печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16295/23-к
04 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000000005 від 04.01.2023, -
25.04.2023 прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на:
- транспортний засіб «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_1 (номер кузова: НОМЕР_2 ).
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 04.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000005 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з грудня 2020 року по теперішній час на території України організована група осіб, у склад якої увійшов ОСОБА_4 та інші особи, незаконно заволоділи транспортними засобами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зокрема: автомобілем «RENAULT LOGAN», номер кузова: НОМЕР_3 , автомобілем «HYUNDAI SONATA», номер кузова: НОМЕР_4 , автомобілем «RENAULT LOGAN», номер кузова: НОМЕР_2 , автомобілем «RENAULT LOGAN», номер кузова: НОМЕР_5 , автомобілем «HYUNDAI SONATA», номер кузова: НОМЕР_6 , загальна вартість яких складає 1 360 000 гривень, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відомості про кримінальне правопорушення за даним фактом внесені 04.01.2023 до ЄРДР за № 12023000000000005 за ч. 3 ст.289 КК України.
Приводом для внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, одним із фактів незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_5 , вказаним у заяві, є обставини укладання договору лізингу із ОСОБА_7 , котрий у подальшому, увійшовши в довіру до ОСОБА_5 , незаконно заволодів автомобілем «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_7 .
Під час допиту потерпілого ОСОБА_5 отримано відомості, що останній має у власності автомобіль «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_7 (номер кузова: НОМЕР_2 ). З серпня 2020 року на інтернет платформі «ОЛХ» ОСОБА_5 розмістив оголошення про здачу автомобіля в лізинг. До потерпілого ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_8 , громадянин Туркменістану та запропонував укласти договір лізингу.
13 грудня 2020 року укладено договір лізингу на транспортний засіб «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_7 (номер кузова: НОМЕР_2 ), який передбачав викуп автомобілю із першим внеском у сумі 600 доларів США, також після укладення орендатор - ОСОБА_4 , зобов'язаний кожного тижня здійснювати оплату в сумі 100 доларів США по курсу долара на день оплати, окрім цього в договорі лізингу зазначено (предмет договору, ціну і порядок оплати, передачу автомобіля, перехід у власність, відшкодування шкоди та майнові питання, умови експлуатації автомобіля, відповідальність сторін, одностороння відмова від договору, правові наслідки, страхування автомобіля, строк дії договору, інші умови). Договорі лізингу діяв до 13.12.2022.
Згодом потерпілий ОСОБА_5 дізнався, що автомобіль «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_7 (номер кузова: НОМЕР_2 ), переоформили без його відома та згоди та перебуває у фактичному володіння невстановленої особи. ОСОБА_4 виїхав за кордон, з потерпілим припинив спілкування, грошові кошти за договором лізингу не сплачує, сума боргу становить близько 4 500 доларів США. Таким чином, на думку потерпілого, має місце факт незаконного заволодіння його транспортним засобом.
Крім того, від потерпілого ОСОБА_5 надійшла позовна заява до відповідача ОСОБА_9 , про відшкодування матеріальної шкоди у кримінальному провадженні завданої протиправними діями на суму 4 500 доларів США.
Окрім цього від потерпілого ОСОБА_5 надійшло клопотання про накладення арешту на майно, а саме транспортний засіб «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_7 (номер кузова: НОМЕР_2 ), зважаючи на те, що у разі не накладення арешту на транспортний засіб «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_7 (номер кузова: НОМЕР_2 ), є цілком обґрунтовані ризики того, що майно буде незаконно відчужене, що унеможливить забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, який заявлений потерпілим.
В ході досудового розслідування встановлено, що автомобіль «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_7 (номер кузова: НОМЕР_8 ), переоформлено на ОСОБА_10 , «RENAULT LOGAN» (номер кузова: НОМЕР_2 ) н.з. НОМЕР_1 .
Згідно з довідки ТЗ транспортний засіб «RENAULT LOGAN» (номер кузова: НОМЕР_2 ) н.з. НОМЕР_1 право власності на який згідно з інформацією Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України належить ОСОБА_10 .
Прокурор зазначає, що на даний час з метою досягнення мети, передбаченої п. 2, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, виникла необхідність в арешті транспортного засобу «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_1 (номер кузова: НОМЕР_2 ).
Вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів.
В судове засідання прокурор та власник майна не з'явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Прокурор подав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 04.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000005 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпепчення кримінального провадження, а саме в арешті транспортного засобу «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_1 (номер кузова: НОМЕР_2 ).
Згідно ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи та виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Приймаючи до уваги, що санкція ч. 3 ст. 289 КК України передбачає конфіскацію майна, з метою забезпечення виконання вироку у цій частині, є підстави у накладенні арешту на вказане майно, належне третій особі.
Так само, від потерпілого ОСОБА_5 надійшло клопотання про накладення арешту на майно та позовна заява про відшкодування матеріальної шкоди у кримінальному провадженні завданої протиправними діями на загальну суму 4500 доларів США.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, оскільки зазначене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ст. 170 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також з метою можливої подальшої конфіскації майна та відшкодування матеріальної шкоди у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування рухомим майном, а саме: транспортний засіб «RENAULT LOGAN» н.з. НОМЕР_1 (номер кузова: НОМЕР_2 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 12023000000000005 від 04.01.2023.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1