печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20048/23-к
25 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні №12021000000000411 від 18.03.2021 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
17.05.2023 захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному у кримінальному провадженні №12021000000000411 від 18.03.2021 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід інший запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою.
Мотивуючи означене клопотання захисник вказує, що заявлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення при застосуванні запобіжного заходу є необґрунтованими та зі спливом часу зменшилися, окрім того не доведено факт того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки підозрюваної, а також враховуючи стан здоров'я, просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що не суперечитиме КПК України та практиці ЄСПЛ, оскільки саме даний запобіжний захід дасть можливість уникнути встановлених судом ризикам та забезпечить виконання покладених процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на те, що воно невмотивоване та безпідставне, оскільки обставини, які були на момент застосування вказаного запобіжного заходу продовжують існувати, а відтак застосований запобіжний захід не втратив свою актуальність, враховуючи при цьому, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України наявні в кримінальному провадженні та даний злочин є особливо тяжким вчиненим у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Вивчивши клопотання, долучені учасниками провадження письмові докази, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 201 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід, його захиснику гарантується право на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021000000000411 від 18.03.2021 за ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
28.02.2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
28.06.2022 року відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України останньому було повідомлено про підозру за фактом керівництва структурною частиною злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, незаконного придбання, зберігання, перевезення, з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, вчиненому повторно, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
29.06.2022 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався.
13.12.2022 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування продовжено до 28.06.2023 року.
14.02.2023 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному було продовжено до 14.04.2023 включно.
07.04.2023 останньому було повідомлено про зміну підозри та повідомлення про нову.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2023 строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено до 09.06.2023.
Враховуючи дату звернення з даним клопотанням та процесуальний статус особи заявника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у захисника підозрюваного у кримінальному провадженні №12021000000000411 від 18.03.2021 права на звернення до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 201 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, які чітко викладені в клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу та у відповідній ухвалі слідчого судді та, що також встановлено під час судового розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного ОСОБА_4 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою ЄСПЛ (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує положення, які передбачені КПК, вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, проте таких доводів сторона обвинувачення слідчому судді не навела.
Разом з цим, судовим розглядом встановлено, що ризики, які були встановлені на момент застосування та продовження дії запобіжного заходу не втратили свою актуальність та продовжують існувати, що свідчить про актуальність заявлених ризиків відповідно до статті 177 КПК України.
Слід відмітити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та одночасно такий запобіжний захід повинен бути обраний пропорційно до наявних ризиків та в світлі фактичних обставин справи, задля недопущення порушень прав особи підозрюваного та меті, яку переслідує кримінальне провадження.
Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, слідчий суддя оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків, наявність сім'ї, наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей; роль підозрюваного у злочинній організації, діяльність якої спрямована на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут наркотичних засобів та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 22, 26, 177, 178, 179, 182, 183, 201, 205, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні №12021000000000411 від 18.03.2021 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1