Постанова від 31.05.2023 по справі 922/4343/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року м. Харків Справа №922/4343/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників:

від фізичної особи ОСОБА_1 - Аксаітова М.Ю.,

від ТОВ «Аксіома» - Трофименко Р.О.,

від фізичної особи ОСОБА_2 - Шамраєв М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№82Х від 06.01.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 (м. Харків, суддя Суслова В.В., повний текст рішення складено 12.12.2022) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2022 (м. Харків, суддя Суслова В.В., повний текст додаткового рішення підписано 14.12.2022) у справі №922/4343/21,

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома», м. Харків,

2. Красноградської міської ради, м. Красноград, Харківська область,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1

1. Фізична особа ОСОБА_3 , м. Харків,

2. Фізична особа ОСОБА_4 , м. Харків,

про визнання права власності,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків,

до 1. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома», м. Харків,

3. Красноградської міської ради, м. Красноград, Харківська область,

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» (далі - відповідач), у якому просив суд :

- Визнати ОСОБА_5 (Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА» (Місцезнаходження юридичної особи Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДАНИЛЕВСЬКОГО, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888), Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив, Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 50;

- Реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинену КРАСНОГРАДСЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, ВУЛИЦЯ БЄЛЬОВСЬКА, будинок 94. Ідентифікаційний код юридичної особи 04058686): Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 07.10.2021 17:09:05, 1004801070030000607, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_6 , Красноградська міська рада, - скасувати;

- Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені недостовірні відомості на підставі документів, які не відповідають вимогам діючого законодавства. Реєстраційна дія щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, здійснена 07.10.2021 та пов'язана із зміною кінцевого бенефіціарного власника (контролера) з позивачки на ОСОБА_3 є протиправною та підлягає скасуванню. Така реєстраційна дія порушує права позивачки як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи ТОВ «АКСІОМА».

11.01.2022 до канцелярії суду за вх.№429 подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА», Красноградської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності. В позовній заяві третя особа з самостійними вимогами просить:

- Визнати ОСОБА_5 (Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) номінальним власником (контролером) частки в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА» (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, вулиця Данилевського, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 );

- Зобов'язати КРАСНОГРАДСЬКУ МІСЬКУ РАДУ (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, вулиця Бєльовська, будинок 94, Ідентифікаційний код юридичної особи 04058686) провести реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 18; Код ЄДРПОУ: 31940888), якими до графи «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу» зазначити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в якості кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» який здійснює непрямий вирішальний вплив через ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), як номінального власника.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 в задоволенні позову фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено.

Позов третьої особи з самостійними вимогами (фізичної особи ОСОБА_2 ) задоволено частково.

Визнано ОСОБА_5 номінальним власником (контролером) частки в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є ОСОБА_7 .

В частині позовних вимог до Красноградської міської ради про зобов'язання провести реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА», якими до графи «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу», зазначити ОСОБА_3 в якості кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» який здійснює непрямий вирішальний вплив через ОСОБА_1 , як номінального власника - відмовлено.

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь фізичної особи ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» на користь фізичної особи ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн.

Ухвалено видати накази після набрання рішенням законної сили.

08.12.2022 від представника ТОВ «Аксіома» адвоката Р.О. Трофименко до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення за вх.№15884, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення та вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 159 000, 00 грн, понесених ТОВ «Аксіома» у зв'язку з розглядом справи, та стягнути їх з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аксіома»

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2022 заяву ТОВ «Аксіома» (вх.№15884 від 08.12.2022) про ухвалення додаткового рішення по справі 922/4343/21 - задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 96 000,00 грн. Ухвалено видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили. В іншій частині заяви щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 63 000,00 грн - відмовлено.

Фізична особа ОСОБА_1 з вказаними рішеннями суду не погодилась та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2022; апеляційну скаргу задовольнити; рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 в частині відмови у задоволенні первісного позову та часткового задоволення зустрічного позову скасувати, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2022 скасувати; первісний позов задовольнити у повному обсязі; визнати ОСОБА_5 (Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА» (Місцезнаходження юридичної особи Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДАНИЛЕВСЬКОГО, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888), Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив, Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 50; реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинену КРАСНОГРАДСЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, ВУЛИЦЯ БЄЛЬОВСЬКА, будинок 94. Ідентифікаційний код юридичної особи 04058686): Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 07.10.2021 17:09:05, 1004801070030000607, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_6 , Красноградська міська рада, - скасувати; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі; судові витрати, в тому числі понесені позивачкою в суді першої інстанції, покласти на відповідачів.

В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт посилається на наступне:

- суд невірно кваліфікував спір по даній справі як спір про право власності; такий висновок суду нічим не обґрунтований, не зрозуміло, між ким наявний такий спір та хто саме не визнає право власності ОСОБА_1 на частку у статутному капіталі;

- суд зробив невірний висновок про те, що ОСОБА_1 є номінальним власником частки у статутному капіталі, проігнорувавши зміст належних та допустимих доказів; кожен з документів, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на корпоративні права ТОВ «Аксіома» не містить відомостей про те, що вона набуває такі права як номінальний власник;

- суд оцінюючи заяви від 16.11.2012 застосував норму права, що не підлягає застосуванню, а саме ст. 545 ЦК України, вказавши, що такі заяви не є розписками, тому не підтверджують розрахунки за договором;

- обов'язок вносити відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) покладений на юридичні особи ще з 2014 року. Та як вбачається з Інформації щодо ТОВ «Аксіома» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.09.2021 саме ОСОБА_1 була зазначена в якості кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Аксіома»; на момент проведення оскаржуваної первісним позовом реєстраційної дії та на даний час обставини щодо того, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Аксіома» не змінилися;

- оскаржувана реєстрацій дія здійснена не з метою виконання вимог законодавства в сфері державної реєстрації; безпідставне зазначення ОСОБА_3 бенефіціарним власником є створенням штучних доказів того, що нібито отримання в великих розмірах грошових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 має правову підставу. Це підтверджується, зокрема тим, що оскаржувана дія вчинена саме після подання позовів ОСОБА_3 до Шевченківського районного суду м. Києва;

- оскаржувана реєстраційна дія вчинена всупереч вимогам діючого законодавства, з інформації з реєстраційної справи вбачається, що для проведення реєстраційної дії не було подано необхідних документів; висновок суду про відсутність порушення проведення реєстраційної дії не може вважатися обґрунтованим, оскільки відповідач-1 не надав офіційні документи, що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив ОСОБА_3 на управління або діяльність юридичної особи;

- суд не врахував, що матеріали справи не лише не містять доказів/документів, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи, а й відповідачами не подано доказів, що ОСОБА_3 такий вплив взагалі колись здійснював, посилання суду на участь представника позивачки у медіації є неспроможним доводом;

- немає правових підстав вважати, що видача ОСОБА_1 на ім'я свого представника довіреності, надає такому представнику статусу КБВ ТОВ «Аксіома»;

- заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 містять посилання на ті самі документи, що й додані до відзиву відповідача-1; такі документи не мають значення для справи та не можуть бути прийняті судом як належні та достатні докази; на підставі поданих заяв свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відображаються у відповідних документах;

- суд зазначає, що грошові кошти, передані ОСОБА_3 за розписками, наявними в матеріалах справи є сплатою за корпоративні права позивачки, що набуті нею на підставі договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.11.2012; при цьому ані розписки, ані зазначені договори не містять посилань на такі обставини;

- ОСОБА_2 не має права на позов у даному випадку, оскільки визнання/невизнання ОСОБА_1 номінальним або бенефіціарним власником ТОВ «Аксіома» ніяким чином не впливає на права та законні інтереси одного з учасників ТОВ «Аксіома» - ОСОБА_2 , не впливає на об'єм та наявність у нього корпоративних прав в зазначеній юридичній особі;

- розгляд справи суддею, якій був заявлений обґрунтований відвід також є підставою для задоволення апеляційної скарги;

- сума судових витрат в розмірі 159000,00 грн, заявлено до відшкодування істотно перевищує суму в розмірі 81000,00 грн, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, при цьому таке завищення не обґрунтовано жодним чином; заява про стягнення 159000,00 грн до судових дебатів не подавалась, про таку суму адвокат до судових дебатів не заявляв;

- перелік наданих послуг, що зазначений в акті надання послуг №1 від 05.12.2022 не є детальним описом робіт, він містить послуги, які не надавались відповідачу в межах розгляду справи;

- суд першої інстанції зменшив суму за участь у судових засіданнях, виходячи з того, що залучений адвокат приймав участь у 5 засіданнях та витратив на них 5 годин свого часу по 3000 грн, проте загальний фактичний час участі представника у судових засіданнях є меншим за 2 години;

Крім того, апелянт подав клопотання про витребування доказів (вх.№155 від 06.01.2023), в якому просить суд:

Витребувати інформацію про те чи подавалась ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ за 2012 рік з Додатком 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи. Чи задекларований ним інвестиційний прибуток за 2012 рік від продажу корпоративних прав ТОВ «Аксіома» (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДАНИЛЕВСЬКОГО, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888,)? Яка задекларована сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - корпоративних прав ТОВ «Аксіома»? Надати копію Додатка 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи зазначеної особи за 2012 рік.

Витребувати інформацію про те чи подавалась ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ за 2012 рік з Додатком 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи. Чи задекларований ним інвестиційний прибуток за 2012 рік від продажу корпоративних прав ТОВ «Аксіома» (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДАНИЛЕВСЬКОГО, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888,) та яка задекларована сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - корпоративних прав ТОВ «Аксіома». Надати копію Додатка 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи зазначеної особи за 2012 рік.

Витребувати інформацію про те чи подавалась ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ за 2012 рік з Додатком 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи. Чи задекларований ним інвестиційний прибуток за 2012 рік від продажу корпоративних прав ТОВ «Аксіома (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДАНИЛЕВСЬКОГО, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888.)? Яка задекларована сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - корпоративних прав ТОВ «Аксіома»? Надати копію Додатка 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи зазначеної особи за 2012 рік.

Витребувати інформацію про те чи подавалась ОСОБА_9 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 ) ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ за 2012 рік з Додатком 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи. Чи задекларований ним інвестиційний прибуток за 2012 рік від продажу корпоративних прав ТОВ «Аксіома» (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДАНИЛЕВСЬКОГО, будинок 18, ідентифікаційний код юридичної особи 31940888) та яка задекларована сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - корпоративних прав ТОВ «Аксіома». Надати копію Додатка 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи зазначеної особи за 2012 рік.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта про можливість подати заяву про усунення недоліків у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшли заяви (вх.№1006ел.1487 від 24.01.2023 та вх.№1035ел.1496 від 25.01.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2023. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у належному порядку та розмірі (документ №124828973 від 24.01.2023) та докази на підтвердження повноважень адвоката на представництво апелянта у Східному апеляційному господарському суді (ордер серія АН №1110557 від 24.01.2023).

Також представник апелянта зазначив, що в поданій апеляційній скарзі та клопотанні про витребування доказів допущено описку в найменуванні та адресі суду куди направляються документи. Тому в апеляційній скарзі замість «Харківського апеляційного господарського суду проспект Незалежності, 13, м. Харків, 61058», виправляє та уточнює цією заявою описку та просить читати «Східного апеляційного господарського суду: проспект Незалежності, 13, м. Харків, 61058», а в клопотанні про витребування доказів замість «Харківського апеляційного суду вул. Харківська, 4, м. Валки, Харківська область, 63002» відповідно читати «Східного апеляційного господарського суду: проспект Незалежності, 13, м. Харків, 61058».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№82Х від 06.01.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2022 у справі №922/4343/21. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4343/21. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

07.02.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/4343/21 (вх.№1566).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 призначено справу №922/4343/21 до розгляду на « 23» березня 2023 р. о 09:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз'яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2207ел.3603 від 23.02.2023), в якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області - без змін; постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, і направлення її до відповідного органу досудового розслідування.

В обґрунтування своєї позиції по справі ТОВ «Аксіома» посилається на наступне:

- доводи апелянта про те, що вирішений господарським судом першої інстанції спір, начебто не є спором про право власності спростовуються змістом позову, предметом якого була зокрема вимога позивача про визнання її кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА» (Місцезнаходження юридичної особи Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДАНИЛЕВСЬКОГО, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888), Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив, Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 50;

- факт формального володіння особою часткою у статутному капіталі юридичної особи є не єдиною обставиною, за наявності якої особа вважається кінцевим бенефіціарним власником, водночас і відсутність факту формального володіння часткою не виключає можливості визнання особи кінцевим бенефіціарним власником за умови наявності ознак здійснення нею непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи;

- згідно із ч. 5 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вимоги указаної статті, яка визначає статус документів та відомостей, внесених до Реєстру, не застосовуються у правовідносинах, що регулюються законодавством України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо статусу відомостей про кінцевих бенефіціарних власників;

- саме ОСОБА_3 здійснює вирішальний вплив на діяльність ТОВ «АКСІОМА», хоча право на частку формально належить іншій особі - ОСОБА_1 , завдяки Угоді від 02.11.2012 між учасниками ТОВ «АКСІОМА» та ОСОБА_3 (з урахуванням додаткової угоди до неї), а також довіреності від 10.09.2013, за змістом якої ОСОБА_1 передала йому на 20 років абсолютні права учасника ТОВ «АКСІОМА» має змогу, зокрема: впливати на відповідну частку голосів (50 %) у вищому органі управління ТОВ «АКСІОМА»; отримувати (за довіреністю) відповідну частину прибутку товариства; блокувати, завдяки розміру частки на яку він має вплив, будь-які рішення загальних зборів учасників товариства, у тому числі - про розподіл частини прибутку; отримувати відповідну частину активів ТОВ «АКСІОМА» у разі її ліквідації (реорганізації) - що було предметом медіації між ОСОБА_3 та іншими учасниками товариства (копія опису та резюме проекту «Французький бульвар - розподіл бізнесу» Медіація містяться в справі). Крім того, фактичний контроль ОСОБА_3 над товариством слід вважати встановленим на підставі ведення ним перемовин щодо укладення ТОВ «АКСІОМА» правочинів та узгодження суттєвих умов таких правочинів, а також здійснення довіреною особою ОСОБА_3 операцій за банківськими рахунками товариства, що вбачається із наявних у справі заяв свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

- за визначеними в листі НБУ від 10.02.2017 № 25-0008/10883 «Про встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта» критеріями, позивача слід вважати номінальною власницею частки, незважаючи на те, що з очевидних причин у документах, якими було оформлене її право на актив, посилання на такі обставини відсутнє;

- заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 від 16.11.2012 не містять відомостей про одержання коштів (та їх розмір), тобто не можуть вважатись розписками в розумінні положень ст. 545 ЦК України, а відтак не свідчать про факт розрахунку позивачем за укладеними договорами купівлі-продажу частки (корпоративного права) від 07.11.2012. Водночас наявні в справі розписки, видані ОСОБА_3 , за своїм змістом свідчать про отримання учасниками ТОВ «АКСІОМА» саме від нього коштів в якості оплати за частку в розмірі 50% в статутному капіталі товариства;

- судовим рішенням від 28.12.2020 у справі № 922/3274/20 встановлено, що заява від 16.11.2012 не може вважатись розпискою в розумінні ст. 545 ЦК України, та не може вважатись доказом на підставі якого можна встановити обставини щодо сплати ОСОБА_1 вартості частини частки в статутному капіталі.» Указані обставини встановлені щодо ОСОБА_1 та відтак, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню при вирішенні цієї справи;

- пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону 361-ІХ було визначено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, що й було зроблено ТОВ «Аксіома»; вказавши ОСОБА_1 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «АКСІОМА» порушило б вимоги Закону 361-ІХ, адже такі відомості не відповідають дійсності і про це відомо посадовим особам товариства;

- саме ОСОБА_3 в рамках укладеної із ними угоди від 02.11.2012 сплачував учасникам ТОВ «АКСІОМА» кошти за частку в розмірі 50% в статутному капіталі товариства, яка за його вказівкою була оформлена на позивача, але в подальшому, ОСОБА_3 діяв недобросовісно та всупереч своїй попередній поведінці, указані дії ОСОБА_3 мають ознаки замаху на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, відтак порушуємо перед судом апеляційної інстанції клопотання про постановлення з цього приводу окремої ухвали і направлення її до відповідного органу досудового розслідування;

- обставини щодо подання копій офіційних документів, що підтверджують можливість ОСОБА_3 здійснювати вирішальний вплив на діяльність товариства не разом із структурою власності, а в порядку ч. 23 ст. 17 Закону 755-ІV пізніше, жодним чином не змінюють указаного факту; підлягає врахуванню висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 826/10888/18 «порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення»;

- наявні в справі докази є належними в розумінні процесуального закону, адже на їх підставі можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, а саме - щодо набуття ОСОБА_3 опосередковано - через ОСОБА_1 , можливості чинити вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «АКСІОМА». Також указані докази відповідно до вимог процесуального закону є допустимими, адже в розумінні п. 5 Положення про форму та зміст структури власності є офіційними документами, що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи;

- ОСОБА_1 , будучи номінальним власником належної ОСОБА_3 частки в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА», є одночасно номінальним власником та керівником багатьох інших юридичних осіб, пов'язаних із ОСОБА_3 , а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про домінантну роль саме ОСОБА_3 в цих правовідносинах через здатність чинити вплив на ОСОБА_1 завдяки праву як власника всіх чи значної частини корпоративних прав давати обов'язкові до виконання вказівки виконавчому органу;

- оцінюючи вірогідність поданих доказів, очевидним є те, що всі учасники ТОВ «АКСІОМА» передали по 50% належних їм часток в статутному капіталі товариства, що загалом як раз складає 50% від загального обсягу статутного капіталу, саме в рамках Угоди від 02.11.2012 між учасниками ТОВ «АКСІОМА» та ОСОБА_3 .

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх.№2504 від 06.03.2023).

Також представником ОСОБА_2 - адвокатом Шамраєвим М.Є. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№2563ел.4179 від 07.03.2023) про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4343/21, яке відбудеться « 23» березня 2023 р. о 09:15 год. у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4343/21, яке відбудеться 23.03.2023 о 09:15 год. ухвалено провести за участю представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз'яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2644ел.4270 від 08.03.2023), в якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області - без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі ОСОБА_2 посилається на наступне:

- оскільки, рішення суду у цій справі може створити (змінити, припинити) права та обов'язки учасників товариства, до яких відноситься й ОСОБА_2 по відношенню однієї з сторін у справі, а саме викликати необхідність вчинення певних дій майнового та/або немайнового характеру по відношенню до сторін у справі, необхідність приведення облікових даних щодо сторін у відповідність із рішенням суду, тощо, а тому керуючись ст. 49 ГПК України, ОСОБА_2 був залучений до розгляду справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подавши відповідний позов до сторін у справі;

- ОСОБА_2 звернуся до суду за захистом порушеного права, реалізуючи своє право на судовий захист, жодним чином не порушує права інших осіб. Суд першої інстанції розглянувши справу задовільнив позов ОСОБА_2 частково, саме у визначений законом спосіб - визнання права;

- оскільки, інформація в реєстрі не відображається у повній мірі, це породжує стан невизначеності, тому що інформація яка міститься в ЄДРЮООПГФ не містить достатніх даних для визначення особи, яка є номінальним власником, через яку ОСОБА_3 здійснює свій вирішальний вплив як КБВ, а тому це відповідно порушує права та законні інтереси ОСОБА_2 , як учасника товариства;

- обраний ОСОБА_2 спосіб захисту - визнання ОСОБА_1 номінальним власником частки в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА», в діалектичному зв'язку з записом в реєстрі про ОСОБА_3 як бенефіціарного власника цієї частки забезпечить захист порушених прав ОСОБА_2 щодо: отримання від ОСОБА_3 залишку оплати за отримані ОСОБА_3 корпоративні права ТОВ «АКСІОМА», які оформлені на ОСОБА_1 , реалізації прав учасника ТОВ «АКСІОМА» щодо здійснення майнових та немайнових прав, а також, нівелює можливість спотворення обставин виконання угоди від 02.11.2012 року та розписок про часткове виконання прийнятих ОСОБА_3 на себе зобов'язань за цією угодою.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвокатом Трофименко Р.О. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№2507ел.4079 від 06.03.2023, вх.№2642ел.4268від 08.03.2023) про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4343/21, яке відбудеться « 23» березня 2023 р. о 09:15 год. у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4343/21, яке відбудеться 23.03.2023 о 09:15 год. ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз'яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Представником Фізичної особи ОСОБА_1 - адвокатом Аксаітовою М.Ю. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№2920 від 15.03.2023) про участь у судових засіданнях по справі №922/4343/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 задоволено клопотання представника Фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Аксаітової М.Ю. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4343/21, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4343/21, яке відбудеться « 23» березня 2023 р. о 09:15 год. та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю представника Фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Аксаітової М.Ю. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника Фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Аксаітову М.Ю., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз'яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гези Т.Д. для розгляду справи №922/4343/21 визначено новий склад суду, а саме: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Сгара Е.В.

За змістом ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України означена зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.

Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (вх.№3222ел.5176 від 22.03.2023), в якій просить апеляційну скаргу задовольнити; рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 в частині відмови у задоволенні первісного позову та часткового задоволення зустрічного позову скасувати, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2022 року скасувати. Первісний позов задовольнити у повному обсязі; визнати ОСОБА_5 (Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА» (Місцезнаходження юридичної особи Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДАНИЛЕВСЬКОГО, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888), Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив, Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 50; реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинену КРАСНОГРАДСЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, ВУЛИЦЯ БЄЛЬОВСЬКА, будинок 94, Ідентифікаційний код юридичної особи 04058686): Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 07.10.2021 17:09:05, 1004801070030000607, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_6 , Красноградська міська рада, - скасувати; у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі; судові витрати, в тому числі понесені позивачкою у суді першої інстанції, покласти на відповідачів.

В обґрунтування відповіді на відзив ОСОБА_1 посилається на наступне:

- представник ТОВ «Аксіома» плутає поняття «власник» та «кінцевий бенефіціарний власник». «Власник» юридичної особи може бути, а може й не бути «кінцевим бенефіціарним власником» в сенсі визначення терміну відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». У даній справі виник спір саме про те, хто є кінцевим бенефіціарним власником частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Аксіома», тобто хто здійснює вирішальний вплив на діяльність цієї юридичної особи. Спір про те, що ОСОБА_1 є зареєстрованим власником частки у розмірі 50% статутного капіталу та має право нею володіти, користуватися та розпоряджатися, відсутній між сторонами;

- у матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_3 здійснює/здійснював вирішальний вплив шляхом реалізації прав бенефіціарного власника, відсутні докази про отримання ним доходу від діяльності юридичної особи, відсутні докази реалізації права вирішального спливу на формування органів управління, відсутні докази прийняття обов'язкових до виконання рішень. Тому підстав для визнання його кінцевим бенефіціарним власником у суду першої інстанції не було;

- сам факт видачі довіреності свідчить лише про наявність відносин представництва та особа, яка є представником не набуває автоматично статусу бенефіціарного власника, протилежний висновок представника ТОВ «Аксіома» є хибним. До того ж, довіреність може бути скасована у будь-який момент;

- як вбачається з відкритої та загальновідомої інформації, яку містить Реєстр судових рішень та портал Судової влади України, саме ОСОБА_1 , захищаючи свої права як власниця корпоративних прав зверталась до ТОВ «Аксіома» з різними позовами, намагаючись реалізувати свій вплив на діяльність компанії, у жодному процесі опоненти (інтереси який представляли ті ж самі адвокати, що й в цьому процесі) не заявляли, що вона не має права на позов, або є номінальним власником корпоративних прав;

- розписки не містять відомості, що ОСОБА_3 сплачує за корпоративні права, які оформлені або мають бути оформлені на ОСОБА_1 , тому незрозуміло як вони стосуються цієї справи. Грошові кошти за розписками отримані лише двома з чотирьох учасників ТОВ «Аксіома»;

- обставини про які зазначено у відзиві рішеннями судів по справі №520/22124/21 не встановлювались, суди лише навели опис обставин, на які посилається кожна сторона та прийшли до висновку, що справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження по справі було закрите;

- посилання представника ТОВ «Аксіома» на практику ВС, зокрема, Постанову по справі №826/10888/18 є недоречним не тільки тому, що така справа стосується зовсім іншого предмету та судом вирішено правовідносини в іншій сфері в порядку адміністративного судочинства, а й тому, що порушені не лише процедура здійснення оскаржуваної реєстраційної дії, а й в реєстр внесені дані, які не відповідають дійсності;

- користування однією електронною адресою або звернення за правовою допомогою до одного адвоката не ставить осіб в залежність один від одного не надає певній особі «домінантного» впливу, тим паче, що матеріали справи не містять доказів того, хто саме є володільцем електронної адреси;

- щодо відзиву ОСОБА_2 , то про відсутність у нього права на позов докладно викладено в апеляційній скарзі.

Також від представника ОСОБА_1 - адвоката Аксаітової М.Ю. надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№3254 від 22.03.2023), в якому просить долучити до матеріалів справи №922/4343/21 Копію Скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 22.03.2023 року.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 оголошено перерву у розгляді справи №922/4343/21 до « 25» квітня 2023 р. об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №131. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз'яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвокатом Трофименко Р.О. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№3608ел.5851 від 31.03.2023) про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4343/21, яке відбудеться « 25» квітня 2023 р. об 11:00 год. у залі судового засідання №131 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4343/21, яке відбудеться 25.04.2023 об 11:00 год. ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз'яснити, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Від представника ТОВ «Аксіома» надійшли пояснення (вх.№4480ел.7231 від 20.04.2023), в яких останній заперечує проти прийняття відповіді на відзив на апеляційну скаргу та заяви про долучення доказів до матеріалів справи.

Представником ОСОБА_2 - адвокатом Шамраєвим М.Є. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№4483ел.7233 від 20.04.2023) про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4343/21, яке відбудеться « 25» квітня 2023 р. об 11:00 год. у залі судового засідання №131 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4343/21, яке відбудеться 25.04.2023 об 11:00 год. ухвалено провести за участю представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз'яснити, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 оголошено перерву у розгляді справи №922/4343/21 до « 31» травня 2023 р. о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №131. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз'яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвокатом Трофименко Р.О. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№5596ел.8994 від 18.05.2023) про участь у судовому засіданні, призначеному на 31.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4343/21, яке відбудеться « 31» травня 2023 р. о 09:45 год. у залі судового засідання №131 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4343/21, яке відбудеться 31.05.2023 о 09:45 год. ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз'яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Представником ОСОБА_2 - адвокатом Шамраєвим М.Є. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№5723ел.9159 від 22.05.2023) про участь у судовому засіданні, призначеному на 31.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4343/21, яке відбудеться « 31» травня 2023 р. о 09:45 год. у залі судового засідання №131 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4343/21, яке відбудеться 31.05.2023 о 09:45 год. ухвалено провести за участю представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника ОСОБА_2 - адвоката Шамраєва М.Є., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз'яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 31.05.2023 представники учасників справи оголосили свої позиції по справі.

Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити її в повному обсязі. Представники ТОВ «Аксіома» та фізичної особи ОСОБА_2 проти вимог скарги заперечували, просили оскаржуване рішення суду залишити в силі.

Розглянувши клопотання апелянта про витребування доказів (вх.№155 від 06.01.2023), колегія суддів зазначає наступне.

Господарським процесуальним законодавством передбачено чіткий порядок надання доказів до суду.

Так, відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 296 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Статтею 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд бере до уваги, що згідно з статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 2, 4, 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обґрунтовуючи необхідність витребування вказаних доказів апелянт зазначає, що з інформації, отриманої від податкових органів можна встановити, чи дійсно грошові кошти у розмірах, що вказані у розписках, отримані учасниками ТОВ «Аксіома» як дохід від продажу часток на користь ОСОБА_1 .

Проте суд приходить до висновку, що апелянтом не доведено, що докази, які він просить витребувати встановлюють наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування і мають значення для вирішення даної справи, враховуючи зміст заявлених вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання апелянта про витребування доказів.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АКСІОМА» є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_8 , у яких розташований торгівельно-розважальний центр «Французький бульвар».

За твердженнями позивача, « 07» листопада 2012 року ОСОБА_10 за договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі, укладеними з громадянами ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 набула частку у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА» сукупний розмір якої становить 2750000,00, що становить 50% статутного капіталу.

Згідно із поточною редакцією Статуту ТОВ «Аксіома», затвердженого рішенням загальним зборів учасників (Протокол №58 від 27.11.2012 року) позивач є Учасником ТОВ «АКСІОМА». Вказані відомості зареєстровані у Єдиному держаному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців.

А отже, ОСОБА_1 вважає себе бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи - ТОВ «АКСІОМА» та зазначає, що до 07.10.2021 року відомості про це відображалися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, як вказує позивач, КРАСНОГРАДСЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ відомості про неї як бенефіціара було змінено та замість неї у якості бенефіціара наразі зазначений ОСОБА_3 . Тип бенефіціарного володіння: Не прямий вирішальний вплив, Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 50.

Такі відомості внесені Красноградською міською радою до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі наступної реєстраційної дії: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 07.10.2021 17:09:05, 1004801070030000607, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_6 , Красноградська міська рада. Вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.10.2021 року.

В той же час, ОСОБА_1 вважає, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені недостовірні відомості на підставі документів, які не відповідають вимогам діючого законодавства. Отже, реєстраційна дія щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, здійснена 07.10.2021 та пов'язана із зміною кінцевого бенефіціарного власника (контролера) з позивача на ОСОБА_3 є протиправною та підлягає скасуванню. Така реєстраційна дія порушує права позивача як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи ТОВ «АКСІОМА».

Зважаючи на вказане, фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом, в якому просить:

В свою чергу, не погоджуючись з позовом ФО ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який є одним із засновників і учасником ТОВ «АКСІОМА», звернувся до суду з позовом як третя особа із самостійними вимогами та просить суд:

За твердженнями третьої особи, викладені в позові ОСОБА_1 обставини не відповідають дійсності, позаяк кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «АКСІОМА» із часткою 50% є саме ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 є номінальною власницею указаної частки, корпоративні права на яку були оформлені на вимогу останнього.

ОСОБА_2 вказує, що за часів будівництва названого ТРЦ виникла необхідність у залученні інвестицій для завершення його будівництва. Був знайдений інвестор, яким погодився виступити ОСОБА_3 , але в обмін на інвестування завершення будівництва він запропонував передати йому половину корпоративних прав товариства. На підтвердження своїх намірів ОСОБА_3 надавав частину коштів в якості авансу.

29 серпня 2012 року відбулись загальні збори учасників ТОВ «АКСІОМА», на яких були присутні всі учасники товариства, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 . На вказаних загальних зборах було прийнято рішення щодо залучення інвестицій для завершення будівництва ТРЦ. З цією метою було вирішено укласти угоду із ОСОБА_3 . Також загальні збори вирішили уповноважити ОСОБА_4 провести переговори із ОСОБА_3 та укласти із ним від імені всіх учасників Товариства угоду щодо відчуження відповідної частини корпоративних прав учасників товариства.

На виконання попередніх домовленостей та рішення загальних зборів від 29.08.2012, ОСОБА_4 , діючи від імені всіх учасників товариства, 02.11.2012 уклав із ОСОБА_3 угоду, за умовами якої учасники ТОВ «АКСІОМА» мали передати кожний по 50% корпоративних своїх прав, а ОСОБА_3 зобов'язався сплатити за корпоративні права 11 250 000,00 доларів США, частину в розмірі 5 000 000,00 доларів США шляхом оплати, а частину - на суму 6 250 000,00 доларів США - шляхом передачі нерухомості.

При цьому, як вказує третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зажадав, щоб корпоративні права (частка в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА») були оформлені на визначеного ним номінального власника, а саме - ОСОБА_1 .

Саме на виконання зазначених вище домовленостей із ОСОБА_3 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07.11.2012 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративного права), на підставі якого ОСОБА_2 було передано половину своєї частки у статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА» яка на той час складала 12,5%. Інші учасники товариства в цей же день на виконання домовленостей із ОСОБА_3 , оформлених угодою від 02.11.2012, також уклали аналогічні договори із ОСОБА_1 щодо відчуження половини належних їм часток.

27.11.2012 були проведені збори учасників ТОВ «АКСІОМА», на яких прийнято рішення про введення ОСОБА_1 до складу учасників товариства та перерозподіл часток учасників, в результаті чого на ОСОБА_1 було оформлено частку в розмірі 50% статутного капіталу товариства. Відповідні відомості були внесені до реєстру. Однак, як зазначає ОСОБА_2 , жодних коштів від ОСОБА_1 за передачу половини корпоративних прав учасники не отримували, усі розрахунки щодо переведених на користь ОСОБА_1 корпоративних прав проводились ОСОБА_3 в рамках угоди від 02.11.2012. На підтвердження часткового розрахунку за угодою від 02.11.2012 ОСОБА_3 видавались відповідні розписки, що підтверджує їхній зміст - в них зазначалось про отримання коштів в рахунок оплати 50% корпоративних прав компанії, що володіє ТРЦ «Французький бульвар». Такі розписки, видавав ОСОБА_4 , як сторона за угодою від 02.11.2012, а також декілька разів за дорученням ОСОБА_4 кошти отримував ОСОБА_2 , надаючи про це ОСОБА_3 відповідні розписки.

Так, 12.11.2012 за дорученням ОСОБА_4 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 180 000 доларів США в рахунок оплати 50% корпоративних прав підприємства, що володіє торгово-розважальним центром «Французький бульвар» в м. Харкові. Водночас на вказаній розписці була написана розписка ОСОБА_4 , де він зазначив, що підтверджує отримання від ОСОБА_3 коштів.

Також, як вказує ОСОБА_2 , він особисто (за дорученням ОСОБА_4 ) 11.12.2012 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 900 000 доларів США в рахунок оплати 50% корпоративних прав компанії, що володіє ТРЦ «Французький бульвар» в м. Харкові. Крім того, за дорученням ОСОБА_4 , ОСОБА_2 були отримані кошти в рахунок оплати за 50% корпоративних прав ТОВ «АКСІОМА» ще до укладення угоди від 02.11.2012 в якості авансу.

Так, 03.10.2012 ОСОБА_4 була написана розписка про отримання від ОСОБА_3 100 000 доларів США в рахунок оплати за 50% корпоративних прав компанії, що володіє ТРЦ «Французький бульвар». 04.10.2012 кошти за цією розпискою за дорученням ОСОБА_4 отримані особисто ОСОБА_2 , про що зроблено на вказаній розписці його власну розписку про одержання коштів.

Також, 04.10.2012 ОСОБА_4 була написана розписка про отримання від ОСОБА_3 100 000 доларів США в рахунок оплати за 50% корпоративних прав компанії, що володіє ТРЦ «Французький бульвар». 04.10.2012 кошти за цією розпискою за дорученням ОСОБА_4 отримані особисто ОСОБА_2 , про що зроблено на вказаній розписці його власну розписку про одержання коштів. Крім того, 11.10.2012 ОСОБА_4 була написана розписка про отримання від ОСОБА_3 200 000 доларів США в рахунок оплати за 50% корпоративних прав компанії, що володіє ТРЦ «Французький бульвар». У той же день кошти за цією розпискою за дорученням ОСОБА_4 отримані особисто ОСОБА_2 , про що зроблено на вказаній розписці його власну розписку про одержання коштів.

Також, третя особа з самостійними вимогами зазначає, що 25.09.2018 між ОСОБА_4 (як Стороною 1) та ОСОБА_3 (як Стороною 2) була укладена додаткова угода до Угоди від 02.11.2012, за змістом якої сторони підтвердили намір виконати свої зобов'язання за Угодою, та в рамках виконання цих зобов'язань Сторона 1 в особі ОСОБА_4 надала згоду на переоформлення корпоративних прав, раніше переданих Стороні 2, з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .

А отже, ОСОБА_2 вважає, що зміст указаної Додаткової угоди, підтверджує факт передачі учасниками ТОВ «АКСІОМА» частини своїх корпоративних прав саме в рамках Угоди ОСОБА_1 як довіреній особі ОСОБА_3 .

Окрім того, за твердженнями ОСОБА_2 , окремим свідченням того, що ОСОБА_1 є номінальним власником корпоративних прав ТОВ «АКСІОМА», а їх справжнім (бенефіціарним) власником є ОСОБА_3 , є факт видачі ОСОБА_1 останньому довіреності від 10.09.2013 строком дії на 20 років. За змістом указаної довіреності ОСОБА_3 як повірений був наділений повним обсягом прав і обов'язків учасника ТОВ «АКСІОМА» з часткою 50% в статутному капіталі, внаслідок чого - здатністю чинити вирішальний вплив на господарську діяльність товариства.

Таким чином, за твердженнями ОСОБА_2 , наведені вище обставини, свідчать про те, що кінцевим бенефіціарним власником частки в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА» є саме ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 є номінальною власницею указаної частки.

Разом з цим, ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_3 не є засновником (учасником) ТОВ «АКСІОМА», що підтверджується відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Красноградська міська рада з порушенням норм чинного законодавства здійснила державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «АКСІОМА», відповідно до яких ОСОБА_3 зазначений КБВ з непрямим впливом цього ТОВ, проте не зазначено в який спосіб та через кого здійснюється непрямий вплив. Внесення інформації не у повній мірі, на думку третьої особи, породжує стан невизначеності, тому що інформація яка міститься в ЄДРЮООПГФ не містить достатніх даних для визначення особи, яка є номінальним власником, через яку ОСОБА_3 здійснює свій вирішальний вплив як КБВ, а тому це відповідно безпосередньо порушує права та законні інтереси ОСОБА_2 , як учасника товариства та повинно бути приведено у відповідність до норм чинного законодавства.

А отже, на думку ОСОБА_2 , Красноградська міська рада при вчиненні реєстраційних дій при внесенні змін до відомостей про ТОВ «АКСІОМА» повинна зазначити номінального власника, через якого здійснюється непрямий вирішальний вплив на діяльність товариства.

Розглянувши дану справу суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову фізичної особи ОСОБА_1 та про часткове задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами в частині визнання ОСОБА_1 номінальним власником (контролером) частки в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ «Аксіома», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є ОСОБА_3 .

При прийнятті оскаржуваного рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що сукупність наявних у справі доказів є достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 є номінальним власником частки в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА», а бенефіціарним власником указаної частки, здатним здійснювати вирішальний вплив на управління та діяльність товариства є саме ОСОБА_3 . Тобто, ТОВ «АКСІОМА» було надано документи, передбачені законом, які є необхідними і достатніми для внесення змін до Інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи. У свою чергу, на виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державним реєстратором внесено до ЄДР всі відомості, передбачені законодавством, для здійснення вказаної реєстраційної дії. Підстави для надання нотаріально засвідченої копія документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 відсутні, адже останній є резидентом України, та має документ, що посвідчує його особу, оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Внесення інших відомостей, зокрема щодо комерційного агента, номінального власника або номінального утримувача, або лише посередника щодо такого права і відображенням відповідного зв'язку вказаних осіб із КБВ структурно не передбачено самим реєстром, а тому виконання вимоги ОСОБА_2 про зазначення інформації про КБВ у ЄДРПОУ з вказанням, зокрема, того що ОСОБА_11 є КБВ з непрямим вирішальним впливом у розмірі 50%, а ОСОБА_1 є номінальним власником 50% ТОВ «АКСІОМА» є фактично неможливим.

Колегія суддів, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

За змістом пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності

У частині 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до п. 30 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник - це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Згідно з п. 40 ч. 1 ст. 1 названого Закону номінальний власник - особа, яка від свого імені управляє корпоративними правами іншої особи - кінцевого бенефіціарного власника в інтересах останнього.

Відповідно до п.58 ч.1 ст.1 вказаного Закону структура власності - документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників.

Пунктами 22-24 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що юридичні особи зобов'язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов'язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі виявлення юридичною особою неповноти або неточностей чи помилок у раніше наданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридична особа не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення повторно направляє відкориговані відомості в порядку, передбаченому цим Законом. Форма та зміст структури власності встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з Міністерством юстиції України».

У відповідності до ст. 17-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів подаються такі документи:

1) заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;

2) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

3) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;

4) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.

Положення про форму та зміст структури власності затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 19.03.2021 №163.

Відповідно до п.1 Положення №163 останнє розроблено відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» і Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та відображає форму і зміст структури власності, яка з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника має в обов'язковому порядку надаватися державному реєстратору.

Пунктом 3 Положення №163 визначено, що структура власності за формою є офіційним документом, що являє собою схематичне зображення структури власності юридичної особи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Згідно з п.5 Положення №163 у разі наявності у структурі власності юридичної особи бенефіціарного власника, відомості щодо можливості здійснення яким вирішального впливу на управління або діяльність такої юридичної особи чітко не відслідковується за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань чи за документами, які подаються для проведення реєстраційної дії у пакеті документів разом із структурою власності, до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння), зокрема договір купівлі-продажу або дарування корпоративних прав (частки в статутному капіталі); рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) юридичної особи про визначення розміру статутного (складеного) капіталу та розмірів часток учасників; акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи; виписка з рахунка в цінних паперах депонента; виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача; договір управління майном; договір про створення трасту; трастова декларація та/або угода; свідоцтво про шлюб; витяг, виписка чи інший документ з офіційного джерела, в тому числі торговельного, банківського, судового реєстру; інші документи, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи.

Пунктом 6 встановлено, зокрема, що документи можуть підписуватись іншою уповноваженою особою (крім керівника), яка має право підпису від імені юридичної особи, зокрема представником засновника (учасника) юридичної особи відповідно до прийнятого рішення уповноваженим органом управління цієї юридичної особи. У такому разі до схематичного зображення структури власності також додається оригінал або завірена в установленому порядку копія документа, який підтверджує повноваження підписанта (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього підписанта містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

На схематичному зображенні структури власності вказуються щодо кожної фізичної особи - громадянина України - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду закордон (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (п.8 Положення №163).

11.07.2021 набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 19.03.2021 №163 «Про затвердження положення про форму та зміст структури власності». Таким чином, з 11.07.2021 до 11.10.2021 оновлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мають здійснити всі юридичні особи, щодо яких відповідно до закону в ЄДР мають міститися відомості про кінцевого бенефіціарного власника та які зареєстровані до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.03.2021 №163 «Про затвердження положення про форму та зміст структури власності», незалежно від того чи міститься про них актуальна інформація, чи вона потребує оновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Красноградської міської ради Слабинською О.Ю. була проведена реєстраційна дія 1004801070030000607 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме: Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Вказана реєстраційна дія була проведена за заявою ТОВ «АКСІОМА» про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, до якої додано опис структури власності, а також документ, що засвідчує повноваження особи, яка підписала заяву.

А саме, на виконання п.6 Положення №163 до схематичного зображення структури власності додана довіреність від 28.04.2020 на ім'я представника - ОСОБА_12 , посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О., номер у реєстрі нотаріальних дій 1127.

Схематичне зображення структури власності відповідає вимогам п.8 Положення №163, зокрема, щодо кожної фізичної особи - громадянина України вказано - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду закордон (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). А також щодо кожного кінцевого бенефіціарного власника зазначено опис здійснення вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи (прямий та/або непрямий).

Також, 15.11.2021 ТОВ «АКСІОМА» повідомило державного реєстратора, що при поданні структури власності була надана неповна інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, а саме - у пакеті документів разом із структурою власності, до схематичного зображення структури власності не були додані копії документів, що підтверджують можливість ОСОБА_3 здійснювати вирішальний вплив на управління та діяльність ТОВ «АКСІОМА» та у порядку ч. 23 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» надало копії документів, що підтверджують можливість ОСОБА_3 здійснювати вирішальний вплив на управління та діяльність ТОВ «АКСІОМА», а саме:

- копію протоколу зборів учасників ТОВ «АКСІОМА» від 29.08.2012, з якого убачається, що для завершення будівництва ТРЦ «Французький бульвар» необхідно було залучити сторонні інвестиції, а також, що до одного з учасників ТОВ «АКСІОМА» звернувся ОСОБА_3 та запропонував профінансувати завершення будівництва ТРЦ «Французький бульвар» в обмін на передачу йому або визначеній ним особі частини корпоративних прав ТОВ «АКСІОМА»; Загальні збори вирішили укласти угоду із ОСОБА_3 щодо відчуження частини корпоративних прав учасників ТОВ «АКСІОМА» з метою залучення інвестицій для завершення будівництва ТРЦ «Французький бульвар» та уповноважити ОСОБА_4 провести переговори із ОСОБА_3 та укласти від імені учасників ТОВ «АКСІОМА» угоду щодо відчуження частини корпоративних прав учасників товариства в розмірі не більше 50% безпосередньо ОСОБА_3 або будь-якій, вказаній ним особі;

- копію Угоди від 02.11.2012 між учасниками ТОВ «АКСІОМА» та ОСОБА_3 щодо передачі 50% корпоративних прав, з якої вбачається, що Сторона 1 в особі ОСОБА_4 передає Стороні 2 в особі ОСОБА_3 50% корпоративних прав ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 у компанії, що володіє ТРЦ «Французький бульвар», а Сторона 2 сплачує Стороні 1 5 000 000,00 доларів США, а також передає Стороні 1 власні активи на суму 6 250 000,00 доларів CШA. У разі здійснення відчуження однією із сторін своєї долі третім особам, переважне право купівлі має друга сторона;

- копію договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративного права) від 07.11.2012 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , з якого убачається, що ОСОБА_4 зобов'язався передати у власність ОСОБА_1 частину належної йому частки в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА» (корпоративне право) в розмірі 30% статутного капіталу товариства (що на момент укладення договору складало половину належної йому частки), а ОСОБА_1 зобов'язалась прийняти та оплатити указане корпоративне право;

- копію договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративного права) від 07.11.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з якого убачається, що ОСОБА_2 зобов'язався передати у власність ОСОБА_1 частину належної йому частки в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА» (корпоративне право) в розмірі 6,25% статутного капіталу товариства (що на момент укладення договору складало половину належної йому частки), а ОСОБА_1 зобов'язалась прийняти та оплатити указане корпоративне право;

- копію договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративного права) від 07.11.2012 між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , з якого убачається, що ОСОБА_9 зобов'язався передати у власність ОСОБА_1 частину належної йому частки в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА» (корпоративне право) в розмірі 8,75% статутного капіталу товариства (що на момент укладення договору складало половину належної йому частки), а ОСОБА_1 зобов'язалась прийняти та оплатити указане корпоративне право;

- копію договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративного права) від 07.11.2012 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , з якого убачається, що ОСОБА_8 зобов'язався передати у власність ОСОБА_1 частину належної йому частки в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА» (корпоративне право) в розмірі 5% статутного капіталу товариства (що на момент укладення договору складало половину належної йому частки), а ОСОБА_1 зобов'язалась прийняти та оплатити указане корпоративне право;

- копії розписок від 22.08.2012, від 31.08.2012, від 03.10.2012, від 16.10.2012, від 04.10.2012, від 11.10.2012, від 12.11.2012, від 11.12.2012, від 24.12.2012, з яких вбачається про здійснення часткових оплат ОСОБА_3 згідно досягнутих домовленостей за отримані 50% корпоративних прав компанії, що володіє ТРЦ «Французький бульвар»;

- копію протоколу зборів учасників ТОВ «АКСІОМА» від 27.11.2012, з якого вбачається, що в результаті продажу ОСОБА_1 учасниками ТОВ «АКСІОМА» ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 частин своїх часток ОСОБА_1 увійшла до складу учасників ТОВ «АКСІОМА» із часткою 50%;

- копію додаткової угоди від 25.09.2018 до Угоди від 02.11.2012, з якої вбачається, що сторони підтверджують намір виконати всі зобов'язання за Угодою від 02.11.2012 та в рамках виконання цих зобов'язань Сторона 1 в особі ОСОБА_4 надає згоду на юридичне переоформлення корпоративних прав, раніше переданих Стороні 2, з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 ;

- копію довіреності ОСОБА_1 від 10.09.2013, з якої вбачається, що нею уповноважено ОСОБА_3 бути її представником як учасника ТОВ «АКСІОМА» у будь-яких установах, підприємствах, організаціях України, незалежно від їх пiдпорядкування та форм власності у тому числі Департаменті державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перед державним реєстратором, в органах Державної податкової служби, органах нотаріату, банківських установах, судових установах з усіма правами наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, перед юридичними та фізичними особами, у тому числі у взаємовідносинах з іншими учасниками та у самому ТОВ «АКСІОМА» та його посадовими особами з питань щодо діяльності ТОВ, внесення змін до установчих документів ТОВ, виходу з вищевказаного Товариства, або з питань продажу усієї належної ОСОБА_1 частки або частини частки у статутному капіталі ТОВ «АКСIОМА» іншим учасникам, третім особам, або Товариству, припинення ТОВ «АКСIОМА»; надано ОСОБА_3 всі права учасника Товариства, в тому числі брати участь в правлінні Товариством у порядку, визначеному в установчому документі і в межах закону (вимагати скликання і проведення загальних зборів учасників, внесення змін і доповнень до порядку денного, реєструватися та голосувати на загальних зборах учасників Товариства з будь-яких питань з порядку денного на власний розсуд, бути обраним до виконавчого або інших органів, управління Товариством та інше); брати участь у розподілі прибутку Товариства і одержувати його частину (дивіденди) в повному обсязі та без будь-яких обмежень та ін.; надано право ОСОБА_3 підписувати договори чи iнші документи про перехід чи передачу частки або частини такої частки учасника у статутному капіталі Товариства, попередні договори, договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі, у разі необхідності договори про внесення змін до них або про їх розірвання, визначаючи будь-які умови цих правочинів на свій розсуд, акт прийому-передачі частки у статутному капiталі, протоколи загальних зборів Товариства, статут Товариства у новiй редакції або зміни до статуту у вигляді окремих додатків і виконувати всі інші дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень. Довіреність видана на 20 (двадцять) років та дійсна до десятого вересня дві тисячі тридцять третього року. Зазначена довіреність на момент подання її засвідченої копії до державного реєстратора була чинна, в матеріалах справи відсутня інформація про її скасування чи визнання недійсною на момент ухвалення рішення;

- витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 15.08.2020, з якого зокрема вбачається, що 12.12.2012 була проведена державна реєстрація зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) ТОВ «АКСІОМА».

Пунктом 5 Положення №163 визначено, що юридичною особою також можуть бути подані інші документи, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи. Тобто, встановлено невичерпний перелік документів, які можуть бути подані юридичною особою на підтвердження можливості здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду стосовно відсутності підстав для надання нотаріально засвідченої копія документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 , адже останній є резидентом України, та має документ, що посвідчує його особу, оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Доводи апелянта стосовно того, що кожен з документів, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на корпоративні права ТОВ «Аксіома» не містить відомостей про те, що вона набуває такі права як номінальний власник, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки чинне законодавство не передбачає прямого зазначення відомостей про номінального власника у документах, за якими набувається право власності на корпоративні права.

Твердження апелянта про те, що видача ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3 довіреності не надає такому представнику статусу КБВ ТОВ «Аксіома», а також на підставі поданих заяв свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не можуть встановлюватися обставини (факти), які відображаються у відповідних документах, колегія суддів зазначає, що довіреність та заяви свідків оцінюються судом лише в сукупності з іншими доказами у справі та не є єдиними доказами, на підставі яких суд прийшов до висновку про особу кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи. Проте суд першої інстанцій надав оцінку вказаним доказам у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Таким чином, ТОВ «АКСІОМА» було надано документи, передбачені законом, які є необхідними і достатніми для внесення змін до Інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи. Відповідно державним реєстратором Красноградської міської ради Слабинською О.Ю. правомірно була проведена реєстраційна дія 1004801070030000607 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме: Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Стосовно доводів апелянта про те, що суд оцінюючи заяви від 16.11.2012 застосував норму права, що не підлягає застосуванню, а саме ст. 545 ЦК України, вказавши, що такі заяви не є розписками, тому не підтверджують розрахунки за договором, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 545 ЦК України встановлено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Скаржник стверджує, що заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 від 16.11.2012, підписи на яких засвідчено нотаріально, містять інформацію про те, що вони не мають жодних претензій до ОСОБА_1 , а тому такий доказ є підтвердженням того, що саме позивачка на свою користь набувала корпоративні права, сплачувала за них грошові кошти та стала їх власником, уклавши відповідні угоди із продавцями корпоративних прав.

Як вбачається з матеріалів справи, за змістом указаних заяв учасники ТОВ «Аксіома» поставили до відома Державного реєстратора, що ними передані ОСОБА_1 належні їм частки в статутному капіталі ТОВ «Аксіома» відповідно до укладених із нею договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі від 07.11.2012, зазначивши при цьому про відсутність претензій до ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1 договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі від 07.11.2012, на які містяться посилання у заявах учасників ТОВ «Аксіома» від 16.11.2012, продавець зобов'язаний передати у власність покупця частину належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Акксіома» в певному розмірі, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вказане корпоративне право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18, на яку посилається суд в оскаржуваному рішенні, зазначено наступні висновки:

«Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Щодо правової оцінки пункту 5 спірного договору як розписки Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що під розпискою на практиці, як правило, розуміється письмовий документ, який містить відомості про певні обставини, наприклад про отримання однією особою від іншої грошей, іншого майна тощо. Розписка у такому значенні є письмовим доказом згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 73 ГПК України.

Таке розуміння узгоджується із законом. Так, відповідно до частини першої статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Відповідно до частини першої статті 545 ЦКУкраїни в разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання; у цьому разі настає прострочення кредитора. Відповідно до абзацу третього частини першої статті 937 ЦК України письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчено розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Відповідно до частини другої статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Тому пункт 5 спірного договору в тій його частині, у якій він містить відомості про отримання покупцями грошей до підписання договору, суму цих грошових коштів та пропорції, у якій вони отримані кожним з продавців, є розпискою.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Водночас законом не встановлено, що факт отримання грошових коштів має бути підтверджений певними засобами доказування. Тому кожна зі сторін може доводити таку обставину або спростовувати її будь-якими доказами. Зокрема, таким доказом може бути положення договору про одержання однією стороною від іншої грошових коштів. Натомість заінтересована сторона може спростовувати цю обставину іншими доказами, які, наприклад, свідчать про підписання договору або розписки, якщо вона втілена в окремому документі, під впливом помилки, обману, насильства тощо. Відповідно до частин першої, третьої статті 86 ГПК України суд має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).»

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної постанови Верховного Суду, дійсно, позивач має право підтверджувати обставини сплати коштів будь-якими засобами, зокрема заявами від 16.11.2012. Проте, у даному випадку, зазначені заяви не містять відомостей про одержання частково або в повному обсязі виконання зобов'язання за договорами купівлі-продажу частки, а відтак не можуть вважатися розпискою в розумінні положень ст. 545 ЦК України та підтверджувати обставини сплати коштів, що узгоджується з наведеною правовою позицією Верховного Суду.

Натомість відповідачем - ТОВ «Аксіома» надано розписки, видані ОСОБА_3 на підтвердження оплати корпоративних прав компанії, яка володіє ТРЦ «Французький бульвар», тобто ТОВ «Аксіома».

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» і викладено її у новій редакції, фактично, впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

З урахуванням наведеного, оцінюючи надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, поряд зі ст. 79 ГПК України, застосовувати стандарт «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.

Так колегія суддів оцінює, що заяви від 16.11.2012 не містять жодних відомостей про одержання частково або в повному обсязі виконання зобов'язання за договорами купівлі-продажу частки, будь-яких інших доказів сплати коштів позивачем не наведено, а напротивагу ТОВ «Аксіома» надані розписки, які свідчать про отримання оплати за корпоративні права ТОВ «Аксіома».

Ураховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що указані заяви, на які посилається ОСОБА_1 , підтверджують лише факт виконання ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу частки щодо передання ОСОБА_1 обумовлених указаними договорами частин часток у статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА» та не є доказом проведенням розрахунків за цими договорами.

Також апелянт зазначає, що обов'язок вносити відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) покладений на юридичні особи ще з 2014 року. Та як вбачається з Інформації щодо ТОВ «Аксіома» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.09.2021 саме ОСОБА_1 була зазначена в якості кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Аксіома»; на момент проведення оскаржуваної первісним позовом реєстраційної дії та на даний час обставини щодо того, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Аксіома» не змінилися.

Відповідно до ч.1,2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Проте, згідно із ч. 5 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вимоги указаної статті, яка визначає статус документів та відомостей, внесених до Реєстру, не застосовуються у правовідносинах, що регулюються законодавством України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо статусу відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.

Таким чином, доводи апелянта про те, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.09.2021 вбачається, що саме ОСОБА_1 була зазначена в якості кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Аксіома» є неспроможними.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що оскільки позивачка є власником 50% статутного капіталу ТОВ «Аксіома» це є ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність товариства, а тому ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Аксіома». Проте, скаржником не взято до уваги положення, зокрема, п. 30 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» стосовно того, що кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права. Тобто, факт формального володіння особою часткою у статутному капіталі юридичної особи не є безумовною підставою для визнання особи кінцевим бенефіціарним власником. Водночас і відсутність факту формального володіння часткою не виключає можливості визнання особи кінцевим бенефіціарним власником, за умови наявності ознак здійснення нею непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи.

З огляду на наявні матеріали справи та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 є номінальним власником частки в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА», а бенефіціарним власником указаної частки, здатним здійснювати вирішальний вплив на управління та діяльність товариства є саме ОСОБА_3 . А тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Стосовно вимоги про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинену КРАСНОГРАДСЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, ВУЛИЦЯ БЄЛЬОВСЬКА, будинок 94. Ідентифікаційний код юридичної особи 04058686): Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 07.10.2021 17:09:05, 1004801070030000607, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_6 , Красноградська міська рада, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

З аналізу зазначених норм процесуального права, вбачається, що позовні вимоги щодо реєстраційних дій, підлягають розгляду в господарському суді, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Позивач, звертаючись до суду з позовом, має право об'єднати в одній позовній заяві вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, основні та похідні позовні вимоги.

Для встановлення, чи є позовна вимога щодо реєстраційних дій у цьому спорі похідною, слід з'ясувати щодо яких відносин виник спір у справі та на захист яких прав та інтересів заявлений позов, а відповідно, чи призведе до повного відновлення порушеного суб'єктивного права особи та ефективного захисту прав та законних інтересів позивача задоволення лише основної вимоги без похідної. При цьому, слід брати до уваги те, що задоволення похідної вимоги прямо залежить від задоволення іншої позовної вимоги. Така вимога не може бути самостійною.

Такі правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 910/9834/18.

З огляду на викладене заявлена позивачкою у цій справі вимога про скасування реєстраційної дії, в розумінні частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України є похідною позовною вимогою від основної позовної вимоги про визнання її кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Аксіома», оскільки зазначені основна та похідна позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, поєднані одним матеріально-правовим змістом та є нерозривно взаємопов'язаними; задоволення зазначеної похідної вимоги залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги), задоволення обох цих позовних вимог забезпечує повне відновлення порушеного права позивачки. Задоволення зазначеної похідної позовної вимоги прямо залежить від задоволення основної позовної вимоги.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання ОСОБА_1 кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Аксіома» за типом прямого вирішального впливу, відсоток частки статутного капіталу 50%, вимога про скасування реєстраційної дії також не підлягає задоволенню.

Стосовно позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення

За змістом ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту, і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У даному випадку, при зверненні до суду третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 повинен довести суду обставини порушення його прав та законних інтересів відповідачами, а саме внаслідок невизнання ОСОБА_1 номінальним власником ТОВ «Аксіома», а також підстави для зобов'язання суб'єкта державної реєстрації проводити вказані у позові реєстраційні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 належним чином не було обґрунтовано які права порушено та як задоволення позовних вимог вплине на його права та законні інтереси, як їх буде відновлено.

Колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку визнання/невизнання ОСОБА_1 номінальним або бенефіціарним власником ТОВ «Аксіома» ніяким чином не впливає на права та законні інтереси, на наявність корпоративних прав ОСОБА_2 як учасника ТОВ «Аксіома».

Підстави позову жодним чином не вказують на порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів позивача, ним не зазначено який конкретно негативний вплив або шкода зазнана саме внаслідок визнання/невизнання ОСОБА_1 номінальним або бенефіціарним власником ТОВ «Аксіома» та як це впливає на його правове становище, які причинно-наслідкові зв'язки у справі це підтверджують.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає, що обраний ним спосіб захисту - визнання ОСОБА_1 номінальним власником частки в статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА», в діалектичному зв'язку з записом в реєстрі про ОСОБА_3 як бенефіціарного власника цієї частки забезпечить захист порушених прав ОСОБА_2 щодо: отримання від ОСОБА_3 залишку оплати за отримані ОСОБА_3 корпоративні права ТОВ «АКСІОМА», які оформлені на ОСОБА_1 , реалізації прав учасника ТОВ «АКСІОМА» щодо здійснення майнових та немайнових прав, а також, нівелює можливість спотворення обставин виконання угоди від 02.11.2012 року та розписок про часткове виконання прийнятих ОСОБА_3 на себе зобов'язань за цією угодою.

Проте колегія суддів зазначає, що описані ОСОБА_2 обставини не мають відношення до даної справи та не свідчать про порушене право позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначених законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_2 в частині визнання ОСОБА_1 номінальним власником (контролером) частки в розмірі 50% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є ОСОБА_3 не відповідає приписам чинного законодавства, а отже підлягає в цій частині скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Стосовно твердження апелянта про розгляд справи суддею, якій був заявлений обґрунтований відвід, що також є підставою для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 255 ГПК України наведено вичерпний перелік ухвал суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення по суті справи. Серед них немає ухвали, яка виноситься за підсумками розгляду заяви про відвід судді. А отже ухвала суду першої інстанції, якою вирішено питання відводу судді, може бути оскаржена тільки одночасно з оскарженням рішення суду по суті справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

Аналіз наведеного правила дає підстави для висновку, що судове рішення може бути скасовано лише у разі одночасного існування таких обставин: 1) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід; 2) суд апеляційної інстанції визнав підстави про відвід обґрунтованими; 3) апеляційну скаргу обґрунтовано безпідставним відхиленням відводу, заявленого судді.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2021 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області надійшла заява про відвід судді (вх.№30711).

В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує, що ознайомившись з протоколом, а також ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2021, яка надійшла до Електронного суду 23.12.2021, позивачці стало відомо, що судом у вказаних документах - протоколі та ухвалі, зазначено недостовірну інформацію, про те, що її представник не з'явився в судове засідання, хоча участь у судовому засіданні виявилась неможливою саме через видалення єдиного учасника з відеоконференції її організатором - судом. А отже, без фактичної участі позивачки, без можливості висловити свою думку щодо процесуальних дій, заяв, та клопотань сторін, судом долучено документи до матеріалів справи, задоволено клопотання ТОВ «Аксіома». Вказане викликає сумнів у заявника щодо неупередженості та об'єктивності судді. Додатково, заявник звертає увагу, що цим же складом суду було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у справі №922/721/21. На підставі вказаного заявник просить задовольнити заяву про відвід та справу передати на автоматизований розподіл для визначення іншого складу суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2021 заяву представника ОСОБА_1 (вх.№30711 від 29.12.2021) про відвід складу суду (судді Суслової В.В.) у справі №922/4343/21 визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, шо подана представником ОСОБА_1 заява про відвід складу суду у справі №922/4343/21, за своєю суттю фактично зводиться до незгоди відповідача з процесуальною діяльністю суду в цій справі та не може бути підставою для відводу, про що законодавцем прямо зазначено в частині четвертій статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Автоматизованою системою документообігу суду заяву про відвід судді Суслової В.В. (вх.№30711 від 29.12.21) розподілено судді Жиляєву Є.М., про що керівником апарату складено та підписано відповідний Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2021 (суддя Жиляєв Є.М.) в задоволенні заяви представника позивача про відвід судді (вх.№30711 від 29.12.2021) відмовлено.

Згідно з частинами 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частин 1, 3 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод необхідно виключити будь - які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна - центр» проти України» від 15.10.2010).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Колегія суддів, оцінюючи наявність підстав для відводу судді Господарського суду Харківської області Суслової В.В. за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстави стверджувати, що суддя виявила особисту упередженість. Докази на користь протилежного відсутні.

За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.

Обґрунтування заяви про відвід судді Суслової В.В. зводяться до того, що судом у протоколі судового засідання та ухвалі Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 зазначено недостовірну інформацію, про те, що її представник не з'явився в судове засідання, а також цим же складом суду було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у справі №922/421/21.

Матеріали справи містять акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку від 21.12.2021, який підписано керівником апарату О.В.Поляковим, адміністратором К.М. Шевченко та секретарем судового засідання А.А. Саєнко. Відповідно до вказаного акту було виявлено технічну неможливість проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференцзв'язку з причини відсутності звуку на момент з'єднання з представником позивача по справі Аксаітовою М.Ю., яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконфернції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України встановлено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

А отже, враховуючи неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції та те, що на час з'єднання з представником позивача не вдалося розпочати підготовче засідання, в протоколі судового без здійснення технічного запису від 21.12.2021 зафіксовано неявку представника позивача, проте зазначено, що участь представника позивача в підготовчому засіданні 21.12.2021 у режимі відеоконференції виявилась технічно неможливою. Вказана інформація також міститься в ухвалі Господарського суду Харківської області від 21.12.2021, якою відхилені зауваження представника ОСОБА_1 (вх.№30465 від 28.12.2021) з приводу неправильності чи неповноти протоколу судового засідання у справі №922/4343/21.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує. А тому твердження апелянта про те, що цим складом суду було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у справі №922/721/21 не є підставою для відводу судді.

Отже, обставини, наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід судді, не знайшли свого підтвердження. Доводи скаржника не можуть свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у безсторонності суду стосовно сторін у цій справі. Обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності судді заявник не навів, а суд не встановив.

У даному випадку у апеляційного суду відсутні підстави для застосування п. 2 ч. 3 ст. 277 ГПК України як обов'язкової підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Стосовно оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2022, судом встановлені наступні обставини.

08.12.2022 від представника ТОВ «Аксіома» адвоката Трофименко Р.О. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення за вх.№15884, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення та вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 159 000, 00 грн, понесених ТОВ «Аксіома» у зв'язку з розглядом справи, та стягнути їх з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аксіома».

13.12. 2022 представником позивача (ФО ОСОБА_1 ) адвокатом Аксаітовою М.Ю. до суду подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та залишення заяви про стягнення витрат без розгляду вх.16211, яку долучено судом до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалі справи, у відзиві на позов (першій заяві по суті) відповідачем ТОВ «Аксіома» було надано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу та заявлено, що докази на підтвердження судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, відповідачем визначено суму у розмірі 81 000,00 грн:

- підготовка відзиву - 30 000,00 грн (10 годин);

- підготовка заперечення - 15 000,00 грн (5 годин);

- підготовка заяв, клопотань - 24 000,00 грн (8 годин);

- участь у судовому засіданні 1 інстанція (орієнтовно 4 засідання) - 12 000,0 грн (4 години).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 159 000,00 грн представником відповідача було надано до суду наступні документи: детальний опис робіт, який викладено у заяві про ухвалення додаткового рішення; копію Договору про надання правової допомоги №01-09 від 01.09.2021; копію Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №01-09 від 01.09.2021; копію Акта надання послуг №1 від 05.12.2022 за яким надано послуг на суму 159 000,00 грн; копію рахунку на оплату №4 від 09.10.2022 на суму 54000,00 грн; копію рахунку на оплату №2 від 23.02.2022 на суму 48 000,00 грн; копію рахунку на оплату №52 від 23.12.2021 на суму 75 000,00 грн; копію платіжної інструкції №10211 від 24.12.2021 на суму 60 155,00 грн; копію платіжної інструкції №10634 від 29.04.2022 на суму 49 290,00 грн; копію платіжної інструкції №10946 від 11.11.2022 на суму 48 760,00 грн.

З поданих до суду документів вбачається, що 01.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома» (Клієнт за Договором) і адвокатом Трофименко Р.О. (Адвокат за Договором) був укладений договір про надання правової допомоги №01/09, (далі - Договір) відповідно до умов якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту при провадженні, зокрема господарських справ в будь-яких судах всіх рівнів, маючи право виступати в якості захисника та/або представника Клієнта.

Відповідно до п.5.1. розмір та порядок оплати гонорару Адвоката встановлюється в Додатку №1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною.

Додатком №1 до Договору про надання правової допомоги №01/09 від 01.09.2021 Сторони визначили наступний розмір та порядок оплати гонорару Адвоката за надання правової допомоги за Договором:

Зокрема, відповідно до п.1 Додатку №1 до Договору оплата за надання правової допомоги Адвоката проводиться Клієнтом наступним чином: шляхом оплати гонорару, визначеної згідно з п.13 цього додатку до Договору, виходячи із вартості правової допомоги, визначеної пунктом 2 цього додатку до Договору, згідно виставлених рахунків.

Згідно із п.2 Додатку №1 вартість послуг Адвоката з надання правової допомоги за Договором складає 3000,00 грн за одну годину із застосування коефіцієнту складності, що становить близько 50% мінімальної заробітної плати.

Пунктом 7 Додатку №1 визначено, що оплата здійснюється готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок, у порядку, вказаному у пункті 1 даного додатку та у строки, погоджені Сторонами.

Відповідно до п. 12 Додатку №1 до Договору за наслідками його виконання сторони підписують Акт виконаних робіт (наданих послуг).

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА», в якості доказу на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, додано Акт надання послуг №1 від 05.12.2022 до Договору №01/09 від 01.09.2021. Згідно даного Акту вбачається, що Виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги):

1. Підготовка відзиву на позовну заяву по справі №922/4343/21: аналіз судової практики та профільного законодавства, написання відзиву, збирання та оформлення доказів, роздруківка та формування відзиву та додатків до нього, здійснення поштових відправлень, подання відзиву до суду; витрачений час складає 10 години; ціна за 1 годину - 3000,00 грн; сума - 30000,00 грн;

2. Підготовка заперечення по справі №922/4343/21: аналіз судової практики та профільного законодавства, написання заперечення, роздруківка та формування заперечення та додатків до нього, здійснення поштових відправлень, подання заперечення до суду; витрачений час складає 4 години; ціна за 1 годину - 3000,00 грн; сума - 12 000,00 грн;

3. Підготовка заяв та клопотань по справі №922/4343/21, їх оформлення та подання до суду; витрачений час складає 8 годин; ціна за 1 годину - 3000,00 грн; сума - 24 000,00 грн;

4. Підготовка додаткових пояснень по справі №922/4343/21: аналіз судової практики та законодавства, написання пояснення, подання пояснень до суду; витрачений час 5 годин; ціна за 1 годину - 3000,00 грн; сума - 15 000,00 грн;

5. Підготовка до участі у судовому засіданні по справі №922/4343/21, час витрачений на очікування та прибуття до суду (незалежно від проведення судового засідання), очікування та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференція, участь у судовому засіданні 1 інстанція (загальна кількість призначених судових засідань - 13); витрачений час складає 26 годин; ціна за 1 годину - 3000,00 грн; сума - 78 000,00 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) склала 159000,00 грн. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Аналогічний опис робіт (наданих послуг) відображено в детальному описі у заяві про ухвалення додаткового рішення.

Частина указаної суми в розмірі 158 205,00 грн була сплачена відповідачем адвокатові, що підтверджується платіжною інструкцією №10211 від 24.12.2021 на суму 60 155,00 грн, платіжною інструкцією №10634 від 29.04.2022 на суму 49290,00 грн та платіжною інструкцією №10946 від 11.11.2022 на суму 48760,00 грн. (Інша частина в розмірі 795,00 грн підлягає сплаті).

Не погоджуючись з сумою витрат відповідача (ТОВ «Аксіома») на правничу допомогу, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру таких витрат

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що представник ТОВ «Аксіома» брав участь лише в 5 судових засіданнях, а тому, приймаючи до уваги їх тривалість, на думку суду, співмірною та реальною сумою таких витрат є сума у розмірі 15 000,00 грн (з розрахунку 3000,00 грн за годину). Інші доводи представника позивача, викладені у заяві про зменшення судових витрат не знайшли свого підтвердження. А тому суд частково задовольнив Заяву ТОВ «Аксіома» про ухвалення додаткового рішення у розмірі 96 000,00 грн з огляду на те, що такі витрати на правничу допомогу у цій справі відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, а також підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву представником відповідача-2 було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу та заявлено, що докази на підтвердження судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду та у судових дебатах під час засідання по справі №922/4343/21 представником було зроблено відповідну заяву.

Рішення Господарського суду Харківської області прийнято 01.12.2022, згідно поштового конверту заява про ухвалення додаткового рішення направлена на адресу суду 06.12.2022, тобто в межах строку, встановленого ч.8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється апелянтом, що адвокатом було виконано наступні роботи (надані послуги), та які відображено у детальному описі робіт (наданих послуг) та акті наданих послуг №1, зокрема:

- підготовка відзиву на позовну заяву (вх.№27879/21 від 25.11.2021), аналіз судової практики та профільного законодавства, написання відзиву, збирання та оформлення доказів, роздруківка та формування відзиву та додатків до нього, здійснення поштових відправлень, подання відзиву до суду;

- підготовка заперечення (вх.№29616/21 від 15.12.2021), аналіз судової практики та профільного законодавства, написання заперечення, роздруківка та формування заперечення та додатків до нього, здійснення поштових відправлень, подання заперечення до суду.

Стосовно підготовки заяв та клопотань, їх оформлення та подання до суду, представник позивача стверджує, що час, витрачений на подання заяв та клопотань, є неспівмірним з обсягом послуг та їх складністю.

В апеляційній скарзі представник скаржника зазначає, що акті надання послуг №1 перелік таких заяв з датами подання не наводиться; половина з поданих представником відповідача-1 клопотань - про проведення засідання в режимі відеоконференції однакового змісту, інші клопотання (про ознайомлення з матеріалами справи від 23.11.2021, про відкладення розгляду справи від 23.11.2021, про витребування доказів від 06.12.2021, про долучення документів від 15.02.2022) не потребують особливих зусиль або значного часу для підготовки та подання, а тому витрачений час та гонорар за таку роботу в розмірі 24000,00 грн є явно неспівмірним.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача-1 були підготовані та подані наступні заяви та клопотання: про відкладення розгляду справи від 23.11.2021 вх.№27650/21; про ознайомлення з матеріалами справи від 23.11.2021 вх.№27664/21; про залучення третьої особи - Держаної служби фінансового моніторингу України від 06.12.2021 вх.№28611/21; про витребування документів від 06.12.2021 вх.№28787/21; про залучення третьої особи - Сбітнєва І.В. від 06.12.2021 вх.№28789/21; про залучення третьої особи - ОСОБА_2 від 06.12.2021 вх.№28790/21; заперечення від 15.12.2021 вх.№29616/21; про визнання відсутніми підстав для відмови від надання відповіді на запитання 21.12.2021 вх.№30122/21; заперечення від 15.02.2022 вх.№1118; про витребування доказів від 15.02.2022 вх.№3645/22; про долучення до матеріалів справи від 15.02.2022 вх.№3647/22; про участь у справі в режимі відеоконференції від 02.09.2022 вх.№9040/22; про участь у справі в режимі відеоконференції від 18.10.2022 вх.№11814/22; про участь у справі в режимі відеоконференції від 21.10.2022 вх.№12235/22; про участь у справі в режимі відеоконференції від 31.10.2022 вх.№12857/22; про участь у справі в режимі відеоконференції від 09.11.2022 вх.№13720/22; про участь у справі в режимі відеоконференції від 29.11.2022 вх.№15128/22.

З попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу, який міститься у відзиві на позов, вбачається, що адвокатом відповідача були попередньо вказані витрати на послуги з підготовки заяв та клопотань на суму 24 000,00 грн, з розрахунку за 8 годин потрачених адвокатом для їх виготовлення та подання до суду. В Акті виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 05.12.2022 та детальному описі робіт (наданих послуг), визначено той же самий час та сума витрат, які були заявлені у попередньому розрахунку.

При цьому, як було описано вище, матеріалами справи підтверджується більший обсяг заяв та клопотань, підготовлених та поданих представником відповідача-1, ніж зазначено апелянтом.

Частина 3 статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тобто учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. А тому посилання апелянта на не зазначення адвокатом детального переліку таких заяв та клопотань не впливає на висновок про їх реальність.

Стосовно підготовки додаткових пояснень(вх.№6312/22 від 07.07.2022), апелянт зазначає, що судом в додатковому рішенні зазначено про подання ОСОБА_14 пояснень 07.07.2022, в той же час матеріали електронної справи їх не містять, суд ані в рішенні, ані в чисельних ухвалах не згадував про подання таких пояснень; також ці пояснення не надсилалися позивачці на її адресу для листування - адресу її представника.

Колегією суддів перевірено, що матеріли справи, зокрема, електронної, дійсно містять додаткові пояснення представника ТОВ «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О. від 07.07.2022 за вх.№6312/22, в яких представник відповідача-1 просить визнати необхідним та дозволити ТОВ «АКСІОМА» подати ці додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи; урахувати ці додаткові пояснення при вирішенні справи; відкласти підготовче засідання, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника ТОВ «Аксіома», на іншу більш пізнішу дату.

Крім того, з протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 12.07.2022 вбачається, що суддею було оголошено додаткові пояснення, надані ТОВ «Аксіома», у яких викладено клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Посилання апелянта на те, що такі додаткові пояснення не згадано у процесуальних документах суду та не направлено представнику позивача, саме по собі не свідчить про те, що вказаних додаткових пояснень не існує, а отже зазначена виконана робота (надана послуга) є підтвердженою та правомірно включена до Акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 05.12.2022.

Стосовно підготовки до участі у судовому засіданні по справі №922/4343/21, час витрачений на очікування та прибуття до суду (незалежно від проведення судового засідання), очікування та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференція, участь у судовому засіданні 1 інстанція (загальна кількість призначених судових засідань-13), судом встановлено наступне.

Як вбачається із протоколів судових засідань по справі №922/4343/21, представник відповідача-1 брав участь у п'яти судових засіданнях по справі, а саме: 23.11.2021, 07.12.2021, 08.02.2022, 15.02.2022 та 27.10.2022.

При цьому, в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, які відповідач очікував понести у зв'язку з розглядом справи, були вказані витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн за 4 судових засідання, тобто з розрахунку 3000,00 грн за засідання.

А отже, враховуючи участь представника ТОВ «Аксіома» лише в 5 судових засіданнях, час на їх очікування та тривалість, на думку суду, співмірною та реальною сумою таких витрат є сума у розмірі 15 000,00 грн (з розрахунку 3000,00 грн за годину).

Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції зменшив суму за участь у судових засіданнях, виходячи з того, що залучений адвокат приймав участь у 5 засіданнях та витратив на них 5 годин свого часу по 3000 грн, проте загальний фактичний час участі представника у судових засіданнях є меншим за 2 години, колегія суддів зазначає наступне.

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат міститься примітка, що участь у судових засіданнях визначається з урахуванням часу очікування початку судового засідання, у тому числі якщо воно не відбулось, а також витрат на відрядження. У детальному описі робіт (наданих послуг) та акті надання послуг, окрім безпосередньої участі у судовому засіданні, визначено також час підготовки до участі у судовому засіданні, час витрачений на очікування та прибуття до суду, очікування в режимі відеоконференції.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Отже, апелянтом враховано лише фактичну тривалість судових засідань, тобто безпосередню участь адвоката у судовому процесі та залишено поза увагою інші складові правничої допомоги, які підлягають компенсації, зокрема час на підготовку та очікування судового засідання. Тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що співмірною та реальною сумою таких витрат є сума у розмірі 15 000,00 грн (5 судових засідань з розрахунку 3000,00 грн за годину).

Стосовно твердження апелянта про те, що перелік наданих послуг, що зазначений в акті надання послуг №1 від 05.12.2022 не є детальним описом робіт, він містить послуги, які не надавались відповідачу в межах розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в заяві про ухвалення додаткового судового рішення із зазначенням послуги, витраченого адвокатом часу в годинах та вартості послуг. А тому вказане твердження апелянта спростовується матеріалами справи. Питання реальності надання послуг, які зазначені в акті, було розглянуто судом раніше.

Стосовно твердження апелянта про те, що сума судових витрат в розмірі 159000,00 грн, яку заявлено до відшкодування істотно перевищує суму в розмірі 81000,00 грн, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, при цьому таке завищення не обґрунтовано жодним чином, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, представником відповідача визначено суму у розмірі 81 000,00 грн:

- підготовка відзиву - 30 000,00 грн (10 годин);

- підготовка заперечення - 15 000,00 грн (5 годин);

- підготовка заяв, клопотань - 24 000,00 грн (8 годин);

- участь у судовому засіданні 1 інстанція (орієнтовно 4 засідання) - 12 000,0 грн (4 години).

У детальному описі робіт (наданих послуг) та Акті надання послуг №1 від 05.12.2022 до Договору №01/09 від 01.09.2021 представником відповідача визначено суму у розмірі 159000,00 грн:

- підготовка відзиву - 30 000,00 грн (10 годин);

- підготовка заперечення - 12 000,00 грн (4 годин);

- підготовка заяв, клопотань - 24 000,00 грн (8 годин);

- підготовна додаткових пояснень - 15 000,00 грн (5 годин);

- участь у судовому засіданні 1 інстанція (13 засідань) - 78000,00 грн (26 годин).

Як вірно було встановлено судом першої інстанції та підтверджується колегією суддів вищевикладеними висновками, фактично представник відповідача виконав роботи (надав послуги) на суму у розмірі 96 000,00 грн:

- підготовка відзиву - 30 000,00 грн (10 годин);

- підготовка заперечення - 12 000,00 грн (4 годин);

- підготовка заяв, клопотань - 24 000,00 грн (8 годин);

- підготовна додаткових пояснень - 15 000,00 грн (5 годин);

- участь у судовому засіданні 1 інстанція (5 засідань) - 15000,00 грн (5 годин).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Передбачене частиною 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України поняття «істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку» є оціночним і залежить від конкретних обставин справи.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд зазначає про те, що перевищення суми витрат на професійну правничу допомогу, яке допустив відповідач, не є істотним в розумінні частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки складається з вартості послуг за оформлення додаткового процесуального документу - додаткових пояснень 15 000,00 грн та послуг за участь у засіданні суду першої інстанції - 3 000,00 грн, про призначення якого представник відповідача не міг знати станом на дату подання відзиву на позовну заяву.

Право учасника справи подавати суду докази, заяви, клопотання, доводи, пояснення передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України та не може бути обмежене судом. А тому витрати відповідача у розмірі 15 000,00 грн за підготовку, аналіз судової практики та законодавства, написання, подання до суду адвокатом відповідача Трофименко Р.О. додаткових пояснень по справі №922/4343/21, які не були включені до попереднього (орієнтованого) розрахунку, підлягають задоволенню, оскільки розрахунок вказаної суми здійснено з урахуванням тарифів, зазначених у Договорі про надання правової допомоги №01/09 від 01.09.2021 (3000,00 грн за годину), а доказів того, що ці витрати не були необхідними та є безпідставними, матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи складність і строк розгляду справи, виконані представником ТОВ «Аксіома» - адвокатом Трофименко Р.О. роботи (надані послуги), принципи реальності, співрозмірності та розумності судових витрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що є доведеним та таким що підлягає стягненню з Кіпріч А.К. на користь ТОВ «Аксіома» надання правничої (правової) допомоги у розмірі 96 000,00 грн.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

Отже, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення додаткового рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене, оскільки рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не відповідає приписам чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах в межах вимог і доводів апеляційної скарги.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 18.08.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02.05.2023 №3057-ІХ).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.248 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 232, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, п.4 ч.1 ст.277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 у справі №922/4343/21 в частині відмови в задоволенні позову Фізичної особи ОСОБА_1 залишити без змін.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами - Фізичної особи ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) номінальним власником (контролером) частки в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА» (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61058, Харківська обл., місто Харків, вулиця Данилевського, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 31940888), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами - Фізичної особи ОСОБА_2 у повному обсязі.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2022 у справі №922/4343/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.06.2023.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Е.В. Сгара

Суддя О.І. Склярук

Попередній документ

111308595

Наступний документ

111308597

Інформація про рішення:

№ рішення:	111308596
№ справи:	922/4343/21
Дата рішення:	31.05.2023
Дата публікації:	07.06.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про внесення змін у реєстр акціонерів та оскарження дій реєстратора

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (01.12.2022)
Дата надходження:	01.11.2021
Предмет позову:	: визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги предмет спору

Розклад засідань:

Минулі засідання (31)

05.05.2026 13:59	Господарський суд Харківської області
05.05.2026 13:59	Господарський суд Харківської області
05.05.2026 13:59	Господарський суд Харківської області
05.05.2026 13:59	Господарський суд Харківської області
05.05.2026 13:59	Господарський суд Харківської області
05.05.2026 13:59	Господарський суд Харківської області
05.05.2026 13:59	Господарський суд Харківської області
05.05.2026 13:59	Господарський суд Харківської області
23.11.2021 15:00	Господарський суд Харківської області
07.12.2021 15:20	Господарський суд Харківської області
18.01.2022 16:15	Господарський суд Харківської області
15.02.2022 16:00	Господарський суд Харківської області
06.09.2022 09:10	Господарський суд Харківської області
20.10.2022 09:40	Господарський суд Харківської області
27.10.2022 11:15	Господарський суд Харківської області
08.11.2022 12:00	Господарський суд Харківської області
24.11.2022 10:00	Господарський суд Харківської області
01.12.2022 10:00	Господарський суд Харківської області
13.12.2022 12:30	Господарський суд Харківської області
22.03.2023 10:00	Східний апеляційний господарський суд
23.03.2023 09:15	Східний апеляційний господарський суд
25.04.2023 11:00	Східний апеляційний господарський суд
31.05.2023 09:45	Східний апеляційний господарський суд
07.08.2023 12:00	Східний апеляційний господарський суд
04.10.2023 10:15	Касаційний господарський суд
04.10.2023 10:20	Касаційний господарський суд
01.11.2023 11:00	Касаційний господарський суд
01.11.2023 11:10	Касаційний господарський суд
08.11.2023 09:50	Касаційний господарський суд
08.11.2023 09:55	Касаційний господарський суд
15.11.2023 10:45	Касаційний господарський суд