01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 175/3503/21
провадження № 51-1514 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4
на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року про закриття апеляційного провадження,
встановив:
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 07 березня
2023 року продовжено обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 06 травня 2023 року включно, з визначенням застави в розмірі 45 000 гривень
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220280001069 від 20 жовтня 2020 року,
за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року закрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване судове рішення; надати вказівку апеляційному суду щодо надання правової оцінки діям прокуратури під час подання клопотань про продовження строку тримання під вартою з порушенням вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та Конституції України; визначити, чи буде документом, який видається від імені України обвинуваченим в слідчих ізоляторах, фотокопія судового рішення, з дати отримання якої обчислюється строк його оскарження. В обґрунтування вказує, що апеляційний суд
не врахував ту обставину, що йому під розписку 08 березня 2023 року була вручена фотокопія ухвали суду першої інстанції, поганої якості та належним чином не завірена мокрою печаткою та підписом судді. Крім того зазначає,
що суд першої інстанції не надав йому копію клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу для ознайомлення та організації захисту.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та долучену до неї копію ухвали апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити зважаючи на таке.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Згідно з п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга подається на ухвалу суду
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Поряд із цим, ч. 3 вказаної статті передбачено, що для особи, яка перебуває
під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду, після призначення апеляційного розгляду за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 та надходження витребуваних матеріалів з районного суду було встановлено, що ця скарга подана з порушенням строків на апеляційне оскарження і обвинуваченим не ставилося питання про його поновлення.
Зокрема, апеляційний суд зазначив, що в наданих матеріалах провадження міститься розписка ОСОБА_4 про отримання ним копії ухвали суду першої інстанції від 07 березня 2023 року - 08 березня 2023 року, в той же час, апеляційна скарга датована 17 березня 2023 року, тобто поза межами строку
на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження
і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Разом із тим, після призначення апеляційної скарги до розгляду судом були встановлені обставини, що передбачають повернення поданої апеляційної скарги.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що стосується схожих обставин, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення (ухвала Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18, провадження № 51-598кмо19).
Таким чином апеляційний суд обґрунтовано, посилаючись на норми КПК, закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.
Що стосується інших вимог касаційної скарги обвинуваченого, то вони не входять до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ч. 1 ст. 436 КПК.
З огляду на зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 колегія суддів не вбачає.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу
про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду
від 12 квітня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3