та рідною тіткою.
Крім того вказав, що його незадовільний матеріальний стан не дозволить йому переховуватись тривалий час, а отже наявні підстави для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 до апеляційного суду не з'явилась, проте надіслала заяву, в якій просила провести судове засідання без її участі та зазначила, що підтримує апеляційну скаргу свого підзахисного.
Частиною 4 ст.422-1 КПК України передбачено, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржену ухвалу без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_11 , апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви апеляційного суду
Частиною 1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Абзацом 2 ч.2 ст.392 КПК України передбачено, що ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів провадження на розгляді в Малиновському районному суді м. Одеси знаходиться кримінальне провадженні, внесене до ЄРДР за №12023231030000094 від 15 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Абзацом 2 ч.3 ст.407 КПК України передбачено, що постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Виходячи з положень п.24) ч.1 ст.3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
Також, зважаючи на те, що приписами ст.23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом першої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку статтями 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст.331 КПК України.
Тобто, апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення по суті, оскільки, окрім як дослідивши обвинувальний акт, оскаржену ухвалу суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу та копії журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких інших доказів.
Окрім того, відповідно до п.13) ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду апеляційного суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_7 вже пред'явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли остання перебувала у процесуальному статусі підозрюваного.
За таких обставин апеляційний суд не переглядає обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
Оскарженою ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року ОСОБА_7 був продовжений строк тримання піж вартою до 07 липня 2023 року включно, оскільки суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1), 3) та 5) ч.1 ст.177 КПК України.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, на теперішній час у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023231030000094 не були здійсненні всі дії, що передбачені процедурою судового розгляду для повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи, зокрема суд має допитати потерпілих, свідків та безпосередньо дослідити всі докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Разом з тим, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який, у разі доведеності вини, йому може бути призначено реальне покарання у виді позбавлення волі.
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Апеляційний суд враховує, що до затримання обвинувачений ОСОБА_7 фактично мешкав в м. Херсон, який на теперішній час є прифронтовим містом, він не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, не має утриманців та постійного джерела доходу.
Крім того існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які ще не були допитані судом під час судового розгляду, а положеннями ч.4 ст.95 КПК України встановлено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Вказана обставина може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи.
Крім того апеляційний суд вважає, що продовжує існувати ризик передбачений п.5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що перебуваючи на свободі ОСОБА_7 може продовжувати вчиняти нові злочини, оскільки він вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину.
Апеляційний суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку про те, що на даному етапі судового розгляду лише винятковий запобіжний захід у тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , дозволить під час судового розгляду контролювати його місце перебування та запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1), 3) та 5) ч.1 ст.177 КПК України, які на теперішній час реально продовжують існувати.
Апеляційний суд зазначає про те, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не містить обґрунтованих та переконливих доводів про можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 197, 199, 376, 404, 405, 406, 407, 419, 422-1, 532 КПК, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року, якою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України продовжений строк тримання під вартою в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» на 60 днів до 07 липня 2023 року включно - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4