79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.05.2023 Справа № 914/479/23
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне управління “Електропівденмонтаж”, м. Вараш Рівненської області
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Техенерго”, м. Львів
про стягнення 5 339 276, 43 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.
За участю представників:
від позивача: Штинда О.В. - представник;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне управління “Електропівденмонтаж” до Приватного акціонерного товариства “Техенерго” про стягнення 4 088 278, 80 грн за виконані роботи згідно з договором № 20.12.201/2 від 01.09.2021.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 13.02.2023 відкрито загальне позовне провадження.
Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.
05.04.2023 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь 5 339 276, 43 грн, з яких: 4 088 278, 80 грн основного боргу, 154 964, 37 грн 3% річних та 1 096 033, 26 грн інфляційних втрат. Надалі позивач просив зазначену заяву вважати заявою про зміну предмета позову.
Протокольною ухвалою суду від 05.04.2023 підготовче засідання відкладено на 11.05.2023.
11.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позов.
Ухвалою суду від 11.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву та його прийняття; прийнято заяву позивача про зміну предмета позову; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 24.05.2023.
24.05.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням.
У судовому засіданні 24.05.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Заперечив щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат відповідача працює в Адвокатському об'єднанні, тому мав можливість забезпечити явку іншого адвоката, а також ствердив, що забезпечити явку міг і директор товариства.
Також, незважаючи на неприйняття відзиву на позов, на спростування доводів відповідача зазначив, що повідомлень про настання обставин непереборної сили відповідач йому не скеровував; довідка Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не є належним доказом обставин непереборної сили саме щодо господарської діяльності відповідача, тому не може бути належним доказом.
Крім того, заявив, що докази понесення витрат на професійну правову допомогу будуть подані впродовж 5 днів після ухвалення рішення суду.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.
Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Також суд враховує, що відповідач не вперше просить відкласти розгляд справи; доказів неможливості забезпечення явки іншого адвоката чи директора товариства суду не подано.
Враховуючи строк розгляду справи, достатність доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за відсутності відповідача.
У судовому засіданні суд оглянув оригінали доказів, зокрема: договору про виконання робіт № 20.12.201/2 від 01.09.2021, протоколу узгодження договірної ціни, договірної ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 року, акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, підсумкову відомість ресурсів, картку рахунку, акта звірки взаєморозрахунків та встановив їх відповідність наявним у матеріалах справи копіям.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору № 20.12.201/2 від 01.09.2021 в частині оплати за виконані будівельні роботи на суму 4 088 278, 80 грн. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач також заявив до стягнення нараховані на основну заборгованість 154 964, 37 грн 3% річних та 1 096 033, 26 грн інфляційних втрат.
Відзив на позов суд не прийняв, тому оцінка такому не надається.
Обставини справи.
01 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне управління “Електропівденмонтаж” (у тексті договору - Субпідрядник) та Приватне акціонерне товариство “Техенерго” (у тексті договору - Підрядник) уклали договір про виконання робіт № 20.12.201/2 (надалі - договір) відповідно до пункту 1.1. якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується в межах договірної ціни, визначеної на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації (далі - ПКД), на свій ризик, власними силами і засобами, якісно і у встановлений Договором термін, сумісно і скоординовано з працівниками Підрядника на об'єкті ВП ЗАЕС виконати пусконалагоджувальні роботи за темою: «Технічне переоснащення, ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок № 2, Модернізація системи управління резервних дизель-генераторів, Пусконалагоджувальні роботи», надалі «роботи».
Відповідно до пунктів 4.1.1 та 4.1.2. договору Підрядник перераховує перший авансовий платіж в розмірі 1 500 000, 00 грн протягом 14 календарних днів з моменту підписання договору; кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3). Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Підрядника.
Додатком № 1 до договору є протокол узгодження договірної ціни, а саме - 4 518 621, 60 грн.
Додатком 2 до договору є договірна ціна також на 4 518 621, 60 грн.
На виконання умов договору сторони підписали та скріпили печатками юридичних сторін договору довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 4 088 278, 80 грн, а також акт № 01/12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 4 088 278, 80 грн.
Також сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2022, у якому відображено вартість виконаних робіт згідно з договором №20.12.201/2 від 01.09.2021 на суму 4 088 278, 80 грн.
Проте позивач ствердив, що відповідач аванс йому не перерахував, решту грошових коштів за виконані роботи не оплатив.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Сторонами у справі укладено договір про виконання робіт № 20.12.201/2 від 01.09.2019 з додатками до нього, а саме, протоколом узгодження договірної ціни та договірною ціною.
До позовної заяви позивач долучив належним чином оформлену довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 4 088 278, 80 грн та акт № 01/12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 4 088 278, 80 грн. Жодних зауважень зазначені документи не містять.
Тому позивач підтвердив факт виконання робіт на суму 4 088 278, 80 грн.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У договорі сторони погодили порядок оплати робіт, а саме: аванс на суму 1 500 000, 00 грн протягом 14 календарних днів з моменту підписання договору; кінцевий розрахунок - протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3).
Договір підписано сторонами 01.09.2021, тому останній день для оплати авансу - 15.09.2021.
Акт та довідка за грудень 2021 року підписані сторонами 28.12.2021, тому останній день для кінцевого розрахунку 28.02.2022.
Проте відповідач не надав суду доказів оплати за виконані роботи на суму 4 088 278, 80 грн, тому позов в цій частині є обгрунтований та підлягає задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 20 219, 18 грн 3% річних, які нараховано на суму авансу - 1 500 000, 00 грн з 16.09.2021 по 26.02.2022 та 79 588, 97 грн інфляційних втрат, які нараховано з жовтня 2021 року по лютий 2022 року.
Також позивач нарахував 134 745, 19 грн 3% річних на суму боргу - 4 088 278, 80 грн з 27.02.2022 по 03.04.2023 та 1 016 444, 29 грн інфляційних втрат, нарахованих з березня 2022 року по лютий 2023 року.
Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що такий не правильно визначив початок нарахування 3% річних на суму 4 088 278, 80 грн, оскільки останній день для кінцевого розрахунку - 26.02.2022 (субота). Тому враховуючи приписи пункту 5 статті 254 Цивільного кодексу України, останній день для кінцевого розрахунку - 28.02.2022, а прострочення настало з 01.03.2022.
Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 134 073, 14 грн, нарахованих на суму боргу - 4 088 278, 80 грн з 01.03.2022 по 03.04.2023.
Решта розрахунків позивача є правильними.
Тому до стягнення підлягає 154 292, 32 грн 3% річних (134 073,14 грн +20 219,18 грн) та 1 096 033, 26 грн (1 016 444, 29грн + 79 588, 97 грн грн) інфляційних втрат. У задоволенні решти нарахованих 3% річних слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 4 088 278, 80 грн основного боргу, 154 292, 32 грн 3% річних та 1 096 033, 26 грн інфляційних втрат.
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Техенерго” (місцезнаходження: 79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 21, квартира 4; ідент. код: 23891483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне управління “Електропівденмонтаж” (місцезнаходження: 34400, Рівненська обл., місто Вараш, БУДМАЙДАНЧИК; ідент. код: 25321573) 4 088 278, 80 грн основного боргу, 154 292, 32 грн 3% річних, 1 096 033, 26 грн інфляційних втрат та 80 079, 07 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 05.06.2023.
Суддя Галамай О.З.