Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/751/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м.Київ (адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50)
до Фізичної особи ОСОБА_1 , с.Циркуни (адреса: АДРЕСА_1 )
про стягнення 29195,77 грн
без виклику учасників справи
24.02.2023 року позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 29195,77 грн заборгованості за договором №б/н від 03.05.2018 року, з яких: 24042,51 грн - заборгованість за кредитом, 4789,63 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 363,63 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
27.02.2023 року з метою встановлення місцезнаходження відповідача відповідно до ч.6 ст.176 ГПК України по справі №922/751/23 було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м.Харкова та Харківської обл.
22.03.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на запит (вх.№7018).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 року позовну заяву залишено без руху.
06.04.2023 року до суду надійшла заява позивача (вх.№8389) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2023 року відкрито провадження у справі №922/751/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
07.04.2023 року судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, згідно з відповіддю відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м.Харкова та Харківської обл., а саме: АДРЕСА_1 .
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у справі відповідно до трекінгу з сайту Укрпошти повернута за зворотною адресо. 02.06.2023 року за заявою відправника.
В той же час ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання позивача була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 12.03.2009 року внесено запис про державну реєстрацію Фізичної особи підприємця Пєрмінова Олексія Валерійовича.
В подальшому 17.08.2022 року до зазначеного реєстру внесено запис про припинення Фізичної особи підприємця Пєрмінова Олексія Валерійовича (а.с.41).
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в процесі здійснення господарської діяльності, як фізичної особи-підприємця, Пєрмінов Олексій Валерійович 03.05.2018 року на офіційному сайті АТ КБ ПриватБанк в мережі «Інтернет» шляхом накладання власного електронного цифрового підпису підписав заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" та "Гарантовані платежі" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку № НОМЕР_1 .
Згідно із заявкою мета кредиту поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта; вид кредиту - овердрафтовий кредит; мінімальний розмір ліміту - 10000 грн; максимальний розмір ліміту - 75000 грн; розмір відсоткової ставки - 30%; пільговий період - 55 днів; термін користування кредитом - 12 місяців.
Підписанням заявки відповідач приєднався до Умов та правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" та "Гарантовані платежі", що розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ "ПриватБанк" у мережі Інтернет https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький». Розмір ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Відповідно до 3.2.6.1.4. Умов клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця: "Підприємницький" в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими Умовам та Правилами становлять кредитний договір.
Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Згідно з чч.2, 3 ст.639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказана заявка від 03.05.2018 року підписана обома сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, в якому зазначена інформація щодо результатів перевірки підписів (зазначено відомостей про сертифікат ключа: ким виданий, реєстраційний номер сертифіката; дата видачі; дата закінчення дії).
Так, права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі заяви про відкриття рахунку, яка за правовою природою є договором банківського рахунку, положення про який визначаються главою 72 ЦК України.
Відповідно до п.3.2.6.1.5. Умов ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньо банківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Відповідно до п. 3.2.6.1.7. Умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих Умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього договору.
Відповідно до п. 3.2.6.3.1. Умов за користування кредитом клієнт сплачує банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в тарифах банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта.
Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).
Відповідно до п.3.2.6.3.5. Умов розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається.
Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця.
Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.2.6.2.3.10).
Відповідно до п. 3.2.6.3.8. Умов погашення кредиту сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.
На виконання умов договору від 03.05.2018 року Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" надавалися Фізичній особі-підприємцю Пєрмінову Олексію Валерійовичу кредитні кошти у межах встановленого ліміту у розмірі 75000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів №80503HAINS0MT від 14.02.2023 року (а.с.22).
В матеріалах справи наявні банківські виписки на підтвердження, що відповідач користувався кредитними коштами, однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором кошти не повернув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 29195,77 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4789,63 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом та 363,63 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1,4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що в процесі здійснення господарської діяльності, як фізичної особи-підприємця, Пєрмінов Олексій Валерійович 03.05.2018 року на офіційному сайті АТ КБ ПриватБанк в мережі «Інтернет» шляхом накладання власного електронного цифрового підпису підписав заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" та "Гарантовані платежі" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку № НОМЕР_1 .
Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 75000,00 грн.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст.640 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину між сторонами зафіксований у вищеперерахованих документах, доказів існування якихось інших «Умов та правил надання банківських послуг», крім тих, що розміщені на сайті позивача, на які позивач посилається в позові, і згоду на використання яких власноручно надав відповідач, суду не подано, відповідно сторони не порушили вимог ч.1 ст.208 ЦК щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до статті 638 ЦК досягли домовленості з усіх його істотних умов.
Зокрема, як встановлено судом за матеріалами справи, заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" та "Гарантовані платежі" підписана відповідачем шляхом накладання кваліфікованого та удосконаленого цифрового підпису.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 ЦК України та § 1 глави 35 ГК України.
Згідно з вимогами ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Як зазначалось, 17.08.2022 відповідачем припинена діяльність як фізичної особи-підприємця, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Однак, відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №910/8729/18.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як свідчать наявні матеріали справи, свої зобов'язання за Кредитним договором позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 75000,00, що підтверджується довідкою.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, в наслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 24042,51 грн.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем доказів оплати заборгованості до суду не надано.
Згідно з ст.629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з чч.1, 2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідачем погашена не була.
Таким чином, як зазначає позивач в позовній заяві, свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії за користування кредитом у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Кредитного договору та Умов відповідач не виконав, внаслідок чого за Кредитним договором утворилась прострочена заборгованість по кредиту в сумі 24042,51 грн, заборгованість за відсотками в сумі 4789,63 грн, заборгованість по комісії в сумі 363,63 грн за спірний період, які позивач просить суд стягнути з відповідача як позичальника в судовому порядку.
За приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України, покладено саме на сторони, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо розрахунку позивача та за умови ненадання контррозрахунку заявлених до стягнення сум боргу, суд здійснює розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсними чи розірвання Кредитного договору, Умов та правил надання банківських послуг та/або їх окремих положень суду не надано.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Кредитного договору на час їх підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.
Умови та правила надання банківських послуг містять детальні умови та правила надання банком кредиту за заявою клієнта, в тому числі щодо порядку та розміру нарахування і стягнення процентів за користування кредитом та комісії.
Банком надано розрахунок боргу з 04.05.2018 по 08.02.2023 (а.с.23-29).
Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.
Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 251, 252 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д; адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 03.05.2018 року в розмірі 29195,77 грн, з яких: 24042,51 грн - заборгованість за кредитом, 4789,63 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 363,63 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, а також 2684,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "05" червня 2023 р.
Суддя К.В. Аріт