18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 травня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/503/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Сторчак М.В., за участі представників сторін:
від позивача: Тараненко М. - адвокат за ордером;
від відповідача: Чуприна В.А. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Стеценко Сергія Миколайовича ( м. Черкаси) до КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради ( м. Черкаси) про стягнення 58 532,42 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 58 532,42 грн. із санкціями за поставлений товар на підставі договору № 33 від 04.03.2022, укладеного між сторонами у справі.
Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Представник відповідача визнає позов в частині стягнення 49 640 грн. основного боргу (в розмірі зареєстрованих грошових зобов'язань в казначействі), в іншій частині просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Одночасно просить зменшити розмір пені на 90%, враховуючи, що відповідач є бюджетною установою, а вчасному виконанню зобов'язань перед позивачем перешкодила військова агресія з боку рф.
У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи і заперечення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з такого:
З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що 04.03.2022 між фізичною особою - підприємцем Стеценко Сергієм Миколайовичем (далі - Постачальник, позивач по справі) та комунальним підприємством "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів "Черкаської міської ради (далі - Покупець, відповідач по справі), у відповідності до якого Постачальник зобов'язався на підставі заявок Покупця, поставити Черевики робочі за кодом закупівлі згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 18830000-6 - Захисне взуття, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Товар постачається окремими партіями згідно заявок та потреб Покупця протягом трьох годин з моменту надходження такої заявки. Під партією Товару розуміється обсяг Товару, що замовляється Покупцем та визначається у заявці Покупця ( п. 1.1. договору).
Найменування Товару, кількість, ціна за одиницю зазначені в Додатку №1, що є невід'ємною - частиною цього Договору ( п. 1.2. договору).
Якість товару повинна відповідати ДСТУ EN ISO 20344:2009, ДСТУ EN ISO 20345:2016, ДСТУ 3835-98 (ГОСТ 28507-99) та іншим документами, які необхідні для товару даного виду, згідно законодавства України ( п. 2.1. договору).
Сума Договору становить: 49 640,00 грн., (сорок дев'ять тисяч шістсот сорок грн., 00 коп.) без ПДВ ( п. 3.1. договору).
Розрахунки за поставлений товар здійснюється на підставі п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України ( п. 4.1. договору).
За наявності відповідного бюджетного фінансування, оплата Товару здійснюється по факту його поставки. Оплата за поставлений товар здійснюється за видатковими накладними згідно даного договору, на умовах відстрочки платежу на термін 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання Товару ( п. 4.2. договору).
У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини Замовника, розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі ( п. 4.3. договору).
Поставка Товару здійснюється партіями згідно заявок Покупця на умовах DDP - м, Черкаси, вулиця Бидгощська, 13 (Інкотермс 2010 року). Поставка Товару здійснюється до 31.12.2022 (п. 5.1. договору).
Покупець може прийняти Товар на складі Постачальника у разі необхідності, та за умови підписання Постачальником договору відповідального зберігання Товару. В такому випадку дата поставки - дата підписання видаткової накладної на складі Постачальника ( п. 5.2. договору)
Датою поставки Товару є дата підписання Покупцем накладної (накладних) в місці поставки, вказаному в п.5.1. Договору, за винятком випадку, передбаченого п.5.2 Договору ( п. 5.3. договору).
Покупець має право зменшувати кількість та загальну суму договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі Сторони відповідні зміни оформлюють Додатковими угодами до цього договору (п. 6.2.2. договору) .
Цей договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається укладеним після його підписання Сторонами та скріплення підписів печатками Сторін (п. 10.1. договору).
Сторонами не надано суду доказів, що цей договір визнавався недійсним, розривався сторонами у спірний період, договір сторонами виконувався.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає положенням ст. 712 ЦК України.
Даною нормою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до відносин поставки застосовуються положення ЦК України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Сторони підтверджують, що саме на виконання умов Договору від 04.03.2022 позивачем було поставлено відповідачу товар (черевики робочі) на загальну суму 49640 грн., що підтверджується видатковими накладними (а. с. 17-21):
- № РН0000004 від 17.11.2022 на суму 8 840,00 грн.;
- № РН0000009 від 27.11.2022 на суму 2 720,00 грн.;
- № РН0000006 від 17.11.2022 на суму 1 7000,00 грн.;
- № РН0000008 від 17.11.2022 на суму 12 920,00 грн.;
- № РН0000002 від 17.11.2022 на суму 8 160,00 грн.
Товар прийнято відповідачем без зауважень щодо його якості та кількості, оскільки доказів про протилежне суду не подано.
Таким чином, позивачем повністю виконано взяті на себе зобов'язання по договору щодо поставки товару.
Пунктом 4.2. договору передбачена відстрочка платежу на термін 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання товару.
Строк виконання зобов'язання для Відповідача по повній оплаті товару за всіма накладними вже є таким, що настав, на час розгляду справи.
Суду не подано доказів, що сторонами узгоджено зміни до умов Договору про встановлення інших строків оплати за товар чи про повернення товару відповідачем позивачу.
Доказів проведення розрахунків за поставлений товар відповідач суду не надав, мотивуючи це тим, що борг перед позивачу у відповідача було обліковано як бюджетне зобов'язання, однак в кінці року органи Держказначейства не оплатили бюджетні фінансові зобов'язання відповідача та зняли їх з обліку.
Це не звільняє позивача від виконання зобов'язання по оплаті прийнято без зауважень від відповідача товару на виконання укладеного між сторонами договору.
Суд виходить з того, що за умовами договору між сторонами виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару не ставиться в залежність від результатів його господарської діяльності та її прибутковості.
Фінансування відповідача з бюджету не змінює порядок розрахунків за договором, а лише свідчить про джерела походження коштів для витрат відповідача.
За умовами п. 6.2.2. Договору відповідач мав право ініціювати зміни до договору для зменшення суми договору в залежності від реального фінансування, однак цього не зробив, вважаючи своє зобов'язання за отриманим товаром по його оплаті належним.
За правилами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За умовами Договору між сторонами відповідачем не було визначено особу, яка відповідає за розрахунки із позивачем по поставленому товару, отже обов'язок повністю оплатити товар в установлений договором строк відповідач несе особисто.
За правилами ст. 193 ГК та 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, належною особою відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже саме на відповідача покладено обов'язок повністю та своєчасно оплачувати отриманий ним товар, не допускаючи порушення прав позивача.
Суд погоджується із доводами позивача, що відповідачем не доказано негативного впливу агресії рф щодо України, яка б безпосередньо вплинула на невиконання відповідачем його зобов'язань по оплаті товару перед позивачем за Договором.
Отже, підтверджена зібраними у справі доказами та відзивом основна заборгованість відповідача перед позивачем за товар по Договору становить 49640,00 грн., яка підлягає до стягнення у примусовому порядку.
За прострочення розрахунків позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 684,00 грн. за період з 09.12.2022 по 17.03.2023 (а.с. 10).
Пунктом 7.2. договору, передбачено, що Покупець за затримку оплати Товару сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості неоплаченого Товару за кожен день затримки.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Визначення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідає положенням ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
За правилами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Дані вимоги законодавства позивачем при розрахунку пені дотримані.
Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90%, оскільки відповідач є бюджетною установою та не може самостійно сплачувати будь-які платежі. Крім того, даний спір виник не з вини відповідача, а є наслідком низки об'єктивних факторів, таких як: встановлених державою нових правил та процедур у сфері здійснення платежів бюджетними установами, через військову агресію з боку російської федерації.
Представник позивача заперечує та просить пеню стягнути у повному розмірі.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені, судом встановлено наступне:
Штрафними санкціями відповідно до ч.1 ст.230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (за змістом ст.549 Цивільного кодексу України).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому з урахуванням судової практики при вирішенні питання стосовно зменшення розміру пені судом можуть були взяті до уваги такі обставини, як майновий стан обох сторін; попередні договірні взаємовідносини між ними; період прострочення; наслідки порушення; ступінь виконання зобов'язання боржником, вжиття відповідною стороною заходів з усунення негативних наслідків невиконання договірних зобов'язань; інші вагомі обставини у конкретній ситуації між сторонами.
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вважає, що пеня до зменшення не підлягає, оскільки відповідачем до часу звернення позивача до суду не сплачено основний борг ні в якій сумі, а товар було використано у власній господарській діяльності. Відповідач ніяким чином не враховує майнові інтереси позивача, пропонуючи зменшення пені на 90% і також не надає доказів про свій майновий стан.
Крім того, суд вважає, що нарахування позивачем пені в розмірі 7 684,00 грн. є невірним, вона підлягає зменшенню через неправильні розрахунки. Такі ж помилки при розрахунках встановлені щодо 3% річних, а тому за результатами вирішення спору розмір санкцій для відповідача буде зменшено, що в цілому зменшує розмір майнової відповідальності відповідача навіть і без зменшення йому пені за клопотанням відповідача.
Судом здійснено перевірку наданого розрахунку пені та встановлено, що позивачем невірно визначено дату початку прострочки виконання зобов'язання.
Суд вважає, що за належним розрахунком сума пені становить лише 5576,00 грн. за період з 19.01.2023 по 17.03.2023.
Дані кошти підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача у примусовому порядку, оскільки розрахунок за пенею відповідачем у добровільному порядку не проведено.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 461,04 грн. як 3 % річних та 747,38 грн. інфляційних втрат за період з 19.01.2023 по 10.04.2023 року (а.с. 10).
Частиною 2 статті 625 ЦК України, передбачено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана відповідальність не залежить від включення її до умов Договору між сторонами, оскільки встановлена Законом.
За належним розрахунком розмір інфляційних втрат за період з 19.01.2023 по 10.04.2023 має бути 1 097,29 грн. замість вказаних позивачем 747,38 грн. Оскільки розрахунки в цій частині позивач не змінив, то суд приймає розрахунки позивача і до примусового стягнення з відповідача належить 747,38 грн. інфляційних. Розрахунок в цій частині відповідачем не проведено.
Судом також перевірено нарахування позивачем 3 % річних за період з 19.01.2023 по 10.04.2023 в сумі 461,04 грн. і встановлено неправильність їх нарахування. Після належного перерахунку сума 3% річних за вказаний період становить лише 334,56 грн., цей борг не сплачено, тому суд задовольняє позов в цій частині.
Суд вважає, що позивач обрав вірний та ефективний спосіб захисту для відновлення свого порушеного права.
Правові підстави позову доведені зібраними у справі доказами та не спростовані відповідачем. Докази проведення розрахунку за позовними вимогами відповідачем суду не подані.
Тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 49 640,00 грн. основного боргу, 5576,00 грн. пені, 334,56 грн. як 3% річних, 747,38 грн. інфляційних втрат на підставі договору № 33 від 04.03.2022 .
В решті вимог у позові слід відмовити через невірні розрахунки.
За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії відповідача, з нього на користь позивача слід стягнути 2 684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 05445296, м. Черкаси, вул. Бидгощська, 13) на користь фізичної особи - підприємця Стеценко Сергія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) -- 49 640,00 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот сорок грн) основного боргу, 5576,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість грн) пені, 334,56 грн. (триста тридцять чотири грн п'ятдесят шість коп) як 3% річних, 1097,29 грн. (сімсот сорок сім грн тридцять вісім коп) інфляційних втрат на підставі договору № 33 від 04.03.2022 та 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В решті вимог у позові відмовити.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 02 червня 2023 року
Суддя Н.М. Спаських