79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
30.05.2023 Справа № 914/791/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Кучинської О.Д.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , м. Львів
про грошові вимоги до боржника: ОСОБА_2 на суму 3 305 368 грн. 00 коп.
у справі за заявою: ОСОБА_2 , с. Раковець Львівського району Львівської області
про: неплатоспроможність ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
за участю представників:
від боржника: ОСОБА_3 - адвокат
керуючий реструктуризацією: Москва Ю.О.- арбітражний керуючий
від ОСОБА_1 : ОСОБА_4 - адвокат
Максимишин І.Б. - присутня особисто
ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в порядку ст.ст. 115-117 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 20.03.2023 р. (після усунення заявником недоліків на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2023) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 04.04.2023 р.
Ухвалою суду від 04.04.2023 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_2 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_2 арбітражного керуючого Москву Юлію Орестівну; попереднє засідання суду призначено 30.05.2023 р.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_2 опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України 04.04.2023 р. за №70349.
27.04.2023 р. на адресу суд надійшла заява ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника на суму 3 300 000,00 грн., яку ухвалою суду від 28.04.2023 р. призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.05.2023 р.
26.05.2023 керуючий реструктуризацією надіслала на електронну адресу суду повідомлення від 10.05.2023 №10/05-01 щодо розгляду грошових вимог у справі №914/791/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 , в якому зазначає, що вимоги ОСОБА_1 розглянуто та включено до реєстру вимог кредиторів в розмірі 3 300 000,00 грн.; 5 368,00 грн. позачергово (сплачений судовий збір).
В попередньому засіданні 30.05.2023 представник заявника вимоги заяви підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у заяві та доданих матеріалах.
Керуючий реструктуризацією повідомила, що заяву ОСОБА_1 розглянуто, вимоги визнано повність в розмірі 3 300 000,00 грн. з підстав наведених у повідомленні щодо розгляду грошових вимог, про що кредитора письмово повідомлено.
Представник боржника вимоги ОСОБА_1 в розмірі 3 300 000,00 грн. проти вимог кредитора не заперечує.
Присутня в судовому засіданні ОСОБА_5 (кредитор) заперечила проти вимог ОСОБА_1 , оскільки кредитор не довів джерела надходження коштів. Просить врахувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.03.2023 у справі №902/221/22.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням (боргом) є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Як зазначено у заяві та підтверджується доданими до неї матеріалами, 4 лютого 2019 року між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником) укладено договір позики (безвідсоткової) №1, за умовами якого: (п. 1.1) позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в сумі 3 600 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути суму позики в строк встановлений цим договором; (п. 2.1) позикодавець надає позику одночасно з підписанням договору; (п. 2.3) позикодавець передає всю позику одноразово; (п. 2.4) факт передачі позикодавцем зазначеної суми засвідчується розпискою позичальника; (п. 3.1) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі та валюті що були передані йому позикодавцем) у строк до 2 серпня 2022 року, частинами, відповідно до наступного графіку повернення: перша виплата (повернення) - не пізніше 01 грудня 2020 року в сумі 1 600 000,00 грн.; друга виплата (повернення) - не пізніше 01 серпня 2022 року в сумі 2 000 000,00 грн.; (п.4.1) договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до моменту виконання сторонами в повному обсязі своїх обов'язків згідно з договором.
В матеріалах заяви наявна розписка від 04.02.2019, підписана ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , якою ОСОБА_2 підтверджує, що отримала в борг від ОСОБА_1 кошти в якості позики (безвідсоткової) в сумі 3 600 000,00 грн., які зобов'язується повернути частинами до 01.08.2022 р.
Як зазначено кредитором в заяві з вимогами до боржника, 19.11.2020 боржник частково повернула ОСОБА_1 позику в розмірі 300 000,00 грн. Таким чином станом на дату подання заяви розмір заборгованості боржника становить 3 300 000,00 грн.
Слід зазначити, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 грунтувалася в т.ч. на заборгованості перед ОСОБА_1 в розмірі 3 300 000,00 грн., що виникла за договором позики (безвідсоткової) №1 від 04.02.2019.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, -незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 Цивільного кодексу України).
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року в справі № 355/1301/18 (провадження № 61-15895св19) вказано, що за своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки (відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що факт укладення договору позики не оспорюється ні позикодавцем, ні позичальником. Заперечень з боку боржника щодо факту отримання коштів за розпискою від 04.02.2019 не надходило. Докази повернення позики в повному обсязі відсутні.
Щодо заперечень ОСОБА_6 проти грошових вимог ОСОБА_1 , то слід зазначити таке. У судовому засіданні ОСОБА_6 , посилаючись на постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №902/221/22, усно зазначила, що у визнанні вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки він не довів джерела походження коштів, які позичив боржнику. Проте ОСОБА_6 не навела жодних аргументів та не надала будь-яких доказів, які б ставили під сумнів наявність заборгованості боржника перед ОСОБА_1 в розмірі 3 300 000,00 грн., що виникла за договором позики, та які б слугували підставою для покладення на кредитора ОСОБА_1 обов'язку підвищеного стандарту доказування, зокрема надання документального підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене, заявлені кредиторські вимоги ОСОБА_1 в розмірі 3 300 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, визнаються боржником та керуючим реструктуризацією, а відтак підлягають визнанню та внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Витрати на оплату судового збору в сумі 5 368,00 грн., що підтверджуються квитанцією 32528798800006775085 від 25.04.2023 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 28.04.2023, покладаються на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 46, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 129, 234 ГПК України, суд -
1. Вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) визнати в розмірі 3 305 368 грн. 00 коп., з яких:
- 5 368 грн. 00 коп. судового збору - підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 3 300 000 грн. 00 коп. основного боргу - підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, і може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 256, ст. 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.
Повний текст ухвали складено 05.06.2023 р.
Суддя Морозюк А.Я.