Справа №750/6647/23
Провадження №1-кп/750/356/23
06 червня 2023 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023270340000410 від 06.02.2023 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, зі слів працює робітником в ЗЗСО №31 (Гімназія №31 гуманітарно-естетичного профілю), неодруженого, на утриманні має доньку ОСОБА_5 , 2022 р. народження, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
ОСОБА_4 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та ст. 1 Закону України «Про борону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991, на території України введено воєнний стан та діє особливий період, 05.01.2023 отримав під свій особистий підпис повістку, за якою мав з'явитися 08.01.2023 о 17 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації.
В подальшому, ОСОБА_4 з метою ухилення від призову за мобілізацією, на особливий період, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, до ІНФОРМАЦІЯ_3 на дату та час, вказані у повістці, а саме 08.01.2023 о 17 год. 00 хв., не з'явився, не маючи на те поважних причин, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням за ст. 336 КК України визнав повністю та у повному обсязі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодившись з часом, місцем, мотивом, метою, наслідками та всіма іншими обставинами щодо вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення, котрі були встановлені та вказані правильно, і всі ці обставини він визнає повністю. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, свідчення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, а також те, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого, кваліфікація дій обвинуваченого, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ніким не оспорюються, суд знаходить, що обвинувачення знайшло своє підтвердження в повному обсязі.
Суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_4 , а його дії вірно кваліфікованими за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, наявність утриманця - малолітньої дитини, стан здоров'я, наявність постійних місць проживання та роботи, позитивну характеристику з місця проживання, відсутність попередніх притягнень до адміністративної та кримінальної відповідальності, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обставин, які б обтяжували покарання, у зв'язку з чим доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 можливо призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції статті закону, якою передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, разом з тим, приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини, вважає, що ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тобто його припустимо звільнити від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхіднім і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження в тому числі і запобіжні заходи не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1