05 червня 2023 року
м. Київ
справа № 573/129/23
провадження № 51 - 3389 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 21 березня 2023 року,
встановив:
Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 09 лютого 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 21 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , оскільки вищевказаний вирок місцевого суду оскаржено з тих підстав, з яких він не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів Касаційного суду вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження з наведених у ній мотивів не вбачається, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 394 КПК судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.
Частиною 3 ст. 349 КПК передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Як убачається зі змісту ухвали Сумського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, захисник ОСОБА_4 не погоджуючись з вироком Білопільського районного суду Сумської області від 09 лютого 2023 року щодо ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок місцевого суду та закрити кримінальне провадження у зв'язку з невинуватістю його підзахисного в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК через відсутність в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Суддя апеляційного суду, отримавши апеляційну скаргу встановив, що за її змістом захисник ОСОБА_4 фактично заперечує обставини, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. При цьому, з оскаржуваного судового рішення вбачається, що судовий розгляд в суді першої інстанції відбувся в порядку ч. 3 ст. 349 КПК. Суд першої інстанції з'ясував правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорювалися, не маючи сумніву у добровільності їх позиції, а також роз'яснивши їм про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, який визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції та вважає, що суддя апеляційного суду обґрунтовано прийшов до висновку про безпідставність вимог захисника щодо можливості оскарження ним вказаного судового рішення з зазначених в апеляційній скарзі підстав, у зв'язку з чим прийняв, законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи наведене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 21 березня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3