майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"24" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/308/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Омельчук І.М., дов. №16-2-02/15036 від 01.09.2022;
від відповідача 1: Костюкевич-Тарнавська О.В., ордер серії ЖТ №070285 від 23.10.2020;
від відповідача 2: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до 1) Пунди Анатолія Михайловича ;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М"
про стягнення 104 175,42дол. США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн) та 2 442,62грн пені
Акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося з позовом до господарського суду до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" Пунди А.М. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М" про солідарне стягнення 104 175,42 доларів США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн) та 2 442,62грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після прийняття рішення ТОВ "Новотекс -М" про припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації, власником майна ТОВ "Новотекс-М" та ліквідатором Пундою А.М., всупереч ст. 543 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при наявності боргу перед АТ "Укрсиббанк" та невиконаного рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16, не здійснено заходів щодо задоволення вимог кредитора АТ "Укрсиббанк", а саме: не направлено відповідну заяву до суду про порушення справи про банкрутство ТОВ "Промоптторг", чим порушено порядок його ліквідації; тому відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за незадоволення його вимог у розмірі 104 175,42дол. США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн) та 2 442,62грн пені.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 у справі №906/308/20 у позові відмовлено в повному обсязі.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" задоволено; рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 у справі №906/308/20 скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 104 175,42 доларів США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн, 2 442,62грн пені, 42 316,13грн та 63 474,19грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги - відповідно.
Постановою Верховного Суду в складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 касаційну скаргу Пунди Анатолія Михайловича задоволено частково; рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі №906/308/20 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022, здійснено автоматичний розподіл справи №906/308/20, яку передано на новий розгляд судді Шніт А.В.
Ухвалою суду від 22.08.2022 постановлено справу №906/308/20 прийняти до розгляду; призначити підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 25.04.2023 оголошено перерву до 24.05.2023 о 14:30.
Представник позивача в судовому засіданні 24.05.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з врахуванням вказівок Верховного Суду від 06.07.2022 у даній справі.
Представник 1-го відповідача в судовому засіданні 24.05.2023 проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, підтримав заяву про застосування позовної давності.
Представник 2-го відповідача в судове засідання 24.05.2023 не з'явився. У матеріалах справи містяться копії реєстру Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 03.05.2023 та списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Житомир-2, а також роздруківка трекінгу з офіційного сайту "Укрпошта", з яких вбачається, що ТОВ "Новотекс-М" відправлення не вручено під час доставки (а.с. 217-218, т.5).
При цьому, суд враховує, що відповідно до ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Всі ухвали Господарського суду Житомирської області у справі №906/308/20 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), а тому учасники справи могли ознайомитися з їх текстом, оскільки були обізнані з судовим розглядом справи, що вбачається з доданих матеріалів.
Згідно з п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка представника 2-го відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд вважає, що його відсутність не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд
Фактичні обставини справи.
25.05.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" (позичальник) укладено кредитний договір №11352537000 (далі - Кредитний договір) (а.с. 18-20, т.1).
Згідно умов пунктів 1.1, 1.2.1 Кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник - прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 312 000,00дол. США у порядку і на умовах, визначених договором; вказана сума дорівнює еквіваленту 1 513 200,00грн за курсом НБУ на день укладання договору; надання кредиту здійснюється з 29.05.2008 по 28.07.2017.
Крім Кредитного договору між сторонами підписано додаток №1 та додаткову угоду №1 від 14.09.2011 (а.с. 21-23, т.1).
За умовами Кредитного договору банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 312 000,00 доларів США шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок ТОВ "Промоптторг" № НОМЕР_1 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16 за позовом АТ "УкрСиббанк" до ТОВ "Промоптторг" та ТОВ "Ректайм" про стягнення 2 642 627,59грн стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ "УкрСиббанк" 85 091,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 2 156 521,25грн боргу за кредитом, 19 084,22 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 483 663,72грн боргу за процентами, 1 707,65грн пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом; 734,97грн пені за несвоєчасне погашення боргу за процентами; стягнуто з ТОВ "Промоптторг" та ТОВ "Ректайм" на користь ПАТ "УкрСиббанк" по 19 819,70грн судового збору (а.с. 24-30, т.1).
Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 у справі №910/8301/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 залишено без змін (а.с. 108-111, т.1).
На виконання вказаних вище судових актів Господарським судом міста Києва видано відповідні накази від 23.11.2016 (а.с. 175-178, т.1).
У матеріалах справи містяться протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Промоптторг" №1 і №2 від 14.11.2016 (а.с. 48-50, т.1), з яких вбачається, що загальними зборами прийнято рішення про:
- припинення ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з нездійсненням протягом останніх декількох років господарської діяльності, відсутністю боргів, у тому числі податкових, недоцільністю подальшого здійснення господарської діяльності; уповноваження ліквідатора товариства Пунди А.М. організувати виконання прийнятих на цих загальних зборах учасників товариства рішень;
- призначення ліквідатором ТОВ "Промоптторг" директора товариства Пунди Анатолія Михайловича (1-ий відповідач); наділення ліквідатора повноваженнями керівника (директора) товариства відповідно до установчих документів товариства і чинного законодавства України та визначено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань; затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури товариства протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення відомостей щодо припинення товариства з наведеним переліком заходів.
При цьому, як свідчить зміст зазначених протоколів, а також Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 (а.с. 219-223, т.5), засновником та єдиним учасником ТОВ "Промоптторг" було Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М" (2-ий відповідач).
З наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 (а.с. 219-223, т.5) вбачається, що 16.11.2016 державним реєстратором до єдиного реєстру внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
03.03.2017 відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" у результаті її ліквідації; підстава: рішення щодо припинення.
У матеріалах справи міститься постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №806/2505/17 за позовом АТ "УкрСиббанк" до Сектору державної реєстрації Лугинської РДА, приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису №12871100039002885 від 03.03.2017 щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" у результаті її ліквідації, якою в задоволенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк" відмовлено (а.с. 112-113, т.1). Постанова мотивована тим, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не покладає на державного реєстратора обов'язку здійснювати перевірку наявності у юридичної особи, яка припиняється, кредиторської заборгованості або своєчасності звернення кредиторів про заявлення своїх вимог; за ч. 4 ст. 28 названого Закону відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається; за таких умов вказана обставина не могла бути підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 у справі №806/2505/17 (а.с. 137 т.1) , залишеною без змін постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.06.2018, визнано не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та залишено клопотання про поновлення цього строку без задоволення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2019 у справі №278/1113/18 позов задоволено, стягнуто в солідарному порядку з Пунди А.М. на користь АТ "УкрСиббанк" борг за Кредитним договором в сумі 104 175 доларів США 42 цента, що за курсом НБУ станом на 25.04.2016 еквівалентно 2 640 184,97грн; вирішено питання судових витрат (а.с. 98-99, т.2).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі №278/1113/18 скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2019, провадження у цивільній справі №278/1113/18 закрито; повідомлено позивача, що справа підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; стягнуто з АТ "УкрСиббанк" на користь Пунди А.М. 59 459,20 грн судових витрат (а.с. 100-103, т.2). Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2018 постанову Житомирського апеляційного суду від 24.12.2019 у частині вирішення питання про розподіл судових витрат змінено, виклавши абзац 5 у іншій редакції (а.с. 104-107, т.2).
З огляду на викладене вище, посилаючись на невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16, а також на порушення відповідачами порядку припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за рішенням її учасника, звернувся до суду з позовом до Пунди Анатолія Михайловича як ліквідатора останнього та до ТОВ "НОВОТЕКС-М" як до його засновника про солідарне стягнення 104 175,42 доларів США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн) та 2 442,62грн пені.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові Верховного Суду в складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №906/308/20 для правильного вирішення спору в даній справі обов'язковим є оцінка та дослідження судами факту:
1) наявності завданої кредитору шкоди, що може полягати у сумі непогашеної заборгованості боржника у сумі 104 175,42 доларів США, яка виникла у зв'язку із невиконанням ТОВ "Промоптторг" своїх зобов'язань за Кредитним договором, та підтверджена судовим рішенням у справі №910/8301/16;
2) наявності протиправної поведінки відповідача 2 (власника майна боржника) та відповідача 1 (керівника та ліквідатора боржника) у здійсненні ліквідації юридичної особи за рішенням власника (відповідача 2 в особі відповідача 1) із порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, а також за встановлених апеляційним судом обставин їх обізнаності у наявності судового рішення у справі № 910/8301/16, однак ухилення відповідача 1 при проведенні ліквідації юридичної особи від виконання цього рішення суду та вчинення ним в період ліквідації юридичної особи активних дій, спрямованих на його скасування;
3) наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювачів, що може полягати у тому, що вказані дії відповідачів призвели до неможливості погашення заборгованості боржника у сумі 104 175,42 доларів США, підтвердженої судовим рішенням у справі №910/8301/16, оскільки внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість виконання вказаного судового рішення;
4) наявності та ступеня вини кожного із відповідачів окремо, при цьому враховуючи факт того, що рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації в добровільному порядку було прийняте відповідачем 2 в особі відповідача 1.
За змістом ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч.1 ст.115 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Як судом зазначалося вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16 за позовом АТ "УкрСиббанк" до ТОВ "Промоптторг" та ТОВ "Ректайм" про стягнення 2 642 627,59грн стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ "УкрСиббанк" 85 091,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 2 156 521,25грн боргу за кредитом, 19 084,22 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 483 663,72грн боргу за процентами, 1 707,65грн пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом; 734,97грн пені за несвоєчасне погашення боргу за процентами; стягнуто з ТОВ "Промоптторг" та ТОВ "Ректайм" на користь ПАТ "УкрСиббанк" по 19 819,70грн судового збору (а.с. 24-30, т.1). Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 у справі №910/8301/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 залишено без змін (а.с. 108-111, т.1). На виконання вказаних вище судових актів Господарським судом міста Києва видано відповідні накази від 23.11.2016 (а.с. 175-178, т.1).
У матеріалах даної справи відсутні докази виконання зазначеного вище рішення суду.
Натомість, матеріали справи містять протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Промоптторг" №1 і №2 від 14.11.2016 (а.с. 48-50, т.1), з яких вбачається, що загальними зборами прийнято рішення про:
- припинення ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з нездійсненням протягом останніх декількох років господарської діяльності, відсутністю боргів, у тому числі податкових, недоцільністю подальшого здійснення господарської діяльності; уповноваження ліквідатора товариства Пунди А.М. організувати виконання прийнятих на цих загальних зборах учасників товариства рішень;
- призначення ліквідатором ТОВ "Промоптторг" директора товариства Пунди Анатолія Михайловича (1-ий відповідач); наділення ліквідатора повноваженнями керівника (директора) товариства відповідно до установчих документів товариства і чинного законодавства України та визначено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань; затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури товариства протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення відомостей щодо припинення товариства з наведеним переліком заходів.
При цьому, як свідчить зміст зазначених протоколів, а також Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 (а.с. 219-223, т.5), засновником та єдиним учасником ТОВ "Промоптторг" було Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М".
З наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 (а.с. 219-223, т.5) вбачається, що 16.11.2016 державним реєстратором до єдиного реєстру внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
03.03.2017 відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" у результаті її ліквідації; підстава: рішення щодо припинення.
Водночас, варто зауважити, що оскільки 2-им відповідачем в особі 1-го відповідача було прийнято рішення про припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" шляхом ліквідації в добровільному порядку, законодавство України (зокрема, ст.110-111 Цивільного кодексу України) покладає на ліквідатора такої юридичної особи (зокрема, в даній справі - на 1-го відповідача) вчинення ряду дій, з якими закон пов'язує можливість припинення юридичної особи, і лише після вчинення яких, необхідно вносити запис до Єдиного державного реєстру про припинення такої особи.
Ліквідація юридичної особи розпочинається з рішення власника (учасників або акціонерів). Такі рішення приймаються на загальних зборах власників, акціонерів і оформлюють протоколом загальних зборів учасників. Крім того, приймається рішення, хто буде входити до складу ліквідаційної комісії та визначаються їх повноваження.
Так, 14.11.2016 протоколами загальних зборів учасників ТОВ "Промоптторг" №1, №2, на яких був присутній представник та директор 2-го відповідача - Пунда А.М. особисто, (розмір частки 2-го відповідача - 100%) прийнято рішення про припинення ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України; призначення ліквідатором товариства директора товариства Пунду А.М.
Другим кроком процедури припинення - це повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про початок процедури ліквідації підприємства. Учасники зобов'язані письмово, протягом трьох робочих днів, повідомити про припинення юридичної особи орган, який здійснює державну реєстрацію. У відповідно до частини 1 статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. При цьому, слід подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчену ксерокопію) рішення про припинення юридичної особи, а також документ, яким затверджено склад комісії про припинення або ліквідатора. Після отримання документів до Єдиного державного реєстру вносяться відповідні відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Суд, дослідивши відомості, внесені до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 (а.с. 219-223, т.5), зазначає, що в рядку "дані про перебування юридичної особи в процесі припинення" відсутні будь-які відомості.
Третій крок - повідомлення контролюючих органів про початок процедури ліквідації підприємства. Платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку про його ліквідацію (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
У відповідності до пункту 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Матеріали справи не містять, а 1-им відповідачем не подано будь-яких заяв чи повідомлень направлених ним до контролюючі органи за місцем обліку такого платника про ліквідацію ТОВ "Промоптторг".
Четвертий крок - визначення кредиторів та повідомлення їх про початок процедури ліквідації компанії. Проаналізувавши дані бухгалтерського обліку та інші документи компанії, необхідно самостійно виявити кредиторів і направити їм відповідні повідомлення з пропозицією направити свої вимоги. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. За частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Статтею 111 Цивільного кодексу України (чинною на момент ліквідації юридичної особи) визначено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Водночас, 1-им відповідачем не долучено до матеріалів будь-якого доказу щодо вчинення ним дій на виконання вимог статей 110-111 Цивільного кодексу України, так як не надано матеріалів інвентаризації майна ТОВ "Промоптторг" чи затвердженого ліквідатором проміжного ліквідаційного балансу із включенням до нього всіх активів (майна) та пасивів (кредиторської заборгованості), дослідивши які можна було б встановити виконання останнім всіх дій з метою розшуку та забезпечення вимог кредиторів та погашення кредиторської заборгованості, в тому числі виконання судових рішень.
Наступний крок в процедурі припинення юридичної особи в добровільному порядку передбачає продаж активів підприємства, розрахунки з усіма кредиторами, складання ліквідаційного балансу. Варто зазначити, що основним моментом перед продажем активів є проведення інвентаризації, оцінка майна.
У задоволення вимог кредиторів також входить здійснення всіх розрахунків по сплаті податків, зборів, єдиного внеску та страхових внесків. У разі, якщо після розрахунків з кредиторами ще залишаються будь-які активи, необхідно провести розрахунки з учасниками (власниками, акціонерами) компанії.
Частина 11 статті 111 Цивільного кодексу України визначає, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.
Разом з тим, необхідно звернути увагу, що в матеріалах справи відсутні докази щодо затвердження та подання ліквідатором ліквідаційного балансу ТОВ "Промоптторг", дослідивши який можливо було б встановити факт наявності чи відсутності будь-якої заборгованості у ТОВ "Промоптторг" станом на момент ліквідації.
Судом критично оцінюються посилання 1-го відповідача, в якості заперечень проти позову, зокрема, на відсутність у нього інформації станом на момент ліквідації юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" щодо заборгованості саме за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16, з огляду на наступне.
У матеріалах справи міститься копія касаційної скарги ТОВ "Промоптторг" від 11.11.2016 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16 (а.с. 85-94, т.1, 133-141, т.5), з яких вбачається, що її текст підписано Пундою А.М. як директором ТОВ "Промоптторг" (котрий є керівником останнього з 21.05.2012, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 (а.с. 219-223, т.5)). Крім того, зміст постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2017 у справі №910/8301/16 (а.с. 108-111, т.1) свідчить про присутність представника ТОВ "Промоптторг" на засіданні суду касаційної інстанції, за результатами якого залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016.
Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ "Промоптторг" є відповідач 2; місцезнаходження ТОВ "Промоптторг": Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Новогуйвинське, вул. 9-ої П'ятирічки, буд. 11 кв. 24, керівником та підписантом є відповідач 1. Відтак, дані відомості свідчать, що юридичні особи знаходяться за однією адресою, мають одного керівника, що не може свідчити про його необізнаність із бухгалтерською звітністю.
Наступний крок - це закриття банківських рахунків, анулювання свідоцтв, дозволів та виключення з реєстрів.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, а 1-им відповідачем не подано таких доказів щодо вчинення ним дій на розшук банківських рахунків чи отримання виписки у банках, в тому числі вирішення питання щодо отримання кредитів та існування кредиторської заборгованості у ТОВ "Промоптторг".
Наступний крок - отримання довідок від податкових органів та Пенсійного фонду України. Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів, у разі відсутності заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи. Орган ДФС підписує обхідний лист такого суб'єкта господарювання та в порядку обміну інформацією між органами ДФС та Єдиним державним реєстром направляє інформацію про відсутність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Після отримання довідок з ДФСУ та ПФУ необхідно вдруге звернутись до державного реєстратора для внесення запису про те, що юридична особа припинена і виключена з Єдиного державного реєстру.
Водночас, у матеріалах справи відсутня інформація щодо звернення чи відповідь як органів територіального відділення ПФУ так і ДФСУ щодо вчинення необхідних дій (перевірок, подання довідок) відносно юридичної особи, що ліквідується - ТОВ "Промоптторг" за рішенням учасника.
Останній крок - внесення відомостей про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру. Після завершення попередніх етапів процедури ліквідації юридичної особи, необхідно внести запис до Єдиного державного реєстру про остаточну ліквідацію останньої.
Таким чином, законодавством встановлено певний загальний порядок ліквідації юридичної особи, дотримання якого покладено на ліквідаційну комісію (ліквідатора), а саме: прийняття рішення про ліквідацію, оприлюднення такого рішення з метою виявлення кредиторів, встановлення строку для заявлення кредиторами своїх вимог, складання проміжного ліквідаційного балансу із включенням до нього всіх активів (майна) та пасивів (кредиторської заборгованості), розрахунок з кредиторами відповідно до проміжного ліквідаційного балансу за рахунок грошових коштів, а в разі їх недостатності - за рахунок проданого майна, складання ліквідаційного балансу, внесення запису про припинення до державного реєстру.
1-им відповідачем на підтвердження вчинення ним дій щодо виявлення кредиторів долучено до матеріалів справи виписку з ЄДР оприлюднення повідомлення щодо припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за період з 16 листопада 2016 року по 16 листопада 2016 року, згідно якого строком для заявлення кредиторами вимог встановлено - 16.01.2017 (а.с. 149-150, т.1). Проте, будь-яких інших відомостей щодо того, що дана юридична особа перебувала в стані припинення та про зняття її як платника податків із обліку контролюючих органів не зазначено.
З огляду на викладене вище, дослідивши докази, подані 1-им відповідачем на підтвердження вчинення ним всіх дій як ліквідатором ТОВ "Промоптторг", суд констатує відсутність у матеріалах справи будь-яких документів на підтвердження здійснення ним всіх передбачених чинним законодавством заходів з метою виявлення кредиторів (відсутність довідок, запитів, інвентаризаційної справи, ліквідаційного балансу, звернення до банківських установ для закриття рахунку, дослідження іншої бухгалтерської документації щодо визначення існування кредиторської заборгованості).
Водночас, відповідно до ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
За змістом ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинному станом на час виникнення спірних правовідносин) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
При цьому, обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є д о т р и м а н н я боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України (абз.2 ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Проте, з врахуванням викладеного вище, судом встановлено, що ліквідація юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за рішенням власника відбулася із порушенням вимог ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинному станом на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до порушення прав та інтересів позивача як кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними. Крім того, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо покладення солідарної відповідальності на власника, керівника та ліквідатора (голови ліквідаційної комісії), оскільки судова процедура банкрутства щодо боржника не здійснювалась.
Згідно з приписами ч.1, 2 ст.5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Як способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.
Як зазначено вище, у зв'язку з тим, що судова процедура банкрутства ТОВ "Промоптторг" не здійснювалась, правові підстави для застосування до спірних правовідносин солідарної відповідальності в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні.
Отже, подання кредитором після припинення боржника (без здійснення судової процедури його банкрутства) позову про стягнення заборгованості (незадоволених вимог) з власника та керівника (ліквідатора) такого боржника, як притягнення цих осіб до солідарної відповідальності в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не є законним та ефективним способом захисту.
Як судом встановлено вище, ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора було б звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку та процедури її ліквідації.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19. При цьому, правові висновки щодо належності такого спору до господарської юрисдикції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18.
Водночас, як судом зазначалося вище, за результатом розгляду Житомирським окружним адміністративним судом справи №806/2505/17 за позовом АТ "УкрСиббанк" до Сектору державної реєстрації Лугинської РДА, приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису про припинення ТОВ "Промоптторг" з підстав порушення порядку його ліквідації, ухвалено постанову від 22.11.2017, що набрала законної сили, про відмову в задоволенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк".
Пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
З урахуванням наведених процесуальних норм та обставин (щодо розгляду по суті адміністративним судом спору про визнання протиправним та скасування запису про припинення боржника), суд враховує неможливість захисту, в даному випадку, порушеного права кредитора шляхом звернення до господарського суду з аналогічних підстав із позовом про скасування в Єдиному державному реєстрі запису про припинення боржника.
З огляду на викладене, необхідно враховувати, що кредитор, майнові вимоги якого залишились незадоволеними внаслідок припинення боржника, яке відбулось із порушенням порядку і процедури його добровільної ліквідації, не позбавлений права звернутись до суду із позовом про відшкодування збитків особами, які приймали рішення та здійснювали ліквідацію такої юридичної особи - боржника.
При цьому, згідно вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові Верховного Суду в складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №906/308/20, такі вимоги, підлягають розгляду із дослідженням судом визначених загальними нормами права (ЦК України) підстав щодо відшкодування позадоговірної шкоди та без посилання на спеціальні положення нормативних актів у сфері банкрутства.
Такий підхід відповідатиме принципу верховенства права, зокрема остаточності судового рішення та юридичної визначеності ("res judicatа").
Зокрема, як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду, відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20).
У пункті 7.43 постанови від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
За змістом ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Визначення поняття збитків наводяться також у ч.2 ст.224 Господарського кодексу України, згідно якої під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка заподіяла шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідно довести, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).
Таким чином, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Предметом доказування у даній справі є встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин, пов'язаних з фактом заподіяння позивачу шкоди шляхом невиконання відповідачами рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16, а також порушення порядку припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за рішенням її учасника.
Як судом зазначалося вище, у матеріалах даної справи відсутні будь-які докази виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16.
Також судом за результатами аналізу матеріалів справи встановлено, що ліквідація юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за рішенням власника відбулася із порушенням вимог ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинному станом на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до порушення прав та інтересів позивача як кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними, про що теж зазначалося вище.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у поведінці 1-го відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, а саме:
- наявність завданої позивачу шкоди в розмірі непогашеної заборгованості ТОВ "Промоптторг" у сумі 104 175,42 доларів США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн і 2 442,62грн пені, яка виникла у зв'язку із невиконанням останнім рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16;
- протиправна поведінка 1-го відповідача, котра полягає в порушенні процедури ліквідації юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" за рішенням власника, і, як наслідок - невиконанні останнім рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16;
- наявність причинно-наслідкового зв'язку між вказаною вище протиправною поведінкою 1-го відповідача та фактом існування збитків у вигляді непогашеної заборгованості ТОВ "Промоптторг" у сумі 104 175,42 доларів США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн і 2 442,62грн пені;
- наявність вини 1-го відповідача, яка встановлена судом та не спростована останнім.
Судом критично оцінюється посилання 1-го відповідача, в якості заперечень проти позову (зокрема, щодо наявності його вини), на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №806/2505/17, враховуючи наступне.
Дійсно, в матеріалах даної справи міститься копія постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №806/2505/17 за позовом АТ "УкрСиббанк" до Сектору державної реєстрації Лугинської РДА, приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису №12871100039002885 від 03.03.2017 щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг" у результаті її ліквідації, якою в задоволенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк" відмовлено (а.с. 112-113, т.1). Постанова мотивована тим, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не покладає на державного реєстратора обов'язку здійснювати перевірку наявності у юридичної особи, яка припиняється, кредиторської заборгованості або своєчасності звернення кредиторів про заявлення своїх вимог; за частиною четвертою статті 28 названого Закону відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається; за таких умов вказана обставина не могла бути підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії.
Таким чином, предметом розгляду справи №806/2505/17 була правомірність дій саме державного реєстратора з вчинення реєстраційних дій з державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "Промоптторг", а не дії Пунди А.М. як ліквідатора, на якого чинним законодавством покладено обов'язок належного проведення процедури припинення товариства в добровільному порядку.
Щодо застосування позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Частинами четвертою, п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За даними Інформаційної системи "Єдиний державний реєстр судових рішень" Житомирським апеляційним судом у постанові від 23.12.2019 у справі №278/1077/16-ц за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" про стягнення заборгованості, встановлено, у червні 2017 року ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов до АТ "УкрСиббанк" про визнання поруки припиненою. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців діяльність ТОВ "Промоптторг", яке є боржником за кредитним договором №11352537000 від 29.05.2008, припинена.
Таким чином, позивач у даній справі дізнався про факт припинення ТОВ "Промоптторг" у червні 2017 року.
З огляду на зазначене, подаючи позов у цій справі, АТ "УкрСиббанк" 23.03.2020, не пропустив позовну давність.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.
За змістом викладеного, перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається.
Так, у квітні 2018 року ПАТ "УкрСиббанк" до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом про стягнення з Пунди А.М. солідарно заборгованості по незадоволених вимогах ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 104 175,42 дол. США, пені у розмірі 2 442,62грн. За даними Інформаційної системи "Єдиний державний реєстр судових рішень" заочним рішенням від 09.10.2018 Житомирським районним судом позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача борг за кредитним договором від 29.05.2008 у сумі 104 175 доларів США 42 цента, що за курсом НБУ станом на 25.04.2016 еквівалентно 2 640 184,97грн та 39 639,41грн судового збору.
Ухвалою від 28.08.2019 Житомирським районним судом Житомирської області скасовано заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 09.10.2018 і призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2019 у справі №278/1113/18 позов задоволено, стягнуто в солідарному порядку з Пунди А.М. на користь АТ "УкрСиббанк" борг за Кредитним договором в сумі 104 175 доларів США 42 цента, що за курсом НБУ станом на 25.04.2016 еквівалентно 2 640 184,97грн; вирішено питання судових витрат (а.с. 98-99, т.2).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі №278/1113/18 скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2019, провадження у цивільній справі №278/1113/18 закрито; повідомлено позивача, що справа підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; стягнуто з АТ "УкрСиббанк" на користь Пунди А.М. 59 459,20 грн судових витрат (а.с. 100-103, т.2). Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2018 постанову Житомирського апеляційного суду від 24.12.2019 у частині вирішення питання про розподіл судових витрат змінено, виклавши абзац 5 у іншій редакції (а.с. 104-107, т.2).
При цьому, варто зазначити, що закриття провадження у справі не є процесуальною дією суду, тотожною поверненню позовної заяви та відмові у прийнятті позовної заяви, питання про які вирішуються на стадії прийняття позовної заяви, а не під час розгляду справи по суті.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, і в постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №908/828/17, від 11.09.2018 у справі №904/191/18.
З огляду на викладене, перебіг строку позовної давності для звернення позивача з відповідним позовом до суду був перервано внаслідок подання позову в справі №278/1113/18.
Загалом, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 за заявою № 23890/02 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
Отже, позовну давність у даній справі не пропущено, а тому відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України.
Варто зазначити, що, судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання відповідальності у формі відшкодування збитків у розмірі непогашеної заборгованості ТОВ "Промоптторг" у сумі 104 175,42 доларів США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн і 2 442,62грн пені, у поведінці саме 1-го відповідача, про що свідчать викладені вище обставини та докази, що містяться в матеріалах справи. Суд не вбачає факту існування вини та протиправної поведінки 2-го відповідача, з огляду на наступне.
Суд враховує, що до моменту прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Промоптторг" рішення про його припинення в добровільному порядку останнє було окремим господарюючим суб'єктом, який самостійно ніс відповідальність за виконання зобов'язань перед своїми контрагентами, у тому числі й щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16.
Крім того, ТОВ "Новотекс-М" було засновником та єдиним учасником ТОВ "Промоптторг", про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.05.2023 (а.с. 219-223, т.5) та що не заперечується сторонами у справі.
З наявних у матеріалах справи протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Промоптторг" №1 і №2 від 14.11.2016 (а.с. 48-50, т.1) вбачається, що загальними зборами учасників (у складі ТОВ "Новотекс-М") прийнято рішення про:
- припинення ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з нездійсненням протягом останніх декількох років господарської діяльності, відсутністю боргів, у тому числі податкових, недоцільністю подальшого здійснення господарської діяльності; уповноваження ліквідатора товариства Пунди А.М. організувати виконання прийнятих на цих загальних зборах учасників товариства рішень;
- призначення ліквідатором ТОВ "Промоптторг" директора товариства Пунди Анатолія Михайловича; наділення ліквідатора повноваженнями керівника (директора) товариства відповідно до установчих документів товариства і чинного законодавства України та визначено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань; затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури товариства протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення відомостей щодо припинення товариства з наведеним переліком заходів.
Таким чином, 2-им відповідачем як єдиним учасником ТОВ "Промоптторг" прийнято рішення про припинення останнього в добровільному порядку. У зв'язку з цим, зокрема, було призначено ліквідатора товариства - Пунду А.М. для здійснення подальшої процедури ліквідації юридичної особи за рішенням власника, наділено його повноваженнями керівника товариства, визначено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань.
Тобто, ТОВ "Новотекс-М" вчинило всі дії, передбачені ст.105, 110 Цивільного кодексу України, належні йому як учаснику ТОВ "Промоптторг".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, а саме - щодо стягнення Пунди Анатолія Михайловича на користь позивача 104 175,42дол. США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн; 2 442,62грн пені. У частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕКС-М" суд відмовляє в позові.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на вищевикладене, зокрема, на відмову в задоволенні позову в частині вимог до 2-го відповідача, судовий збір покладається на 1-го відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Пунди Анатолія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750):
- 104 175,42дол. США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67грн;
- 2 442,62грн пені;
- 42 316,13грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
3. Відмовити в позові в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕКС-М" (12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Новогуйвинське, вул. 9-ої П'ятирічки, буд. 11, кв. 24; ідентифікаційний код 38187514).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.06.23
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу
2 - АТ "Укрсиббанк" на електронну пошту: info@ukrsibbank.com
3 - адвокату Костюкевич - Тарнавській О. В. на електронну пошту: оlena.law.company@gmail.сом
4 - ТОВ "Новотекс-М" (рек.)