05 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/1144/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Селіваненка В. П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства «Україна» (далі - ФГ «Україна», скаржник)
на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023
у справі №902/1144/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна»
до Фермерського господарства «Україна»
про стягнення 8 458 960, 00 грн,
ФГ «Україна» 22.05.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» (далі - ТОВ «Адама Україна») в частині стягнення штрафних санкцій, облікової ставки, річних за користування коштами та курсової різниці залишити без задоволення. Крім того скаржник у клопотанні, поданим зі скаргою, просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень з цієї справи до закінчення перегляду касаційної скарги.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №902/1144/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т. М. - головуючий, Бенедисюк І. М., Селіваненко В. П.
До Верховного Суду ФГ «Україна» 23.05.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подало доповнення до касаційної скарги в яких просить рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги ТОВ «Адама Україна» в частині стягнення штрафних санкцій, облікової ставки, річних за користування коштами та курсової різниці залишити без задоволення. Крім того скаржник у прохальній частині доповнень до касаційної скарги просить, поновити строк для їх подання.
Верховний Суд беручи до уваги касаційну скаргу ФГ «Україна» та доповнення до неї виходить з взаємозв'язку, та взаємозалежності цих процесуальних документів, логічності, послідовності щодо їх розгляду, враховуючи їх взаємопов'язаність, адже доповнення до касаційної скарги стосуються, зокрема доповнення касаційної скарги саме щодо підстав оскарження судових рішень з цієї справи, доходить до висновку про їх розгляд одночасно, а відтак Суд вважає спочатку розглянути питання щодо поновлення строку на подання доповнень до касаційної скарги.
По-перше касаційна скарга подана в межах строку на касаційного оскарження.
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на подання доповнень до касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови складено 02.05.2023, а її копію було ним отримано 03.05.2023, про що надано відповідні докази.
Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 26.04.2023 (повний текст постанови складено - 02.05.2023), а тому строк на її оскарження закінчився 22.05.2023.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Водночас з огляду на матеріали доповнень до касаційної скарги встановлено, що повний текст постанови від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 складено 02.05.2023 та отримано його скаржником 03.05.2023 засобами електронного зв'язку, що підтверджується витягом з електронної пошти скаржника про її отримання від апеляційного суду.
Оскільки ФГ «Україна» отримало повний текст постанови від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 - 03.05.2023, то за приписами частини другої статті 288 ГПК України, останній день, за яким скаржник має право на поновлення пропущеного строку на подання доповнень до касаційної скарги, припадає на 23.05.2023.
Доповнення до касаційної скарги, як зазначено вище, подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 23.05.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті).
З огляду на зазначене, враховуючи приписи частини другої статті 288 ГПК України, колегія суддів вважає наведені підстави для поновлення строку на подання доповнень до касаційної скарги поважними, а відтак наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку, на подання доповнень до касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі та до доповненнях до неї ФГ «Україна» як підставу касаційного оскарження зазначає пункти 1, 3 частини першої статті 287 та вважає, що попередні судові інстанції рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023, додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 прийняли з невірним застосуванням норм матеріального права з посиланням на статті 253, 254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та порушенням норм процесуального права з посиланням на:
- статтю 86, частини першу - третю статті 237 ГПК України, оскільки попередніми судовими інстанціями не надано правової оцінки клопотанню про проведення експертизи, що вказує на не дослідження доказів;
- частини першу-третю статті 269 ГПК України, оскільки не врахували висновку експерта у справі, як новий доказ який не можливо було подати на стадії подачі апеляційної скарги;
- частину другу статті 266 ГПК України, оскільки доповнення до апеляційної скарги (тобто вразі його подання до суду) після подачі апеляційної скарги не містить строків подачі доповнень, а лише вимагає повідомлення учасників, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення. Тобто суд апеляційної інстанції при залишенні без розгляду доповнень до апеляційної скарги має врахувати та / або відхилити такі доповнення, а не залишити без розгляду;
- статтю 86 ГПК України не дослідили докази про вірність розрахунку щодо застосування до скаржника 13% річних відповідно до договору поставки; суд апеляційної інстанції не надає та не спростовує доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав нарахування штрафних санкцій, пені, та курсової різниці (де наводилися контр розрахунки) на суму ПДВ, що була повернута позивачу, що вказує на недосліджена доказів (податкових накладних, квитанцій та умов договору) та не досліджено сертифікат Торгово-промислової палати України від 17.11.2020 №3100-20-1830 про форс мажорні обставини, в частин того, що обставини непереробної сили виявлені за наслідками збору урожаю, а не погодних умов, що пов'язані з засухою та малою частиною опадів.
Також скаржник зазначає, що:
- за відсутності висновку Верховного Суду попередні судові інстанції невірно застосували статті 253, 254 ЦК України
- відсутній Висновок Верховного Суду щодо застосування частин першої-третьої статті 269 ГПК України в разі якщо новий доказ, а саме експертиза була подана на стадії апеляційного оскарження при цьому апелянт зазначає про такий доказ у змісті апеляційної скарги та він буде наданий при його отриманні.
Скаржник зазначає й на те, що попередні судові інстанції застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №914/558/21 (дострокове розірвання договору з ініціативи покупця не є випадком не передбаченими умовами договору та відповідно не є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з пунктом 13.3 договору поставки від 28.02.2020 №ADV_UKR_2/20), від 16.05.2018 у справі №336/6469/14-ц та постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 щодо застосування частини першої статті 254 ЦК України.
З огляду на викладене касаційна скарга скаржника подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Відтак не є очевидно не прийнятними за пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: судові рішення, що оскаржуються; вимоги особи, яка подає скаргу.
У вступній частині касаційної скарги та доповнень до неї вказано, що скаржник оскаржує рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22. Водночас в описовій частині касаційної скарги вбачається, що ним оскаржується і додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023.
В прохальній частині касаційної скарги скаржник просить Суд
« 2. Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 скасувати, ухвалити нове рішення яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» в частині стягнення штрафних санкцій, облікової ставки, річних за користування коштами та курсової різниці залишити без задоволення».
Статтею 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, їх межі оскарження й які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки у описовій частинах скарги, заявник не погоджується не лише з рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22, а й з додатковим рішення Господарського суду Вінницької області від 16.02.2023 у цій же справі. При цьому, окремо Суд звертає увагу, що жодних мотивів щодо скасування додаткового рішення не наведено.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника, а касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, які судові рішення оскаржуються скаржником, їх межі та вимоги, Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення прохальної частини касаційної скарги, з урахуванням наведених вище вимог.
Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час подання позову статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481, 00 грн.
В прохальній частині касаційної скарги скаржник виклав свої вимоги до Суду в такій редакції: « 2. Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 скасувати, та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» в частині стягнення штрафних санкцій, облікової ставки, річних за користування коштами та курсової різниці залишити без задоволення».
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 8 458 960 грн, з яких 5 170 762, 57 грн - сума коштів, яка підлягає поверненню (попередня оплата за непоставлений товар з урахуванням курсової різниці), 1 672 968, 30 грн штраф; 413 796, 10 грн неустойка; 1 201 443, 03 грн - 13% річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № ADV_UKR_2/20 від 28.02.2020 в частині своєчасної поставки позивачу товару.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, у справі №920/1144/22, зокрема, позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ «Україна» на користь ТОВ «Адама Україна» 5 170 762, 57 грн основного боргу, 1 672 968, 30 грн штрафу, 411 602, 05 грн пені, 1 201 433, 03 грн процентів та 126 851, 49 грн витрат на сплату судового збору. В решті позову щодо стягнення 2 194, 05 грн пені відмовлено.
Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги наявність позову, який має майновий характер, оскаржувані судові рішення та вимоги касаційної скарги та доповнень до неї про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення яким позовні вимоги ТОВ «Адама Україна» в частині стягнення штрафних санкцій, облікової ставки, річних за користування коштами та курсової різниці залишити без задоволення, скаржник при поданні касаційної скарги у даному випадку мав сплати судовий збір у сумі 253 702, 98 грн за вимоги майнового характеру щодо оскарження стягнення 5 170 762, 57 грн - сума коштів, яка підлягає поверненню (попередня оплата за непоставлений товар з урахуванням курсової різниці), 1 672 968, 30 грн штрафу, 411 602, 05 грн пені, 1 201 433, 03 грн процентів [8 456 765, 95 грн х 1,5% вимога майнового характеру - 126 851, 49 грн х 200%].
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Не зазначено про наявність такого доказу і в переліку додатків до касаційної скарги.
Виходячи з вимог викладених в прохальній частині касаційної скарги та меж касаційного оскарження Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 253 702, 98 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії, якщо скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій в межах вимог викладених в прохальній частині касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга ФГ «Україна» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом:
- надання касаційної скарги в новій редакції з уточненням які судові рішення оскаржуються скаржником, їх межі перегляду та вимоги;
- надання документа на підтвердження доплати судового збору в розмірі 253 702, 98 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору до Верховного Суду.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
На електронну адресу Верховного Суду 29.05.2023 надійшли від представника ТОВ «Адама Україна» - Іванова Вадима Петровича, підписані кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом, заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких позивач просить відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ФГ «Україна» на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22.
Заперечення ТОВ «Адама Україна» проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ «Україна» мотивовані тим, що зміст касаційної скарги не містить опису підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 278 ГПК України та зазначає, що на обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідач зазначає, що судами попередніх судових інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 №914/558/21 тоді, як ця постанова не містить подібного правового регулювання спірних правовідносин з тим, що має місце в даній справі, а висновки зроблені абсолютно за інших фактичних обставин справи, ніж у справі №902/1144/22.
Заперечення ТОВ «Адама Україна» про відкриття касаційного провадження, Судом відхиляються, оскільки доводи в цій частині фактично стосуються заперечень наявності підстав для скасування судових рішень, а не підстав щодо відкриття. Разом з тим ці доводи не оцінюються на стадії відкриття/повернення касаційної скарги, а оцінюються під час інших стадій касаційного оскарження.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень з цієї справи до закінчення перегляду касаційної скарги розглядатимуться після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 119, 123, 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -
1. Клопотання Фермерського господарства «Україна» про поновлення строку на подання доповнення до касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22 - задовольнити. Поновити Фермерському господарству «Україна» пропущений строк на подання доповнення до касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Україна» на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №902/1144/22- залишити без руху.
3. Надати Фермерському господарству «Україна» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити Фермерському господарству «Україна», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко