ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 травня 2023 року Справа № 906/304/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі № 906/304/23 (суддя Тимошенко О.М.)
за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"
про визнати недійсним рішення загальних зборів
за участю представників сторін:
позивача - Вайцешук В.В.;
відповідача - Ляшенко Р.В.;
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (далі - відповідач, ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи"), у якому просить:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" від 03.10.2022, оформлене протоколом № 1/2022;
- скасувати запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що проведені 05.10.2022 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Оліївської сільської ради Житомирського району Чернишовою Г.А., номер запису 1003051070011013085 щодо ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи".
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 як учасника ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" не було повідомлено про скликання зборів та у зборах він участі не приймав.
Також ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області із заявою про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити відповідачу розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства та змінювати склад підписантів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Реєстр).
Дана заява мотивована тим, що на 02.05.2023 призначено загальні збори учасників товариства, в порядку денного яких є питання щодо зміни керівника, наслідком чого стане неможливість захисту прав позивача у цій справі.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі № 906/304/23 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства. Відмовлено у задоволенні іншої частини заяви.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що, із врахуванням предмету заявленого позову та норм п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, адекватним засобом забезпечення позову буде заборона відповідачу розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства.
Також щодо заяви в частині заборони відповідачу змінювати склад підписантів в реєстрі, суд першої інстанції, приймаючи до уваги положення п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", дійшов висновку, що внесення чи не внесення інформації щодо цих осіб до реєстру не призведе до унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому заява у цій частині задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду в частині забезпечення позову шляхом заборони відповідачу розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- відповідно до вимог п. п. 7) п. 8.1.2 статуту товариства саме до виключної компетенції загальних зборів учасників віднесено розгляд питання про обрання одноосібного виконавчого органу - в даному випадку директора товариства. Вказане зводить суть оскаржуваного рішення до того, що суд першої інстанції фактично заборонив загальним зборам учасників, як вищому органу управління товариства, приймати рішення, яке віднесено до їх виключної компетенції;
- забороняючи розглядати питання зміни виконавчого органу товариству, суд фактично втрутився у право вищого органу товариства (право загальних зборів учасників товариства) приймати відповідне рішення, яке як вказує суд, включено до порядку денного загальних зборів учасників товариства, які призначено на 02.05.2023;
- таким рішенням порушуються вимоги ч. 5 ст. 137 ГПК України, відповідно до вимог якої не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони приймати зборам учасників господарського товариства рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
- заборона розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) по суті позбавляє права інших учасників товариства на участь в управлінні товариством та безпосередньо є втручанням в право самого діючого керівника відповідача, який з урахуванням вимог ухвали не має права на звільнення, що є порушенням його прав передбачених ст. 38 Кодексу Законів про працю України та в розумінні правової держави та міжнародного законодавства є неприпустимим;
- сам розгляд питання про зміну керівника товариства жодним чином не порушує прав позивача як учасника товариства, а навпаки передбачає можливість надавати свої власні пропозиції для розгляду даного питання, в т.ч. пропонувати свою кандидатуру, що в свою чергу забезпечує рівні права всіх учасників товариства на участь в управлінні ним.
Листом від 19.04.2023 Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано матеріали справи № 906/304/23 з Господарського суду Житомирської області.
01.05.2023 до суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі № 906/304/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.05.2023 об 15:00 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.05.2023 об 15:30 год. Зобов'язано учасників справи надати суду до 29.05.2023 належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" від 03.10.2022, що оформлене протоколом №1/2022.
На виконання вимог ухвали суду від 25.05.2023, представник ОСОБА_1 надіслав до суду належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" від 03.10.2022, що оформлене протоколом №1/2022.
Представник ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі № 906/304/23, в якому просить суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що право засновника товариства на припинення повноважень директора не є абсолютним. Здійснення компетентним органом господарюючого суб'єкта права на усунення від посади відповідно до ст. 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене статутом, і як підстава такого звільнення може бути зазначене посилання на п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Також не відповідають дійсності твердження апелянта про те, що відповідачем нібито за вимогою позивача заплановано розглянути зміну директора товариства.
ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" надіслало до суду заперечення на відзив, в яких вважає доводи, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу безпідставними та необґрунтованими. Просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині забезпечення позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.
Представник ОСОБА_1 надіслав до суду додаткові письмові пояснення, в яких спростовує доводи ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи", викладені у запереченнях на відзив. Також просить суд поновити йому строк на подання до суду додаткових доказів та долучити до матеріалів оскарження ухвали додаткові докази, указуючи про те, що вони були отримані позивачем нещодавно.
Розглянувши в судовому засіданні 30.05.2023 клопотання представника ОСОБА_1 про долучення до матеріалів оскарження ухвали додаткових доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційної господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України. Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.
Суд вказує, що предметом доказування при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову є обставини, які підтверджують або спростовують наявність чи відсутність підстав для застосування вказаних заходів забезпечення позову. В свою чергу, дані докази не стосуються предмета доказування в межах розгляду заяви про забезпечення позову, а тому суд не бере їх до розгляду.
Також суд звертає увагу на те, що заявник не наводить у клопотанні обґрунтування існування винятковості випадку, з яким пов'язано прийняття під час апеляційного провадження додаткових доказів.
В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.
Представник позивача в судових засіданнях заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Отже, пред'явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановлений ст. 55 Конституції України.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову шляхом подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Позов забезпечується в тому числі забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Господарським судам слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі їх задоволення, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" від 03.10.2022, оформлене протоколом № 1/2022 та скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі.
Вказане свідчить про те, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким, зокрема, було звільнено ОСОБА_1 з посади директора товариства та призначено на посаду директора ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" ОСОБА_2 , а також про скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства в частині зміни керівника.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції заборонено ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що, із врахуванням предмету заявленого позову та норм п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, адекватним засобом забезпечення позову буде заборона відповідачу розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції в частині заборони ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства; в іншій частині ухвала суду не оскаржується сторонами.
Колегія суддів апеляційного суду вказує, що п. 1, 3 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.
Також відповідно до ч. 1 ст. 30 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
До компетенції загальних зборів відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
В силу положень п. п. 7 п. 8.1.2 статуту ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" (у відповідній редакції) до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено розгляд питання про обрання одноосібного виконавчого органу - в даному випадку директора товариства.
Беручи до уваги викладене, суд вказує, що хоча оскаржуваною ухвалою було заборонено саме ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства, однак в силу положень п. п. 7 п. 8.1.2 статуту товариства саме загальні збори учасників ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" уповноважені вирішувати питання про обрання директора товариства, що свідчить про те, що суд першої інстанції фактично заборонив загальним зборам учасників, як вищому органу управління товариства, приймати рішення яке віднесено до їх виключної компетенції.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у спорах за позовами про визнання недійсними рішень загальних зборів немає підстав для вжиття такого заходу щодо забезпечення позову як заборона юридичній особі проводити загальні збори, оскільки цей захід не пов'язаний з предметом спору. Заборона проведення загальних зборів учасників (акціонерів) юридичної особи фактично означає заборону цій особі здійснювати свою діяльність у частині компетенції загальних зборів. Зазначене також порушує право учасників (акціонерів) юридичної особи брати участь в управлінні юридичною особою. Господарському суду слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 ГК України).
На переконання суду апеляційної інстанції, забороняючи розглядати питання зміни виконавчого органу ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи", суд першої інстанції фактично втрутився у право загальних зборів учасників товариства приймати відповідне рішення, яке як вказує суд, включено до порядку денного загальних зборів учасників товариства, які були призначені на 02.05.2023.
Також судом першої інстанції порушено вимоги п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України, оскільки рішення про зміну керівника, в тому числі і у майбутньому не є та не може бути предметом корпоративного спору. В даному випадку заборона товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) зводиться до обмеження правомочності загальних зборів учасників відповідача приймати рішення, що віднесені статутом та законодавством до їх компетенції.
Окрім того, оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд також не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування господарської діяльності товариства та надмірне втручання в його справи.
Одночасно, зі змісту ч. 3 ст. 99 ЦК України випливає, що учасники мають право переобрати виконавчий орган у будь-який момент. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Тобто, навіть якщо припустити, що 03.10.2022 при скликанні та проведенні загальних зборів були допущені порушення, про які стверджує позивач, то це не означає, що загальні збори товариства позбавлені права скликати та провести ще одні збори для переобрання керівника (чи підтвердження його повноважень). Розгляд питання про зміну керівника товариства не може свідчити про порушення прав позивача як учасника товариства, а навпаки передбачає можливість надавати свої власні пропозиції для розгляду даного питання, в т.ч. пропонувати свою кандидатуру, що в свою чергу забезпечує рівні права всіх учасників товариства на участь в управлінні ним.
Також суд вказує, що ч. 10 ст. 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших учасників господарського товариства. Однак, заборона розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства по суті позбавляє права інших учасників товариства на участь в управлінні товариством. Більше того, у випадку виникнення обставин, що унеможливлять виконання діючим директором своїх повноважень (не залежно від причин), ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" фактично зупинить свою діяльність, оскільки абз. 3 п. п. 8.1.4 статуту товариства визначено, що виконавчим органом товариства є директор одноосібно.
Отже, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх застосування.
В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржувалася учасниками справи, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки висновкам суду в частині відмови в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу змінювати склад підписантів в реєстрі.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства, із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог заяви.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги, у зв'язку із її задоволенням, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі №906/304/23 скасувати в частині задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 відмовити.
В решті ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі №906/304/23 залишити без змін.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 10, код 40358580) 2 684 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити видачу судового наказу Господарському суду Житомирської області.
5. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі № 906/304/23 повернути до суду першої інстанції.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Полвний тест постанови складено 05 червня 2023
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Гудак А.В.