Справа №: 272/19/23
Провадження № 3/272/260/23
02 червня 2023 року
Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Чуб І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого:
АДРЕСА_1 ,
непрацюючого,
раніше притягувався до адміністративної
відповідальності, -
за ст. 130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 029873, 01.01.2023 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 в с.Гальчин по вул. Корольова керував т/з Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, чим порушив п.2.9а ПДР. Огляд на стан алкогольного сп"яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6810. Результат 0,78%, тест № 155.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 01.01.2023 року о 13 год. 40 хв. в с.Гальчин по вул. Корольова він не керував автомобілем під час того, як сталася ДТП. Проте вину визнав на місці, оскільки автомобіль належить його батьку, однак за кермом був його друг. Він визнав, що був за кермом, щоб не забрали автомобіль. Після приїзду поліції на місце пригоди він пройшов огляд на стан сп'яніння на Драгер та результат був позитивний. На місці події поліція не з'ясовувала, хто був за кермом під час вчинення ДТП. Відносно нього було складено два протоколи за ст.130 ч.2 КУпАП та за ст. 124 КУпАП. Судом було визнано його винним за ст.124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанову він оскаржив, однак було відмовлено в поновленні строку на її оскарження. Підтримав клопотання захисника про закриття провадженні у справі, оскільки невірна кваліфікація дій за ст.130 ч.2 КУпАП, оскільки він не притягувався за ч.1 ст.130 КУпАП, так як провадження у справі відносно нього за ст.130 ч.1 КУпАП було закрито за відсутністю події та складу. Просив закрити провадження у справі, оскільки дії кваліфіковано невірно.
В судовому засіданні захисник Сокирко В.М. вважав, вважає, що справа підлягає закриттю, оскільки, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , інкримінується адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП. Статтею ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за керування
транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під
впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само
передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом
таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують транспортними засобами від
проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують
увагу та швидкість реакції. Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, полягає в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від
проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого сп'яніння. Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу. Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб'єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб'єкт правопорушення, усвідомлюючи встановлені стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, здійснював керування ними. Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, є повторним протягом року вчиненням будь-якого з порушень: керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 , протягом останнього року визнавався винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Матеріали неодноразово скеровувалися для усунення недоліків до відділу поліції, однак вимоги суду працівниками поліції були проігноровані. Таким чином, вважає, що співробітники поліції допустили істотні
порушення вимог КУпАП, в частині кваліфікації дій особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності та в подальшому свідомо ігнорували вимоги суду
усунути вказані недоліки, а тому керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 2 ст.
130, ст. 245, ст.ст. 251, 280 КУпАП, просить справу про притягнення до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення
адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити на
підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, повно, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши думку порушника ОСОБА_1 , захисника Сокирка В.М., вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 130 ч. 2 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст.130 КУпАП, а саме керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 029873, 01.01.2023 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 в с.Гальчин по вул.Корольова керував т/з Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, чим порушив п.2.9а ПДР. Огляд на стан алкогольного сп"яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6810. Результат 0,78%, тест № 155.
Проте доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення на момент розгляду справи судом, а саме: повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст.130 КУпАП, а саме керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до матеріалів справи не додано. Не встановлено доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і під час судового розгляду.
Згідно постанови Андрушівського районного суду Житомирської області від 27.01.2023 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП було закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Також судом встановлено, що постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.04.2023 року ОСОБА_1 було визнанно винним у вчиненні адміністратвиного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв"язку з закінченням строків накладення адміністратвиного стягнення, яка в подальшому була оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно постанови Житомирського апеляційного суду від 01.05.2023 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Сокирка В.М. діючого в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.04.2023 року та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Отже, показання ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом 01.01.2023 року о 13 год 40 хв. в с.Гальчин по вул.Корольова, а за кермом був його друг, суд оцінює критично, так як вони спростовуються обставинами встановленими судом в ході розгляду справи відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Однак дії ОСОБА_1 кваліфіковано поліцією за ч.2 ст.130 КУпАП як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст.130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, хоча доказів на підтвердження вказаних обставин на момент розгляду справи суду не надано.
На підставі викладеного, та враховуючи, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено перекваліфікація дій правопорушення на іншу частину чи статтю кодексу судом, а суд розглядає справу в межах пред'явленого звинувачення, тому суд вважає за необхідне провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 9, п.1 ст. 247, ст. ст. 251-252, ст. 283, ст. 284 Кодексу про адміністративні правопорушення України, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд на протязі десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляції.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя:І. А. Чуб