Постанова
Іменем України
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 686/20277/22
провадження № 61-1264св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2022 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 грудня 2022 року у складі колегії суддів:
П'єнти І. В., , Корніюк А. П., Талалай О. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області), Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області (далі - ГУ Державної казначейської служби у Хмельницькій області) про стягнення грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі
№ 560/997/21 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 26 березня 2021 року № 968010121039 та
від 18 червня 2021 року № 968010121039 та зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області поновити з 01 квітня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу», з урахуванням проведених виплат.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Разом з тим, ГУ ПФУ в Хмельницькій області всупереч рішенню суду, не поновило з 01 квітня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу» з урахуванням проведених виплат і продовжує сплачувати пенсію на підставі скасованого судового рішення, у зв'язку із чим ОСОБА_1 за період
із 01 квітня 2021 року по 31 серпня 2022 року не отримала пенсійних виплат на загальну суму 133 545,44 грн, чим їй завдано майнової шкоди.
Крім того, вважала, що має право на отримання компенсації втрати доходів (пенсійних виплат) у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з
01 квітня 2021 року по 31 серпня 2022 року в сумі 6 047,60 грн.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
стягнути із ГУ ПФУ в Хмельницькій області на свою користь
6 047,грн компенсації втрати частини доходів (пенсійних виплат) у зв'язку із порушенням строків їх виплати у період із 01 квітня 2021 року по 31 серпня 2022 року;
стягнути із ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на свою користь 133 545,44 грн, заподіяної їй шкоди з вини ГУ ПФУ в Хмельницькій області за період із 01 квітня 2021 року по 31 серпня
2022 року.
У жовтні 2022 року ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало до суду першої інстанції заяву про закриття провадження у справі, мотивуючи це тим, що спірні правовідносини відносяться до юрисдикції адміністративного суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 02 листопада 2022 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області, ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення грошових коштів.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір, який виник після звільнення державного службовця з публічної служби, однак пов'язаний з вирішенням питань, що стосуються його діяльності на публічній службі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2022 року змінено, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
За змістом позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що позивач по суті просить стягнути недораховану та неотриману різницю у пенсії за період з 01 квітня 2021 року по 31 серпня 2022 року в розмірі 133 545,44 грн та
6 047,00 грн компенсації втрати частини доходів за період з 01 квітня
2021 року по 31 серпня 2022 року, зумовлену простроченням виплати пенсії належного розміру, тобто позовні вимоги пов'язані з відшкодуванням шкоди та заявлені з вимогою вирішити публічно-правовий спір стосовно недоотриманої суми пенсії, відповідачем за яким також є Пенсійний фонд України - суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, тобто уповноважений здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачу.
Отже, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі, але змінив мотиви закриття провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області віл 02 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 грудня 2022 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити судове рішення про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що їй завдана шкода протиправними діями ГУ ПФУ в Хмельницькій області, і протиправність дій останнього встановлена та визнана рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 560/9971/21. Тобто спір із суб'єктом владних повноважень щодо нарахування і виплати належної позивачці пенсії є вирішеним і незаконність (протиправність) дій останнього є доведеною, у зв'язку із чим, виходячи із вимог частини п'ятої
статті 21 КАС України, вона звернулась про відшкодування завданої їй шкоди та компенсації за несвоєчасну виплату пенсії.
Щодо компенсації за несвоєчасну виплату пенсії апеляційним судом не було враховано, що у справі № 676/1557/16-ц (провадження № 14-197цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки справа стосується захисту права позивача на компенсацію, зумовлену простроченням виплати пенсії належного розміру, тобто позовні вимоги пов'язані з відшкодуванням шкоди та заявлені без вимоги вирішити публічно-правовий спір, то такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 560/997/21 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 26 березня 2021 року
№ 968010121039 та від 18 червня 2021 року № 968010121039 та зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області поновити з 01 квітня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу», з урахуванням проведених виплат.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня
2020 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року залишено без змін.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь з
ГУ ПФУ в Хмельницькій області 6 047,00 грн компенсації втрати частини доходів (пенсійних виплат) у зв'язку з порушенням строків їх виплати в період з 01 квітня 2021 року по 31 серпня 2022 року та з ГУ Державної казначейської служби у Хмельницькій області 133 545,44 грн на відшкодування ОСОБА_2 шкоди (недоплаченої пенсії) за період з
01 квітня 2021 року по 31 серпня 2022 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої
статті 19 КАС України).
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області всупереч рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 560/9971/21 не поновило із 01 квітня 2021 року нарахування та виплату їй пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу» з урахування проведених виплат і продовжує сплачувати пенсію на підставі скасованого судом рішення, у зв'язку із чим станом на серпень 2022 року позивачка за період із 01 квітня 2021 року по 31 серпня 2022 року не отримала пенсійних виплат на загальну суму 133 545,44 грн, чим завдав їй майнової шкоди, і така шкода повинна бути відшкодована державою.
Також ОСОБА_1 у позовній заяві вказувала, що вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яка за вказані періоди їй не нараховувалась та не виплачувалась, у розмірі 6 047,60 грн.
При цьому зі змісту позовної заяви видно, що ОСОБА_1 подала позовну заяву про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої пенсії відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та
статті 1173 ЦК України.
Таким чином, спір щодо недоотримання пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб'єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства (стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/1668/17 (провадження № 14-599цс18) та від 03 липня 2019 року у справі
№ 750/1591/18-ц (провадження № 14-261цс19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 757/61718/17-ц (провадження № 61-15930св19), а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі
№ 757/63985/16-ц (провадження № 14-556цс19).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи зміст положень вищезазначених норм процесуального права, спірні правовідносини мають ознаки публічно-правових за предметом та суб'єктним складом, а отже, підлягають розгляду за правилами КАС України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Доводи про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 676/1557/16-ц (провадження
№ 14-197цс19) колегія суддів відхиляє, оскільки у вказаній справі встановлені інші фактичні обставини, відмінні від справи № 686/20277/22. Зокрема, у справі № 676/1557/16-ц позивач, який є інвалідом ІІ групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, звернувся до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про стягнення коштів, які вважає збитками, завданими неналежним виконанням відповідачем судового рішення. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про цивільно-правовий характер спірних правовідносин у зазначеній справі, оскільки справа стосувалася захисту права позивача на компенсацію, зумовлену простроченням виплати пенсії належного розміру, та врахувала, що на час звернення позивача до суду відповідач погасив борг за пенсійними виплатами.
У справі, що є предметом касаційного перегляду, спір стосується порушення прав та інтересів позивачки у зв'язку з виконанням суб'єктом владних повноважень своїх публічно-владних управлінських функцій, зокрема, перерахунку пенсії, зобов'язання відповідача здійснити нарахування пенсії відповідно до вимог чинного законодавства, що у свою чергу мало наслідком пред'явлення вимоги про стягнення заподіяної протиправними діями суб'єкта владних повноважень шкоди у виді недорахованої і невиплаченої пенсії.
За таких обставин оскаржуване судове рішення, яким закрито провадження у справі відповідає нормам процесуального закону, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи, що відповідно до вищенаведеної статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.
При цьому колегія суддів вважає, що позивачка не позбавлена права на доступ до правосуддя, оскільки має процесуальну можливість захистити свої права в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник