Справа № 758/7390/22
Категорія 43
05 червня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Будзан Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання Якимчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.
В ході розгляду справи судом встановлено, що розгляд даного спору не підлягає в порядку цивільного судочинства. Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. При цьому, в матеріалах справи міститься заява від представника позивача про розгляд справи у його відсутності.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути питання про закриття провадження у справі на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
При цьому, згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) (ч. 6 ст. 2 вказаного Закону).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження№11-669апп18), з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених додержавної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження №14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі №820/5761/15 (провадження №11-750апп18) та вказала, що дана категорія спорів підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 березня 2019 року у справі №723/18/17 та у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №705/1664/17, оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Аналогічні правові висновки зроблено у постановах Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 409/932/19 та від 16 грудня 2020 року у справі №185/10751/18, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.
Отже, спір з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству оборони України, яке є суб'єктом владних повноважень, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що Військова академія (м. Одеса) підпорядкована Міністерству оборони України, яке є суб'єктом владних повноважень, тому заявлені позовні вимоги про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних із утриманням у таких вищих навчальних закладах підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому наявні підстави для закриття провадження у даній справі, оскільки, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, 352-354 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, - закрити.
Роз'яснити представнику позивача - Військової академії (м. Одеса) право на звернення із відповідними вимогами в порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду згідно зі встановленими КАС України правилами предметної та територіальної юрисдикції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Леся БУДЗАН