номер провадження справи 22/7/22
25.05.2023 Справа № 908/186/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.
За участю представників учасників справи:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Москаленко Д.Ф., ордер АР 1107838 від 27.12.2022
від третьої особи - не з'явився
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/186/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Магістральбудмонтаж” (вул. Щербаківського Данила, буд. 53, м. Київ, 04111)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд-Платформа” (вул. Севастопольська, буд. 19, м. Запоріжжя, 69092)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд 8, м. Київ, 04053)
про стягнення 298 977,69 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
14.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 13.01.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю “Магістральбудмонтаж” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд-Платформа” про стягнення 298977,69 грн. збитків.
Позов обґрунтований ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 15, 16, 22, 623 ЦК України, ст. 20, ч. 4 ст. 47, ст. 218, ч. 1 ст. 225, п. 4 ст. 236 ГК України, п.п. 14.1.181, 14.1.185, 198.1, 198.2, 201.1, 201.10 ПК України.
30.08.2021 відповідач виконав та здав позивачу роботи за договором № 29/06-21-С від 29.06.2021 згідно з актами №№ 1-3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 на загальну суму 1793866,13 грн., з яких ПДВ складає 298977,69 грн. У порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України відповідач не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на 298977,69 грн. у вересні 2021. У цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.
У відповіді на відзив відхилено аргументи відповідача. Рішення у справі № 280/9267/21 не набрало законної сили. Перешкод у здійсненні відповідачем саме господарської діяльності внаслідок віднесення відповідача до одного з критеріїв ризиковості платника податку не було. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної передбачає зупинення реєстрації конкретної податкової накладної, поданої на реєстрацію, а не зупинення реєстрації податкових накладних взагалі. Доказів того, що відповідач намагався скласти та зареєструвати конкретну податкову накладну, а податкова заблокувала її реєстрацію, не надано.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач у відзиві проти позову заперечив. Зазначив, що Запорізьким окружним адміністративним судом при розгляді справи № 280/9267/21 було встановлено неможливість ТОВ “Буд-Платформа” здійснювати реєстрацію податкових накладних з вини податкового органу.
У доповненні до відзиву, що надійшов до суду 18.04.2023, відповідач зазначив, що в даному випадку безпідставно та протиправно діяв орган податкової служби та вини відповідача не було. Крім того, позивач некоректно вирахував суми податкових накладних, які підлягають реєстрації, а саме: в акти виконаних робіт було включено матеріали, які надавав сам позивач, а відтак, відповідач не повинен нараховувати на передані в роботу матеріали ПДВ та надавати на них податкову накладну. Після набрання законної сили рішенням адміністративного суду, було зареєстровано відповідну податкову накладну. Відтак, у позивача відсутній збиток. У задоволенні позову просив відмовити повністю.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, щодо позову або відзиву
У письмовому поясненні, що надійшло до суду 02.06.2022, зазначено, що дії ДПС з зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних предметом спору у справі № 280/9267/21 не були. Наслідком прийняття рішення про включення ТОВ “Буд-Платформа” до переліку ризикових платників податків є можливість зупинення реєстрації податкових накладних платника податків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Доводи відповідача вважає помилковими.
У додаткових поясненнях, сформованих в системі «Електронний суд» 04.04.2023, зазначено про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 280/9267/21, а саме: зареєстровано податкові накладні ТОВ “Буд-Платформа” № 4 від 14.05.2021 та № 5 від 14.05.2021 датою їх фактичного подання.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
4. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.01.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/186/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.01.2022 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/186/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.02.2022.
Ухвалою суду від 17.02.2022 задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. На підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державну податкову службу України. У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 908/186/22 до набрання законної сили рішенням від 21.12.2021 у адміністративній справі 980/9267/21, відмовлено. Підготовче засідання відкладено на 17.03.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 17.03.2022, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, оскільки сторони позбавлені можливості прибути в судове засідання 17.03.2022, вказане підготовче судове засідання перенесено без визначення дати наступного засідання.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи, ухвалою суду від 03.05.2022 призначено підготовче засідання на 24.05.2022.
Ухвалою суду від 24.05.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд-Платформа” про зупинення розгляду справи до припинення воєнного стану на території Запорізької області. Підготовче засідання відкладено на 25.08.2022.
Ухвалою суду від 25.08.2022 зупинено провадження у справі № 908/186/22 до набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 280/9267/21.
Ухвалою суду від 23.03.2023 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 18.04.2023.
Ухвалою суду від 18.04.2023 підготовче провадження в справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.05.2023.
У судове засідання 25.05.2023 з'явився представник відповідача.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судове засідання 25.05.2023 представники позивача та третьої особи не з'явилися, причини неявки суду невідомі. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду від 18.04.2023, що надсилалася позивачу на адресу, зазначену в позовній заяві та згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Щербаківського Данила, буд. 53, м. Київ, 04111, повернута до суду АТ «Укрпошта» без вручення.
Позивач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Суд визнав можливим розглянути дану справу за відсутності представників позивача та третьої особи. Судом враховано, що явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті обов'язковою не визнавалась.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У судовому засіданні 25.05.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
29.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Магістральбудмонтаж” (генпідрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Буд-Платформа” (субпідрядник, відповідач) укладено договір № 29/06/21-С підряду про закупівлю робіт “Нове будівництво амбулаторії групової практики за адресою: с. Семенівка, вул. Першотравнева, Мелітопольського району, Запорізької області”.
Вартість робіт, виконаних субпідрядником, визначається актами форми КБ-2в (пункт 4.5).
У п. 12.7 та п. 12.8 договору зазначено, що і субпідрядник, і генпідрядник мають статус платника податків на загальних підставах, є платниками податку на додану вартість.
Між сторонами 30.08.2021 на виконання умов договору було підписано: акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2021 року на загальну суму 770094,31 грн., акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2021 року на загальну суму 760617,46 грн., акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2021 року на загальну суму 263154,36 грн., всього на загальну суму 1793866,13 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за серпень 2021 року на загальну суму 1793866,13 грн., з якої вбачається, що ПДВ складає 237031,14 грн.
Як зазначив позивач, у порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України відповідач не зареєстрував податкові накладні за виконаними роботами, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на 298977,69 грн. у вересні 2021. Вказана сума є збитком позивача, яку він просив стягнути з відповідача на його користь.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України в редакції станом на 01.08.2021), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України, у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Доказів звернення позивача зі скаргою на відповідача у порядку п. 201.10 ст. 201 ПК України матеріали даної справи не містять.
За змістом статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом частини першої статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
При вирішенні спорів про відшкодування збитків доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією і негативними наслідками. Обов'язок доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками, та є невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Як зазначено в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі № 280/9267/21, у жовтні 2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ "Буд-Платформа" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, та Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20 травня 2021 року № 15545; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27 вересня 2021 року № 22870; - зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Платформа", ідентифікаційний код юридичної особи 43312821, з переліку (реєстру) ризикових платників; - визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 2774156/43312821 від 16 червня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 14 травня 2021 року та № 2774160/43312821 від 16 червня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 14 травня 2021 року; - зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Платформа", ідентифікаційний код юридичної особи 43312821: № 4 від 14 травня 2021 року на загальну суму 750 грн., у тому числі ПДВ 125 грн. та № 5 від 15 травня 2021 року на загальну суму 53852 грн., у тому числі ПДВ 8975,33 грн., датою їх фактичного подання.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 адміністративний позов задоволено.
Вказане рішення залишено без змін вищезазначеною постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі № 280/9267/21.
Згідно п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відтак, станом на час підписання між сторонами актів виконаних робіт №№ 1-3 (серпень 2021) відносно відповідача Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було прийнято рішення щодо віднесення останнього до переліку (реєстру) ризикових платників.
Віднесення платника податку хоча б до одного критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.
Разом з тим, відповідачем було вжито дії щодо виключення його з переліку (реєстру) ризикових платників, а саме: ТОВ “Буд-Платформа” звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, зокрема, щодо зобов'язння Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Буд-Платформа”, ідентифікаційний код юридичної особи 43312821, з переліку (реєстру) ризикових платників.
У постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 викладено такий правовий висновок: права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією, за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.
Як зазначалося вище, у матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача з відповідною скаргою на дії відповідача.
При цьому, факт порушень прав відповідача з боку Державної податкової служби України підтверджено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 280/9267/21 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 280/9267/21, що набрали законної сили.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України).
Відповідачем подано до матеріалів справи копії: податкової накладної № 21 від 31.08.2021 щодо суми ПДВ 38992,66 грн. та квитанції про її реєстрацію 23.03.2023 в ЄРПН за № 9434907748 (щодо акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 за серпень 2021); податкової накладної № 20 від 31.08.2021 щодо суми ПДВ 126769,58 грн. та квитанції про її реєстрацію 23.03.2023 в ЄРПН за № 9434911788 (щодо акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2021); податкової накладної № 18 від 31.08.2021 щодо суми ПДВ 71268,90 грн. та квитанції про її реєстрацію 23.03.2023 в ЄРПН за № 9434911834 (щодо акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2021); всього загальна сума ПДВ склала 237031,14 грн.
Позивачем не доведено включення до суми ПДВ зворотніх сум, вказаних в підписаних сторонами актах приймання будівельних робіт №№ 1, 3. Як зазначено у підписаній сторонами довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року, податок на додану вартість (ПДВ) складає 237031,14 грн.; сума ПДВ 298977,69 грн., що зазначена в даній довідці, визначена без врахування суми ПДВ, що має виключатися.
Враховуючи наведене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправності дій (бездіяльності) відповідача, а саме: факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних; не доведено розміру збитків. Відповідачем, у даному випадку, доведено відсутність його вини в своєчасній реєстрації податкових накладних.
На підставі викладеного вище, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.
7. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
У зв'язку з відмовою в позову, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 05 червня 2023.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко