вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" травня 2023 р. Справа№ 910/13706/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Гуменюк І.О.;
За участю представників сторін:
від позивача: Джафарова Сабіна Газанфар Кизи;
від відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 року (повний текст складено 16.12.2022)
у справі №910/13706/21 ( суддя Мельник В.І.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків
про стягнення 817 231,81 грн., -
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву з позовом до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків про стягнення 817 231,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди позивачем направлено на адресу відповідача лист про припинення чинності договору та необхідність повернення об'єкта оренди на підставі акту приймання-передачі. Однак, відповідач зазначених дій не зробив, що слугувало підставою для подачі відповідного позову до суду.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Виселено Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків в примусовому порядку з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 436,23 кв м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25 (що перебуває на балансі Державного університету та технологій).
Стягнуто з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь Державного бюджету України заборгованість по сплаті неустойки - 817231 грн. 81 коп., які перерахувати відповідно до Державного бюджету України: одержувач ГУК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37993783, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), UA718999980313050093000026011, КЕКД 22080200, призначення платежу - плата за користування майном бюджетних установ.
Стягнуто з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (вул. Фрунзе, 104, м. Київ, 04080, фактична адреса: вул. Оленівська, 25, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 25958804) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києва судовий збір у розмірі 14 528 грн. 47 коп.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідача було повідомлено про припинення договору оренди, проте останній не повернув орендоване майно за умовами договору, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 року та повернути справу № 910/13706/21 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції без наявності правової підстави у вигляді скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 про відкладення розгляду справи № 910/13706/21 або закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановленому законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва, призначено до розгляду справу з посиланням на постанову Північного апеляційного господарського суду у іншій справі № 910/1493/22. Також апелянт наголошує, що судом першої інстанції залишені поза увагою подані відповідачем 3 клопотання про відкладення розгляду справи, в яких останній заперечував проти розгляду справи під час воєнного стану.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13706/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/13706/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.
А тому, за відсутності матеріалів справи, колегія суддів не має можливості вирішити питання щодо поданої апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 року у справі №910/13706/21.
Ухвалою суду від 23.01.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 року у справі №910/13706/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
На адресу суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою суду від 20.02.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 14.03.2023.
Засідання суду, призначене на 14.03.2023 року, не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої судді Барсук М.А. у відпустці.
Ухвалою суду від 27.03.2023 справу №910/13706/21 призначено до розгляду на 25.04.2023.
Ухвалами суду від 25.04.2023 та 16.05.2023 відкладено розгляд справи на 16.05.2023 та 30.05.2023 відповідно.
Позиції учасників справи
20.03.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Явка представників сторін
У судове засідання 30.05.2023 з'явився представник позивача. Представник відповідача судове засідання 30.05.2023 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на їхню поштову та електронну адресу.
В той же час, вся поштова кореспонденція повернулась неврученою відповідачу з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.
Відповідачу ухвала суду про відкладення розгляду справи на 30.05.2023 була направлена та доставлено в електронному вигляді в його електронний кабінет, що підтверджується відповідною довідкою суду.
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 30.05.2023 за відсутності представника відповідача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
03 червня 2002 року між Київською державною академією водного транспорту та Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності - б/н від 03.06.2002 року; б/н від 01.08.2002 року, який в подальшому було змінено додатковими угодами та договорами про внесення змін, зокрема №789 від 27.12.2007, №7030/1 від 31.12.2014, № 7030/1/01 від 09.11.2015, № 7030/1/02 від 16.02.2016, № 7030/1/03 від 04.07.2017, № 7030/1/04 від 12.10.2017, № 7030/1/05 від 16.03.2018, № 7030/1/06 від 06.06.2019.
Відповідно до преамбули Договору (з доповненнями та змінами в редакції додаткової угоди № 7030/1), орендодавцем є Регіональне відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Регіональне відділення, Позивач, Орендодавець), а орендарем - Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків (далі - Відповідач, Орендар).
Відповідно до п. 1.1. Договору (з доповненнями і змінами в редакції додаткової угоди № 7030/1/06), Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - Майно): загальною площею 436, 23кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25 та перебуває на балансі Державного університету інфраструктури та технологій, код ЄДРПОУ 41330257 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2017 р. і становить 8 725 529, 17 грн. без урахування ПДВ.
Згідно п. 10.1. Договору, останній укладений строком на 1 рік, що діє з « 3» червня 2002 року до 01.06.2003 року включно.
Відповідно до п. 10.5. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, Договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження.
Так, відповідно до п. 10.5. строк договору систематично пролонгувався шляхом укладення додаткових угод до договору оренди. Листом №30-06/8868 від 30.10.2019 Договір між Орендодавцем та Орендарем було продовжено на наступний термін до 23.10.2020.
Регіональним відділенням було скеровано лист від 18.11.2020 року за № 30- 06/10090 на адресу Відповідача про припинення чинності договору оренди та про необхідність повернення об'єкта оренди на підставі акта приймання-передачі (повернення).
Згідно з п. 10.11. Договору, Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання- передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендоване майно після припинення орендних правовідносин відповідно до умов договору не повернуто, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про виселення відповідача із займаного приміщення та стягнення неустойки.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна регулюються зокрема положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), нормами Цивільного та Господарського кодексів.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі нерухомого майна, орендодавцем передано орендарю в орендне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення: загальною площею 436,23 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25 та перебуває на балансі Державного університету інфраструктури та технологій.
Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Так, листом №30-06/8868 від 30.10.2019 позивачем було повідомлено відповідача про продовження договору на наступний термін до 23.10.2020.
Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).
Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
На момент укладення між сторонами договору оренди державного майна діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII), що втратив чинність 01.02.2020 у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (Закон № 157-IX).
Відповідно до ст. 17 Закону № 2269-XII в останній редакції до втрати його чинності, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2). Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору (ч. 3).
27.12.2019 набрав чинності Закон № 157-IX, який відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень даного Закону 01.02.2020 був введений в дію.
Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень даного Закону № 157-IX передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Колегія суддів зазначає, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом № 157-ІХ.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 19.07.2022 у справі № 924/852/21.
Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.
Оскільки, як встановлено вище, договір оренди було продовжено до 23.10.2020, а тому в цьому випадку до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20.
Статтею 18 Закону № 157-ІХ визначено порядок продовження договору оренди.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 та частин 3, 4 статті 18 Закону № 157-ІХ без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною 2 цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач у встановленому законодавством порядку звертався до позивача із заявою у 3-місячний строк про продовження строку дії договору.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України № 157-IX договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
А тому, з огляду на норми статей 18, 24 і абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-ІХ, ураховуючи достеменно встановлені та неспростовні скаржником обставини недоведеності звернення Орендаря до Орендодавця у визначений законом 3-місячний строк з пропозицією про продовження договору оренди, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про припинення договору оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 25 Закону України № 157-IX передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно з пунктом 10.10 договору в разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Доказів звільнення орендованого приміщення та/або повернення останнього балансоутримувачу матеріали справи не містять.
Таким чином, з огляду на припинення договору оренди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині виселення Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків в примусовому порядку з орендованого майна.
Стосовно позивних вимог в частині стягнення 817 231,00 грн. неустойки, то колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.
Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як було встановлено вище, з 24.10.2020 дія договору оренди припинилась.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем майна по Договору оренди.
Колегія суддів зазначає, що неустойка, яка передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є спеціальною мірою відповідальності наймача орендованого майна, яка застосовується виключно після припинення договірних відносин з оренди майна.
Оскільки, неустойка у розмірі 817 231,00 грн. відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України була розрахована за період з 24.10.2020 (наступний день після припинення договору оренди) та по 24.05.2021, а тому судом першої інстанції було обґрунтовано задоволені позовні вимоги у даній частині.
Доводів щодо необґрунтованості чи неправомірності нарахування неустойки у відповідному розмірі апеляційна скарга не містить.
Посилання апелянта, що суд першої інстанції без наявності правової підстави у вигляді скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 про відкладення розгляду справи № 910/13706/21 або закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановленому законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва, призначив справу до розгляду колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.216 ГПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи.
В той же час, постановляючи ухвалу суду від 20.06.2022, судом на виконання ст. 216 ГПК України не визначено наступну дату, час та місце судового засідання.
З цих підстав, судом першої інстанції правомірно ухвалою від 14.09.2022 призначено розгляд справи на 07.10.2022, що відповідає вимогам ст. 216 ГПК України.
Стосовно посилання апелянта, що суд першої інстанції не врахував подані відповідачем 3 клопотання про відкладення розгляду справи, в яких останній заперечував проти розгляду справи під час воєнного стану, з посиланням на повідомлення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, та рішення Ради Суддів України від 02.03.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України визначено по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вказані рекомендації не є обов'язковими для виконання, а мають лише рекомендаційний характер.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Колегія суддів відзначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило діяльність судів, які відповідно до Закону та Конституції здійснюють правосуддя на її території.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для висновку про неможливість участі представника відповідача у судових засіданнях. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та які унеможливили його участі у судовому засіданні.
Зазначаючи про існування об'єктивних, незалежних від волі відповідача обставин у вигляді воєнного стану та ризику ракетних обстрілів, апелянтом не доведено того, що дані обставини унеможливили його участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва, з огляду на те, що його місцезнаходженням також є місто Київ.
Більше того, відповідач не скористувався своїм процесуальним правом та не заявив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції як у приміщенні суду так і поза межами приміщення суду за місцем свого перебування.
Колегією суддів враховано, що судом першої інстанції вчинялись належні та допустимі дії у розумінні ст. ст. 120, 242 ГПК України щодо повідомлення відповідача про час та місце справи. Суд першої інстанції не одноразово відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача (зокрема клопотаннями від 29.09.2022 та 09.11.2022) для можливості останнього скористуватись своїми процесуальними правами.
В той же час, відповідач своїми процесуальними правами не скористався, участі у судових засіданнях як в режимі відеоконференції, так і у приміщенні суду не забезпечив, у зв'язку з чим суд першої інстанції протокольною ухвалою суду від 09.12.2022 відхилив подане відповідачем клопотання від 01.12.2022 про відкладення розгляду справи.
А тому, оскільки під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, з огляду на наявність доказів належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, суд першої інстанції правомірно розглянув дану справу та ухвалив відповідне судове рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 року у справі № 910/13706/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі № 910/13706/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі № 910/13706/21 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі № 910/13706/21.
5. Матеріали справи № 910/13706/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 05.06.2023
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко